Купувати чи продавати: чи злетить долар до 50 грн та що буде з курсом у жовтні

Чи злетить долар до 50 грн у жовтні? Експерти оцінили ризики інфляції та розповіли, що робити з доларами, гривневими депозитами та ОВДП.

Про що йдеться у матеріалі:

• Як зміниться курс валют у жовтні
• Чи потрібно продавати долари у жовтні
• На які продукти найбільше впливає курс долара

Курс долара в Україні у жовтні залежатиме від інтервенцій НБУ, динаміки інфляції, попиту з боку імпортерів та обсягів надходження міжнародного фінансування. Частина експертів очікує відносно вузький коридор у межах 44,6–45,4 грн за долар, тоді як інші припускають рух до позначки 49–50 грн у разі посилення економічних та фінансових ризиків.

Главредз'ясував, яким буде курс долара в Україні наприкінці вересня та у жовтні 2026 року, а також чи варто зараз купувати або продавати валюту.

Яким буде курс долара в Україні наприкінці вересня

Протягом найближчого тижня (21-27 вересня) валютний ринок, найімовірніше, продовжить рухатися у межах сформованих раніше тенденцій. Попри те, що на ринок одночасно впливає багато факторів, здатних збільшувати попит на іноземну валюту, директор департаменту фінансових ринків та інвестиційної діяльності Глобус банку Тарас Лєсовий в ексклюзивному коментарі Главреду зазначив, що навіть за наявності чинників для збільшення попиту на валюту підстав для різких змін поки немає.

"Курс долара протягом 21-27 вересня, швидше за все, перебуватиме в межах 44,4-44,8 грн. Разом з тим євро, яке традиційно більш залежне від міжнародного співвідношення євро/долар, може залишатися в діапазоні 51,5-52,5 грн", - зазначив Тарас Лєсовий.

За словами банкіра, головним дисбалансом залишається перевага попиту над пропозицією. Він оцінює її приблизно у 15-20%, а основними джерелами попиту називає потреби імпортерів у пальному, енергетичному обладнанні та інших критично важливих товарах. Додатково на поведінку бізнесу впливає бажання заздалегідь захистити кошти від можливих змін курсу.

"Водночас саме Нацбанк і надалі залишатиметься головним гравцем ринку. У серпні обсяг валютних інтервенцій становив близько $4,82 млрд, тобто понад $1,1 млрд у середньому на тиждень. Завдяки цьому регулятор фактично компенсує значну частину дефіциту пропозиції валюти та не дозволяє локальним сплескам попиту швидко переходити в курсові стрибки", - пояснив Лєсовий.

На початок вересня міжнародні резерви України становили близько $48,7 млрд. Експерт вважає, що цього ресурсу достатньо приблизно на чотири місяці майбутнього імпорту, а очікуване збільшення резервів до близько $70 млрд до кінця року має підтримати нинішню валютну політику.

Як інфляція може вплинути на долар восени

Тарас Лєсовий також звертає увагу на те, що низьке місячне зростання цін у серпні не означає зникнення інфляційного тиску.

"У серпні споживчі ціни зросли лише на 0,1% за місяць, однак річна інфляція вже досягла 8,1%. При цьому низький місячний показник значною мірою пояснюється сезонним здешевленням овочів та фруктів, тоді як паливо, транспорт та низка інших товарів і послуг продовжували дорожчати", - наголосив експерт.

Окрему увагу він радить приділяти витратам, які можуть посилитися восени. Йдеться про логістику, енергетику та наслідки нових атак, які здатні збільшувати собівартість товарів і послуг.

"НБУ очікує, що до кінця року інфляція може наблизитися до 10%, і саме її подальша динаміка багато в чому визначатиме як фінансові очікування населення, так і потенційний попит на валюту", - зазначив Тарас Лєсовий.

На цьому тлі гривневі фінансові інструменти залишаються одним із факторів, який може стримувати додатковий попит на долар. Облікова ставка НБУ становить 15,5%, окремі депозитні програми пропонують до 17,5% річних, а дохідність гривневих ОВДП залежно від строку оцінюється приблизно у 15,2-16,5%.

Якими будуть курсові коливання наприкінці вересня

Окремо Лєсовий окреслює параметри, в яких може рухатися валютний ринок упродовж 21–27 вересня.

Очікувані щоденні зміни також залишаються порівняно невеликими. Для міжбанку йдеться про коливання до 0,05–0,15 грн, для комерційних банків - до 0,1–0,2 грн, а в обмінних пунктах - до 0,3 грн.

Різниця між курсами купівлі та продажу на міжбанку може становити до 0,15 грн за долар і до 0,2 грн за євро. У комерційних банках цей спред може бути ширшим - до 0,5–0,6 грн за долар та 0,8–1 грн за євро, а в обмінниках - до 0,6–1 грн за долар та 1–1,3 грн за євро.

