Непозбувний Бібі, який сидить на всіх стільцях одразу: велика біографія Беньяміна Нетаньягу

За майже 20 років на посаді прем’єр-міністра Беньямін Нетаньягу встиг подружитися з Трампом і Путіним, налагодити відносини з арабським світом, розпочати найкривавішу війну в історії Гази, вляпатись у корупційні скандали, потрапити під ордер Міжнародного кримінального суду і розпочати війну проти Ірану.

Нетаньягу пройшов шлях від бійця елітного підрозділу до політика, якого одні називають найкращим дипломатом Ізраїлю за десятиліття, а інші – людиною, що розв'язала війну одразу на чотирьох фронтах, аби уникнути власного вироку в суді.

24 Канал розповідає, як Беньямін Нетаньягу прийшов до влади та перетворився на людину, чиє ім'я стало одночасно як синонімом ізраїльської стійкості, так і глибокої політичної кризи.

Походження роду, прізвища та чому "Бібі"

Беньямін Нетаньягу народився в Тель-Авіві в 1949 році, через рік після того, як Ізраїль оголосив незалежність. Беньямін був другою дитиною своїх батьків – Бенціона і Цілі.

Батько майбутнього прем'єр-міністра Бенціон народився у Варшаві й при народженні мав прізвище Мілейковський. Він був відомим сіоністським активістом, професором історії та особистим секретарем Зеєва Жаботинського – співзасновника держави Ізраїль та її збройних сил. До речі, Жаботинський був прихильником союзу українців та євреїв у боротьбі за власні національні незалежні держави та проти російського імперіалізму й шовінізму.

Коли Бенціон емігрував з Європи до Палестини він обрав собі єврейське прізвище Нетаньягу, що означає "даний Богом".

Наприкінці 1950-х та у 1960-ті роки сім'я Нетаньягу перемінно проживала в Ізраїлі та США. Своє дитинство майбутній політик провів у місті Філадельфія, штат Пенсильванія, де його батько працював професором у місцевому коледжі для євреїв. Саме тоді його почали називати "Бібі", спершу в родині, а потім – в школі та серед друзів. Це прізвисько, точніше – скорочене ім'я, закріпилось за ним на все життя.

Від елітного командос до дипломата

У 18 років Беньямін повернувся до Ізраїлю та вступив до лав ЦАГАЛ (Армії оборони Ізраїлю,, – 24 Канал). Він пройшов бойову підготовку і п'ять років служив у елітному таємному підрозділі спеціального призначення Армії оборони Ізраїлю "Саєрет Маткаль".

Цей загін має неоднозначну репутацію та був неодноразово звинувачений у воєнних злочинах і навіть етнічних чистках (навіть самими бійцями,, – 24 Канал) , втім, навіть вороги визнавали, що це дуже потужний противник.

У "Саєрет Маткаль" служили також обидва брати Беньяміна – старший Йонатан і молодший Ідо.

Нетаньягу (праворуч з пістолетом-кулеметом Uzi в руках) був капітаном елітного підрозділу "Сайєрет Маткаль" / Фото - Офіційна пресслужба уряду Ізраїлю

За час служби молодий Нетаньягу воював у Шестиденній війні, потім у "Війні на виснаження" між арабськими країнами та Ізраїлем, що тривала з 1967 по 1970 роки. У 1968 році "Бібі" був серед солдатів ізраїльської армії, що здійснили невдалий рейд у Йорданію з метою захоплення лідера Організації визволення Палестини Ясіра Арафата.

Нетаньягу брав участь у багатьох інших операціях, зокрема в ізраїльському нальоті на Ліван 1968 року та в операції з порятунку викраденого палестинцями літака "Сабена" у травні 1972 року, під час якої він отримав поранення в плече. Після поранення "Бібі" закінчив службу у званні капітана, але уже 1973 року, під час війни Судного дня, повернувся у ЦАГАЛ.

Архівні фото з офіційного сайту Нетаньягу:

У 1976 році брат Нетаньягу, Йонатан, загинув очолюючи операцію "Ентеббе" з порятунку заручників із викраденого палестинцями літака в Уганді. Загибель Йонатана сильно вразила родину Нетаньягу, а його ім'я стало легендарним в Ізраїлі. Старший брат завжди був прикладом для наслідування для Нетаньягу і його смерть глибоко вплинула на політичні погляди Бібі, непримиренного противника незалежної Палестини.

