Хто прийде після путіна: у WP назвали сімох потенційних наступників

Пропутінська "Єдина Росія", як очікується, збереже більшість у Держдумі за підсумками парламентських виборів у росії. Водночас відсутність очевидного наступника володимира путіна залишає питання майбутньої конфігурації російської влади відкритим.

Про це пише The Washington Post.

За даними видання, нинішня система влади в росії значною мірою побудована навколо особистого контролю путіна. Президент рф протягом десятиліть не допускав появи політичного центру, який міг би стати альтернативою Кремлю. Водночас це призвело до відсутності очевидного наступника.

Після відходу путіна влада, ймовірно, стане предметом боротьби між кількома впливовими групами – представниками силових структур, військових, чиновницького апарату та бізнес-еліт.

The Washington Post називає щонайменше сімох потенційних претендентів, які можуть претендувати на ключову роль у постпутінській росії.

Серед них – прем'єр-міністр Михайло Мішустін. У разі дострокового припинення повноважень президента саме прем'єр відповідно до російської Конституції тимчасово перебирає його повноваження. Мішустіна тривалий час сприймали як технократа без власної політичної бази. Водночас його вплив у питаннях економіки та державного управління за останні роки зріс.

Ще одним можливим кандидатом видання називає Олексія Дюміна – колишнього охоронця путіна, який працював у російській військовій розвідці та Силах спеціальних операцій, а згодом очолював Тульську область. У 2024 році Дюмін став секретарем Державної ради рф, а також отримав у Кремлі відповідальність за оборонно-промисловий напрям.

До потенційних наступників також відносять Дмитра Патрушева, сина колишнього секретаря Ради безпеки рф Миколи Патрушева. У 2024 році він став заступником голови уряду росії. Його кар'єру видання розглядає в контексті посилення впливу представників нового покоління російської силової еліти.

Серед представників впливових сімей називають і Бориса Ковальчука – сина наближеного до путіна бізнесмена Юрія Ковальчука. У 2024 році Борис Ковальчук очолив Рахункову палату рф.

Ще один можливий претендент – Денис Мантуров, який тривалий час відповідав за російську промисловість, а після початку повномасштабної війни отримав значний вплив на оборонно-промисловий комплекс. Нині він обіймає посаду першого заступника голови уряду рф.

У списку також Сергій Собянін, який із 2010 року очолює Москву. Раніше він працював в адміністрації президента рф і керував виборчою кампанією Дмитра Медведєва.

Ще одним претендентом називають Сергія Кирієнка – першого заступника керівника адміністрації президента рф. Він відповідає за внутрішню політику кремля, виборчі кампанії та питання, пов'язані з окупованими українськими територіями.

Кирієнко також курує програми з підготовки нової лояльної до кремля управлінської еліти, зокрема проєкт "Час героїв", орієнтований на ветеранів війни проти України.

Водночас видання зазначає, що жоден із цих кандидатів не має гарантованих шансів стати наступником путіна. Остаточний баланс сил залежатиме від того, як розвиватиметься ситуація в росії, зокрема від перебігу війни проти України та внутрішньої боротьби між кремлівськими угрупованнями.

Нагадаємо, керівництво російської окупаційної армії нібито зверталося до російського диктатора володимира путіна з проханням провести мобілізацію 800 тисяч людей після вересневих виборів у рф. Водночас начальник ГУР МО України Олег Іващенко сумнівається, що росія здатна одночасно мобілізувати таку кількість військовозобов'язаних.

Нещодавно, заступник начальника ГУР МО України генерал-майор Вадим Скібіцький під час засідання Міжпарламентської ради Україна – НАТО заявляв, що у серпні 2026 року рф втратила на війні проти України близько 43 тисяч військових, тоді як до лав окупаційної армії вдалося залучити близько 39 тисяч людей. У генштабі рф вважають, що без посилення мобілізації не зможуть досягти заявлених цілей. За словами Скібіцького, протягом 2026–2027 років рф планує залучити до армії близько 600 тисяч людей. 

Нагадаємо, російський президент володимир путін розмірковує над масовою мобілізацією та закриттям кордонів росії. Зеленський зазначив, що Україна має розуміти, що відбувається у російському суспільстві. Глава держави попередив, що кремль може організувати тисячі кібератак, москва й надалі застосовуватиме ракетний тиск і залякування.