Героїчне повернення: 96-річна жінка та ще 14 українців вирвалися з окупації

Із тимчасово окупованих територій вдалося вивезти 15 українських громадян. Це стало можливим завдяки спільним зусиллям та підтримці, що дозволила багатьом родинам возз'єднатися та знайти безпеку.

Однією з тих, кому пощастило повернутися, стала 96-річна жінка із Залізного Порту на Херсонщині. Вона потребувала постійного догляду, а її зять пересувався за допомогою апарату Ілізарова. Вони не могли подолати цей шлях самостійно, але на підконтрольній території на них чекав онук, який нарешті зміг подбати про своїх рідних.

Ще одна історія повернення — 74-річний чоловік із Каховки, який роками жив під окупацією. Його рішення виїхати було пов'язане зі звільненням сина з російського полону у 2025 році. Однак на той момент стан його здоров'я значно погіршився: чоловік переніс інсульт, має частковий правосторонній параліч та запалення нижньощелепної залози.

Нині цей чоловік перебуває під наглядом лікарів, йому допомагають відновити документи та стабілізувати стан. Попереду — зустріч із рідними, якої він чекав роками, перебуваючи в окупації.

За словами омбудсмена, найстаршій людині, яку вдалося повернути, 96 років, наймолодшій — 49. Важливу роль у процесі повернення відіграли міжнародна компанія з українським корінням МХП та її засновник і СЕО Юрій Косюк.

Для багатьох українців повернення з окупації починається без документів, оскільки вони були втрачені або протерміновані. Український паспорт, який мав би бути лише документом, в умовах окупації міг стати причиною додаткових труднощів.

Ситуація в окупованих населених пунктах залишається складною. Наприклад, у тимчасово окупованих Олешках на Херсонщині поглиблюється гуманітарна криза через нестачу продовольства та неможливість безпечно виїхати з міста. Регулярні поставки продуктів припинилися ще наприкінці травня.

З наближенням холодів ситуація у таких містах, як Олешки, стає критичнішою. У місті, розташованому лише за кілька кілометрів від Херсона, залишаються тисячі людей, які виживають в умовах постійних обстрілів та перебоїв з електрикою.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що «кожен, хто повертається, має свою причину чекати на цей день. Хтось нарешті зможе обійняти рідних після років окупації. Хтось — потрапити до лікарів. А хтось — просто опинитися в безпеці. І для кожного це означає одне: більше не жити в страху».

Кожне повернення з окупації — це не просто статистика, а історія боротьби за життя та свободу. Ці події нагадують про те, що робота з порятунку людей триває, і є надія для тих, хто ще чекає на можливість повернутися додому.