Це був найгірший день у моєму житті... Я ніколи не забуду, як ридали мої мати й батько,
– згадував Беньямін Нетаньягу.

У 70-х роках Нетаньягу використовував ім’я Бен Нітай та спробував влитися до цивільного життя. У Гарварді й Массачусетському технологічному інституті молодий ветеран багатьох війн вивчав архітектуру, політологію та менеджмент. 1978 року, після закінчення навчання, Нетаньягу повернувся до Ізраїлю, де заснував Інститут імені свого брата Йонатана Нетаньягу, а разом з тим займався бізнесом. Втім. згодом повернувся на державну службу.

З 1982 по 1984 роки працював заступником посла Ізраїлю в США - головному стратегічному партнері єврейської держави. У 1984 році "Бібі" переїхав до Нью-Йорку та чотири роки працював представником Ізраїлю в ООН. Тоді ж він почав заводити знайомства серед американської еліти й подружився з Фредом Трампом – батьком майбутнього президента США Дональда Трампа.

Початок політичної кар'єри та прихід до влади

Повернувшись до Ізраїлю в 1988 році, Нетаньягу серйозно почав займатися політикою. Того ж року він обійняв посаду заступника міністра закордонних справ і здобув депутатське крісло в Кнесеті від "Лікуд" – партії, що виступала тоді проти виведення військ із сектору Газа і Західного берега річки Йордан.

Під час війни в Перській затоці на початку 1991 року Нетаньягу, який вільно володів англійською мовою, фактично став головним речником Ізраїлю в інтерв'ю для американських медіа. Така популярність та колишній досвід дипломатичної роботи й служби в армії допомогли “Бібі” здобути більше прихильників. Тому 1993 року він був обраний головою партії "Лікуд", а через три роки, після перемоги на виборах-1996, Нетаньягу став наймолодшим прем’єром Ізраїлю і першим, хто народився після заснування держави в 1948 році.

Але кар'єра наймолодшого прем'єр-міністра Ізраїлю тривала лише три роки та була наповнена скандалами, невдачами й першими звинуваченнями у корупції, які надалі постійно будуть супроводжувати політика.

До того як отримати посаду прем'єра, Беньямін Нетаньягу критикував ізраїльський уряд у відсутності жорсткої позиції щодо арабського тероризму та підписанні угоди в Осло – документу, що намагався врегулювати ізраїльсько-палестинський конфлікт. Нетаньягу був настільки активним критиком "батька домовленостей Осло" Іцхака Рабина, що дехто в Ізраїлі досі звинувачує "Бібі" в тому, що він надихнув його вбивць.

При цьому сам "Бібі" усі звинувачення в створенні та нагнітанні "атмосфери ненависті" відкидає. З ними можна погодитись – фанатик для мотивації може використати будь-що. От тільки ця політична тактика у наступні роки стала постійним інструментом в руках політика і сприяла глибокому розколу в єврейській державі.

Іншою “фішкою” Нетаньягу була його “гнучкість” у принципових питаннях. “Бібі” заробив солідний політичний капітал на критиці "Осло", але сам 1997 року, знову повернувшись в крісло прем’єр-міністр Ізраїлю, повторив фактично політику Рабина та уклав з палестинцями угоду про Хеврон, у межах якої передав їм контроль над містом.

За посередництва американського президента Білла Клінтона у 1998 році також підписав меморандум Вай-Рівер з лідером Палестини Ясіром Арафатом – чоловіком, якого 30 років тому мав захопити в полон. Ця угода передбачала передачу палестинцям 13% земель Західного берега річки Йордан (в Ізраїлі ці території називають Юдея та Самарія, щоб ніби застовпити історичне право єврейської держави на них - 24 Канал), зокрема територій навколо палестинських міст і місць компактного проживання палестинського населення.

Зліва направо: Ясір Арафат, король Йорданії Хусейн, президент Клінтон і Нетаньягу виходять з Овального кабінету, 1996 рік / Фото – Paul Hosefros / The New York Times

Того ж року по рейтингах Нетаньягу сильно вдарила невдала операція Моссаду з ліквідації лідера ХАМАСу Халеда Машаля. Ізраїльські агенти з фальшивими канадськими паспортами прибули до Йорданії та ввели політику отруту, проте були схоплені. Через цей інцидент король Йорданії заявив про готовність анулювати трирічний мирний договір з Ізраїлем.