За оцінкою експерта, різниця між курсами купівлі на готівковому ринку може становити 0,2–0,3 грн за долар і 0,3–0,5 грн за євро в комбанках, а в обмінниках - 0,3–0,5 грн і 0,5–0,7 грн відповідно. Різниця між курсами продажу може становити 0,1–0,2 грн за долар і 0,2–0,3 грн за євро в банках та до 0,3–0,5 грн за долар і до 0,5 грн за євро в обмінниках.

Середня різниця між міжбанківським і готівковим курсами, залежно від валюти, очікується на рівні 0,1–0,15 грн. Середні тижневі відхилення при цьому можуть сягати до 1–1,5% від початкового курсу тижня.

"Інформаційний градус може залишатися високим, а безпосередні курсові зміни ймовірно будуть неквапливими", - зазначив Лєсовий.

Чи варто продавати гривню у жовтні і купувати валюту

Іншу оцінку ризиків дає фінансовий аналітик Олег Пендзин. Він звертає увагу не лише на поточні валютні інтервенції НБУ, а й на ситуацію з міжнародним фінансуванням України, від якого залежить можливість держави підтримувати видатки та макрофінансову стабільність.

На його думку, критичним фактором найближчого періоду стане робота Верховної Ради. Йдеться про ухвалення законодавчих рішень, необхідних для розблокування частини зовнішньої фінансової допомоги. У матеріалі йдеться про 26 законів, від яких, за оцінкою Пендзина, залежить отримання значного обсягу міжнародного фінансування.

"Через провал попередніх голосувань під загрозою недоотримання перебуває 29,5 млрд доларів", - наголосив Пендзин в коментарі ТСН.ua.

Він уточнює, що йдеться про рішення, які стосуються боротьби з корупцією та функціонування низки державних інституцій. Серед названих напрямів - реформа Вищого антикорупційного суду, робота Вищої кваліфікаційної комісії суддів, діяльність Національної комісії з цінних паперів, реформування "Укрзалізниці" та посилення перевірок для фізичних осіб-підприємців.

У цьому контексті експерт пов'язує фінансову допомогу не лише з бюджетними можливостями, а й зі здатністю держави фінансувати військові та соціальні видатки до кінця 2026 року. Якщо необхідні рішення не будуть ухвалені, Пендзин очікує посилення тиску на гривню.

"Інакше на нас чекає друкування грошей і швидке знецінення гривні", - заявив Пендзин.

Саме тому експерт допускає, що вже в жовтні власникам гривневих інвестиційних інструментів може знадобитися перегляд структури заощаджень. Водночас ця оцінка безпосередньо пов'язана з його сценарієм щодо зовнішнього фінансування, а не лише з поточними значеннями міжбанківського курсу.

"У жовтні, можливо, доведеться приймати рішення щодо поступового виходу з гривневих інвестиційних інструментів", - зазначив Пендзин.

Як сформувати запас грошей на тлі валютних ризиків

Економіст і голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський займає іншу позицію щодо гривневих інвестиційних інструментів. Він вважає передчасним рішення повністю виходити з них, але водночас наголошує на необхідності мати доступний резерв коштів.

Його рекомендація стосується передусім тієї частини заощаджень, яка може знадобитися сім'ї в непередбачуваній ситуації. Такий резерв, за його підходом, має бути максимально ліквідним і не залежати від необхідності швидко продавати довгострокові активи.

"Це готівкова гривня та валюта у пропорції 50/50 у сумі не менше трьох місяців базових затрат родини", - радить Забловський.

За його словами, резерв має бути доступним практично миттєво. Його призначення - покривати базові витрати в разі надзвичайної ситуації, тоді як кошти понад цей обсяг можуть розміщуватися у фінансових інструментах із відповідною дохідністю.

У своїй структурі заощаджень Забловський окремо виділяє ОВДП. Вони, за його підходом, можуть бути інструментом для тієї частини коштів, яка не потрібна сім'ї безпосередньо зараз.

"Все понад цієї суми найвигідніше тримати в облігаціях внутрішньої державної позики", - заявив Забловський.

Чи потрібно продавати долари

Фінансовий аналітик та член Українського товариства фінансових аналітиків Андрій Шевчишин розглядає валютні заощадження передусім як спосіб зменшення ризику для накопичень. Він звертає увагу на ризики, пов'язані з фінансуванням держави та загальним станом економіки, які можуть змінити ситуацію восени.

"Ситуація вимальовується настільки складна, що купівлю валюти потрібно розглядати не стільки як заробіток, а як страховку від знецінення заощаджень. Очевидно, що продавати долари і євро не варто, адже курс поки не зростає", - сказав Андрій Шевчишин.

