Що виросло в Насті Каменських: кіста чи міхурниця? 10 запитань до мовознавиці

«Главком» із філологинею Ольгою Васильєвою у рубриці «Мовне питання» щотижня розбирають тонкощі української лексики, стилістики, акцентуації, правопису, а також відповідають на запитання читацької аудиторії. Їх можна надсилати на електронну скриньку [email protected] з темою листа «Мовне питання».

Вивчаймо мову разом, говорімо та пишімо правильно!

Другий тиждень не вщухають обговорення співачки Насті Каменських, у якої «через українську мову»… виросла кіста. Деякі сторінки в інстаграмі на гайпі навіть пропонують уживати слово «міхурниця», стверджуючи, що так споконвіку казали українці.

Насправді українці так не казали. Міхурниця – це рослина (також – пухирник, назва походить від cystopteris). У значенні новоутворення слово зафіксоване лише в одному джерелі – «Словнику чужомовних слів» Олекси Скалозуба (1933 рік). Скалозуб був драматургом і театральним діячем, а не мовознавцем.

А чи правильно казати «кіста»? З латинської cystis перекладається як «пухир». Українською передаємо і через «кі», і через «ци»: кіста і циста, як кіклоп і циклоп. Також полікістоз і поліцистоз (друге вживається рідше). Циста в біології – це той самий пухир, а саме: 1) захисна оболонка, яка утворюється за несприятливих умов; 2) неактивна форма мікроорганізму.

Отже, «кіста» і «циста» – це правильно. А міхурницею доцільно називати рослину. Кожному слову – своє місце.

• 1 •

Олена Шпиця: Володимир Зеленський ввів санкції РНБО проти Юлії Мендель – своєї екс-прес-секретарки. Як треба писати це слово за новим правописом?

§35 «Загальні правила правопису складних слів»: слова з першими часто вживаними іншомовними частинами треба писати разом. Серед таких частин (префіксоїдів) є і «прес» (приклад із правопису – пресконференція), і «екс» (приклади з правопису – ексміністр, експрезидент, експрем’єр-міністр, ексчемпіонка). Утім, як поєднати ці два префіксоїди в одному слові, правопис не згадує. Якщо напишемо «експрессекретарка», можна буде подумати, що це секретарка експрес – тобто швидка секретарка. Тому я б для цього слова зробила виняток, залишивши один дефіс: екс-прессекретарка. А взагалі можна легко обійти цю правописну колізію, вживши два слова: «колишня прессекретарка».

• 2 •

Аліна Острозька: Ольго, як ви ставитесь до «гот-дога»?

Має писатися через «г», але ще й без дефіса: готдог. Утім, правопис дав лазівку для обходу цього правила (§ 22). Мовляв, деякі слова за традицією можна писати через «х». Серед прикладів такі слова: хобі, хол, холдинг, хокей. Тому може бути й «хотдог» як таке, що усталилося, а отже, пишеться через «х».

• 3 •

Юлія Сенченко: На «Главкомі» минулого тижня було опубліковане інтерв’ю з одіозним політиком Антоном Яценком. І в самому інтерв’ю, і на своїх білбордах він вперто говорить «уманчани», а не «уманці»: «Ми – уманчани, а не уманці!». Чи можете якось науково спростувати цю маячню?

Так. Катойконіми (назви мешканців населених пунктів) з -чани утворюємо тільки від тих топонімів, у яких є суфікси -иць-, -ець-, -цьк-, -ц-, -ч-, -к: Вінниця – вінничани; Трускавець – трускавчани; Донецьк – донеччани; Чернівці – чернівчани; Гадяч – гадячани; Прилуки – прилучани. Умань сюди не підпадає. Навіть прізвище є Уманець. Часто помилково вживають і зросійщену форму «полтавчани» замість «полтавці» (за такою логікою в Котляревського мала бути «Наталка Полтавчанка» замість «Наталка Полтавка»). А якщо уманчани, тоді й не українці, а українчани? Залишмо неуцтво неукам.

• 4 •

Андрій Мойсієнко: Політичний аналітик Віктор Шлінчак у себе в фейсбуці пише: «Короткотерміновий план». Чи існує взагалі слово «короткотерміновий»? Звучить якось неоковирно і штучно.

Існує. Словник подає «короткостроковий» – «те саме, що короткотерміновий». Тобто це абсолютні синоніми. Однак частотність слова «короткотерміновий» всемеро нижча: 2360 вживань проти 15 922 для «короткостроковий» (корпус текстів ГРАК). 

• 5 •

Микола Неспрядько: Центральний залізничний вокзал оголошує: «До відома зустрічаючих». Як можна сказати інакше, щоб оті «зустрічаючі» звучали по-українському?

Я б ризикнула сказати «до відома зустрічальників». Так само як Борис Антоненко-Давидович радив замінювати «потопаючих» на «потопальників» (не плутати з потопельниками – тими, хто вже потонув). Аналогічно – не відпочиваючі, а відпочивальники.

• 6 •

Валерій М.: Добрий день. Сьогодні вперше натрапив на слово «вуличник», і воно мені здається непоганим замінником для «безхатька». Що думаєте?

«Вуличник» є в СУМ-20: «той, хто не має притулку; безпритульний, бродяга». Дехто вживає також «безпритульник», але згідно зі словником це тільки безпритульна дитина, тоді як вуличником може бути і дорослий. Щодо слів «безхатько» і «вуличник», то друге звучить інклюзивніше, бо акцент робиться не на тому, що людина не має дому, а на тому, що має вуличний спосіб життя.

• 7 •

Анатолій Крячко: Добрий день. Як українською сказати «мягкотелый»?

Мʼякодухий, мʼякодух.

• 8 •

Тетяна Лісневська: Як українською сказати «странності»? Дякую.

Дивнощі. Як гордощі, грубощі, дурощі, заздрощі, крайнощі, лестощі, лінощі, мудрощі, пестощі, пустощі, радощі, ревнощі, складнощі, труднощі, тонкощі, хитрощі.

• 9 •

Михайло Півень: Чи є в українській мові слово «богодільня» і якщо є, що воно означає? Часто вживається як щось подібне до божевільні.

Є, але до божевільні стосунку не має. І не богодільня, а богадільня. Словник Грінченка перекладає російське «богадельня» просто як «шпиталь», а сучасний тлумачний подає це слово інакше: «благодійна установа, притулок для інвалідів, убогих, непрацездатних, старих людей». Василь Барка, роман «Рай» (1953): «Я б заборонив показувати на фронті таких, як ви. Німці кричатимуть на ввесь світ, що словʼяни воюють дідами з богадільні».

• 10 •

Тарас Макогон: Як краще перекласти «непростительную ошибку»?

Непрощенна помилка. Є у словнику Кримського ще прикметник «непробачний». В українській мові є дієслова «прощати» і «пробачати». СУМ-20 подає їх як синоніми: прощати – виявляючи поблажливість до кого-небудь, пробачати щось; пробачати – виявляючи поблажливість до кого-небудь, прощати провину. Але стилістично їх розрізняють: у релігійних текстах віддають перевагу тільки «прощенню», також Прощена неділя, а не Пробачна неділя. Однак якщо говорити про помилку, то вона однаково може бути як непрощенною, так і непробачною. 

«Главком»