Щоб урегулювати кризу, єврейська держава передала антидот і звільнила з тюрем групу палестинців, серед яких був і духовний засновник ХАМАСу шейх Ахмед Ясин. Так проявилась ще одна характерна риса - у своїй риториці "Бібі" постає запеклим ворогом ХАМАС, натомість його дії (чи бездіяльність) часто спрямовані на тому щоб допомагати цій терористичній групі, усувати та маргіналізувати їх опонентів, закривати очі на деякі "темні справи" тощо.

У 1997 році поліція рекомендувала висунути Нетаньягу звинувачення в корупції за торгівлю впливом. Два роки потому Нетаньягу зіткнувся з черговим скандалом, коли поліція Ізраїлю рекомендувала притягнути його до відповідальності за корупцію через отримання безплатних послуг від урядового підрядника на суму 100 000 доларів. Обидві справи були закриті через брак доказів чи труднощі під час розслідування.

Провали першого прем'єрства Нетаньягу у боротьбі з ХАМАС, а також звільнення палестинських радикальних лідерів зруйнували його імідж "жорсткого політика". Крах міфу про безкомпромісність щодо ворогів та звинувачення у корупції призвели до його поразки на виборах 1999 року.

Після своєї відставки 1999 року "Бібі" відпочивав не довго. Пробувши три роки у бізнесі він повернувся до політичної діяльності.

2002 року Нетаньягу став міністром закордонних справ Ізраїлю, з 2003 по 2005 роки був міністром фінансів, а 2006-го знову став лідером "Лікуд". 2009 року переміг на виборах та обійняв посаду прем'єр-міністра Ізраїлю, яку обіймає досі.

Головний біль для Америки

Повернувшись повноцінно до влади у 2009 році, Нетаньягу одразу зіткнувся зі старою проблемою Палестини, яка так і не була вирішена. Адміністрація президента США Барака Обами вимагала прогресу в мирному процесі, а власна правоцентристська коаліція – жодних поступок.

"Бібі" спробував традиційно для себе всидіти на двох стільцях: у промові в Бар-Іланському університеті вперше в кар'єрі публічно підтримав ідею палестинської держави – але тут-таки обставив її умовами, які робили саму ідею практично нездійсненною. Палестина мала існувати без армії, без права повернення біженців, з Єрусалимом виключно як столицею Ізраїлю.

Це стало візитівкою всієї його зовнішньої політики на наступні півтора десятиліття: говорити мовою миру, водночас розширюючи поселення на Західному березі. У 2010 році оголошення про будівництво 1600 нових квартир у Рамат-Шломо збіглося з візитом віцепрезидента США Джо Байдена (той вже в статусі президента згодом називатиме Нетаньягу в розмовах не інакше як "С*чий син").

Такі дії Нетаньягу зірвали намагання Сполучених Штатів досягти миру між Палестиною та Ізраїлем. Вашингтон сприйняв це як ляпас і відносини між країнами погіршились.

Беньямін Нетаньягу заявляв, що зв'язок палестинців з територією, на якій зараз знаходиться Ізраїль, – це "ніщо" в порівнянні з тим зв'язком, який є з цією землею у євреїв.

Стосунки між США та Ізраїлем досягли критичної точки коли Нетаньягу виступив у Конгресі в березні 2015 року, застерігаючи американців від "поганої угоди" з Іраном щодо його ядерної програми. Барак Обама був не задоволений цією промовою, вважаючи що Нетаньягу хоче зірвати зусилля Сполучених Штатів у приборканні Тегерану.

Нетаньягу попереджає Конгрес США про "погану" ядерну угоду з Іраном, 2015 рік / Фото – Doug Mills/The New York Times

Прихід до влади давнього знайомого Дональда Трампа скинув напругу між країнами й відкрив “золоту еру” для Бібі: США визнали Єрусалим столицею Ізраїлю, підтримали суверенітет країни над Голанськими висотами (окупована територія Сирії - 24 Канал), а 2020-го за посередництва Вашингтона Ізраїль підписав так звані “Авраамові угоди” – нормалізацію відносин з ОАЕ, Бахрейном, а згодом Марокко й Суданом. Уперше за 26 років арабські держави визнали Ізраїль без жодних поступок щодо Палестини.