Фінансовий аналітик також оцінює бюджетні макропоказники з урахуванням воєнних ризиків. На його думку, частина закладених розрахунків формувалася до останніх масштабних ударів по інфраструктурі та енергетиці, тому не відображає всіх актуальних загроз для економіки.

"Особливо зараз, в умовах війни, коли ніхто не може спрогнозувати перспективи економіки, розвитку ситуації на фронті та в тилу. Плюс, не забуваємо, що бюджетні макропоказники закладались до серпневих та вересневих обстрілів і не враховують енергетичні та інші ризики", - зазначив Шевчишин.

За його сценарієм, у разі продовження війни реальний ВВП у 2027 році може залишитися поблизу нинішнього рівня - у діапазоні від -0,5% до +0,5%. Він також оцінює ризик прискорення інфляції до 12,5% і допускає ослаблення гривні до 49-50 грн за долар.

З огляду на це, урядові орієнтири аналітик вважає занадто позитивними:

"Ці показники виглядають занадто оптимістичними з огляду на поточну ситуацію", - додав Андрій Шевчишин.

Який курс долара прогнозують на жовтень 2026 року

Віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління Глобус Банку Сергій Мамедов прогнозує помірні коливанння курсу валют і в жовтні. Він нагадує, що з жовтня 2023 року Україна працює в режимі керованої гнучкості, за якого курс не фіксується, але НБУ може коригувати баланс попиту та пропозиції через інтервенції.

"На початку вересня обсяг таких продажів становив близько $1,33 млрд за тиждень. Понад $1 млрд НБУ продавав уже восьмий тиждень поспіль. Це свідчить про високий попит на іноземну валюту", - розповів Сергій Мамедов в коментарі Фактам.

За його оцінкою, регулятор поки має можливості задовольняти цей попит. Додатковим фактором залишаються відносно невеликі розриви між міжбанківським та готівковим сегментами.

"У жовтні курс долара переважно перебуватиме в межах 44,6-45,4 грн/$. На динаміку впливатимуть інфляція, ціни на пальне, ситуація із зовнішньою торгівлею, попит на валюту з боку імпортерів, міжнародна допомога та перебіг війни", - зазначив банкір.

На його думку, саме валютні інтервенції НБУ залишатимуться одним із ключових стабілізаторів. Тому в базовій оцінці він не закладає різкої зміни курсового тренду протягом жовтня.

Яким буде курс валют наступного року

Паралельно з прогнозами на жовтень з'явилися розрахункові показники валютного курсу на 2027 рік. Народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що в державному бюджеті закладено середній курс 47,1 грн за долар, а на кінець року - 48,3 грн. Водночас представники бізнесу у власних бюджетах використовують вищий орієнтир.

"Бюджетний курс не варто сприймати як прогноз фактичного руху валютного ринку. Уряд ніколи не вгадував із цим показником, а цифра в бюджеті має передусім розрахункове значення", - зазначив Ярослав Железняк.

За даними Європейської бізнес-асоціації, компанії у своїх бюджетах на 2027 рік у середньому закладають близько 49 грн за долар. Цей показник відображає планові припущення бізнесу, а не гарантований майбутній курс.

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин також наголошує на різниці між бюджетним параметром та фактичним рухом гривні. Для нього ключовим залишається вплив війни, енергетичних ризиків, зовнішнього фінансування та стану економіки.

"Курс бюджету завжди виконував функцію перерахунку, а не орієнтира для руху. Як правило, факт відрізняється від бюджетних позначок. Але це стосується не лише курсу, але й інших показників", - пояснив економічний експерт в коментарі Фокусу.

Які продукти в Україні найбільше залежать від курсу долара

Валютні коливання можуть позначатися не лише на заощадженнях, а й на повсякденних витратах. Керівник аналітичного відділу асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Максим Гопка пояснює, що найбільш чутливими є товари, які Україна не виробляє або не може виробляти у достатніх обсягах.

"Сьогодні найбільш чутливими до курсу валюти, долара, залишаються товари, які Україна або практично не виробляє, або виробляє в недостатніх обсягах", - повідомив Максим Гопка в коментарі РБК-Україна.

До цієї групи він відносить каву, какао, банани, інші тропічні фрукти, частину морепродуктів, окремі спеції та іншу імпортну сировину. Для таких товарів валютний компонент безпосередньо присутній у закупівельній ціні.

"Тут вплив курсу досить прямий. Імпортер купує продукцію за валюту, саме тому зміна курсу поступово відображається на гривневій ціні", - пояснив аналітик.

Водночас валютний фактор стосується і собівартості українського виробництва. Залежно від категорії продукції на неї можуть впливати ціни на техніку, пальне, добрива, засоби захисту рослин, обладнання та пакування.

"Але від цих факторів суттєво залежать не всі групи продуктів", - уточнив Максим Гопка.