Трамп та Бібі завжди мали переважно хороші стосунки / Фото – AFP

Лише на короткий період в один рік він втратив можливість керувати країною. Через поразку на парламентських виборах 2021 року вперше за 12 років партія Нетаньягу не потрапила до парламенту. Втім, на дострокових виборах 2022 року "Лікуд" знову отримала найбільшу кількість мандатів у Кнесеті, а Беньямін вкотре повернувся на свою колишню посаду.

Символ розколу суспільства та ерозії єдиної демократії на Близькому Сході

Усередині держави ситуація тим часом загострювалася. У грудні 2022-го Нетаньягу розпочав судову реформу, яка насправді була спробою обмежити повноваження Верховного суду та зруйнувати хиткий баланс в державі (Ізраїль – єдина демократія в регіоні).

Такі дії прем'єра багато хто розцінив як спробу наступу на демократію, тому атака на Судову гілку влади вивела на вулиці сотні тисяч ізраїльтян. Були конкретні претензії й до "Бібі" – на адресу політика полетіли звинувачення, що він рятує себе від вироку в справах про корупцію ціною незалежності судової системи.

Ці звинувачення мали під собою цілком конкретний ґрунт. Ще з 2019 року Нетаньягу офіційно перебуває під слідством одразу у трьох корупційних справах. Його підозрюють у хабарництві, шахрайстві та зловживанні довірою, зокрема в отриманні дорогих подарунків від бізнесменів в обмін на послуги та в спробах домовитися з медіамагнатами про сприятливе висвітлення в обмін на законодавчі преференції.

"Бібі" став першим чинним прем'єр-міністром в історії Ізраїлю, якому висунули офіційні звинувачення, а судовий процес, що розпочався 2020 року, триває й досі – попри те, що в листопаді 2025-го Нетаньягу офіційно звернувся до президента країни з проханням про помилування (те саме, до речі, зробив і президент Трамп).

#БібіЗнав

Найбільшою невдачею Беньяміна Нетаньягу і трагедією всього ізраїльського народу стало 7 жовтня 2023 року. Напад ХАМАС став найбільшим провалом ізраїльської розвідки за 50 років, і саме на Нетаньягу в очах суспільства лягла відповідальність за цю катастрофу. Але замість визнання провини він публічно звинуватив у ній керівників спецслужб.

Внаслідок терористичної атаки, в Ізраїлі загинуло понад 1 200 осіб, близько 8 700 отримали поранення. Серед загиблих було близько 800 цивільних осіб і понад триста військовослужбовців. У Секторі Газа кількість загиблих перевищила 41 700, а поранених – близько 96 700. За оцінками Організації Об’єднаних Націй, щонайменше ще 10 000 людей, тіла яких не було знайдено під уламками, також загинули.

У листопаді 2024 року, через дії ізраїльської армії у секторі Газа, Міжнародний кримінальний суд офіційно звинуватив Нетаньягу у воєнних злочинах і злочинах проти людяності, видавши ордер на арешт. Показово, що цей ордер був синхронним з ордерами з ватажками терористів з ХАМАС,

Однак Газою справа не обмежилася. Восени 2024-го Нетаньягу відкрив другий фронт проти "Хезболли" – ізраїльська армія вдерлася на південь Лівану, і бойові дії там тривають навіть після формального перемир'я. Того ж року, після падіння сирійського диктатора Башара Асада, він наказав ввести війська вглиб Сирії, зайнявши стратегічні висоти біля гори Хермон.

А 28 лютого 2026 року Бібі разом із Трампом розпочав військову кампанію проти Ірану, яка триває досі.

При цьому чимало людей в Ізраїлі переконані, що ці війни - лише чергові спроби уникнути Нетаньягу відповідальності. Логіка в цьому є, адже за останні роки до звинувачень у "звичайній корупції" та потуранні капризам дружини додались також і викриття в тому, що можна назвати політичною корупцією та навіть – державною зрадою (так звана справа "Катаргейт").

Останнім гучним скандалом стало розслідування ізраїльських журналістів про те, що ОАЕ попереджали Нетаньягу про атаку ХАМАС 7 жовтня 2023-го, але той не вжив заходів і не попередив трагедію. Ця історія підживала теорію, яка до того вважалася конспірологічною, про те, що влада Ізраїля навмисно допустила різанину 7 жовтня, щоб мати підстави для вторгнення в Газу та "вічної війни", в якій Нетаньягу буде вічним лідером країни та не втратить владу.

Нетаньягу наразі всі звинувачення спростовує, але гештег #BibiKnew, тобто #БібіЗнав всупереч його словам залишається одним з найважливіших в Ізраїлі. Нагадаємо, вже 27 жовтня в Ізраїлі мають відбутися парламентські вибори, які мають дати відповідь на питання – чи довіряє суспільство Нетаньягу.

Нетаньягу та Україна

На посаді прем'єр-міністра Ізраїлю Беньямін Нетаньягу Україну відвідував двічі з різницею в 10 років – у березні 1999-го та серпні 2019-го. І це фактично були дві різні країни.

Нетаньягу під час візиту до Києва в серпні 2019 року / Фото – Офіс президента України

Одразу після повномасштабного вторгнення Ізраїль офіційно засудив агресію Росії проти України й закликав до негайного припинення вогню – але жодної зброї Україні не надав. Нетаньягу пояснював це побоюванням, що ізраїльські системи можуть потрапити до рук Ірану через поле бою і були скопійовані. Іншим побоюванням, про яке не говорили офіційно, але старанно натякали, були особисті зв’язки Нетаньягу з Путіним і той факт, що в Росії мешкає чимало євреїв, чиї інтереси можуть постраждати в разі критики дій Москви з Тель-Авіва.

Ця обережність зробила Ізраїль, за словами самого Володимира Зеленського, державою, яка так і не стала відкрито на бік України, не допомогла зброєю і водночас підтримувала тісні контакти з Москвою.

Мені здається, що Нетаньягу завжди прагне балансувати між Росією та Україною, навіть коли Росія допомагає Ірану, – з гіркою іронією зазначив український президент навесні 2026 року.

Тоді, нагадаємо, Зеленський здійснив велике близькосхідне турне, але так і не зустрівся з Нетаньягу, який доклав чималих зусиль, щоб “пропетляти” від зустрічі й вочевидь неприємної розмови.

Якщо відносини з Зеленським у "Бібі" відверто не склалися, то з Путіним Нетаньягу вибудував напрочуд тісне партнерство. За роки при владі прем’єр здійснив 15 візитів до Москви.

Влітку 2019-го на штаб-квартирі "Лікуд" навіть висів білборд, де Нетаньягу тисне руку Трампу, Путіну й Моді з підписом "Нетаньягу: в іншій лізі".

Скандальна реклама з Путіним – дивіться відео:

9 травня 2018 року "Бібі" зганьбився ще більше, коли взяв участь в акції російських пропагандистів "Безсмертний полк" і разом з Путіним навіть носив "дідів на паличці".

Нетаньяху і Путін під час акції "Безсмертний полк", 2018 рік. / Фото – ТАСС

Основою дружби стала Сирія: після 2015 року Нетаньягу й Путін створили ситуацію, яка дозволяла Ізраїлю бити по іранських об'єктах на сирійській території, не ризикуючи зіткненням з росіянами. Ця домовленість протрималася майже десятиліття.

Тому коли почалася повномасштабна війна в Україні, Нетаньягу обрав шлях, що дозволяв не псувати стосунки з Кремлем: публічне засудження без жодних практичних наслідків для Москви. Навіть під час війни Ізраїлю проти Ірану та викриття фактів прямої співпраці Москви з ХАМАС плани нового візиту до Москви залишалися на порядку денному.

У книзі "Бібі: моя історія", опублікованій на тлі російської війни проти України, Нетаньягу неодноразово висловлював похвалу Путіну за його інтелект і рішучість. За це колишній президент США Барак Обама навіть звинувачував Нетаньягу в "путінізмі".

Я розібрався у цій людині,
– стверджує у своїх мемуарах Бібі й заявляє, що розуміє Путіна та його обуренням західними державами. Але його критики заявляють, що, мабуть, лише військовий злочинець може зрозуміти іншого військового злочинця.