Воєнну економіку Путіна тримає на плаву лише одна річ — The Independent

Російська економіка дедалі сильніше потерпає від величезних витрат на війну, високих ставок, дефіциту працівників і санкцій. Водночас держава поки зберігає можливість фінансувати армію, а одним із ключових факторів залишається високий рівень світових цін на нафту.

Про це пише The Independent.

Економіка Росії втрачає темп

Після різкого прискорення у 2023–2024 роках російське економічне зростання суттєво сповільнилося. Уряд РФ очікує лише 0,6% зростання за підсумками 2026 року, тоді як у першому кварталі економіка скоротилася, а в другому продемонструвала лише часткове відновлення.

Паралельно погіршуються настрої населення. Індекс споживчих настроїв, який розраховує Levada Centre, влітку впав до 94 пунктів проти 116 навесні та влітку 2025 року: показник нижче 100 означає, що негативні оцінки переважають позитивні.

Для росіян дедалі помітнішими стають подорожчання пального, перебої з товарами та наслідки ударів по нафтопереробній інфраструктурі. Водночас економіст Кріс Віфер називає ситуацію «терпимою стабільністю»: економіка, за його словами, перебуває під тиском, але ще не увійшла в рецесію.

Окремо про проблеми російських споживачів повідомляв Reuters: на тлі інфляції та високих ставок бізнес і домогосподарства скорочують витрати, хоча державне фінансування поки підтримує значну частину економічної активності.

Дефіцит бюджету стрімко зростає

Одним із головних сигналів проблем для Кремля став стан державних фінансів. Наприкінці липня дефіцит бюджету Росії досяг 2,8% ВВП — майже вдвічі більше за початковий річний план у 1,6%.

Запаси доступних державних резервів також скорочуються, а через високі витрати Москва дедалі більше залежить від внутрішніх запозичень. Водночас ставки за російськими облігаціями сягали 17%, що робить обслуговування боргів дорожчим.

Висока ключова ставка потрібна російському Центробанку для стримування інфляції, спровокованої масштабними воєнними витратами. Але для цивільного бізнесу це означає дорожчі кредити, тоді як підприємства оборонного сектору мають значно кращий доступ до державних ресурсів.

Кремль намагається знаходити додаткові гроші через підвищення податків, зборів і навантаження на малий бізнес. Водночас частина фінансування оборонних підприємств проходить через приватні кредити від лояльних державі банків і не відображається безпосередньо в бюджетному дефіциті.

Нафта поки рятує Путіна

Головною опорою для російських фінансів залишаються доходи від продажу енергоносіїв. На тлі високих світових цін на нафту, пов’язаних із війною між Ізраїлем та Іраном, російські нафтові надходження зросли після падіння нижче $10 млрд на місяць напередодні війни.

У червні вони становили $15,8 млрд, а в липні — $13,8 млрд. Саме ці гроші дають Кремлю додатковий простір для фінансування війни навіть тоді, коли інші частини економіки демонструють слабкість.

Економіст Торбйорн Беккер вважає, що бюджетні обмеження для Росії можуть фактично зникати, доки високі ціни на енергоносії зберігаються. Водночас він наголошує, що нинішня модель розвитку залишається нестійкою, а точний час можливої кризи передбачити неможливо.

Війна підтримує регіони, але забирає людей

Величезні державні витрати на оборонну промисловість водночас підтримують економіку бідніших російських регіонів. Підприємства отримують великі замовлення, а виплати за підписання контрактів із армією забезпечують додаткові доходи для населення.

Наприклад, підприємство Уралвагонзавод у Нижньому Тагілі збільшив кількість працівників приблизно з 20 тисяч до понад 38 тисяч після переходу на цілодобове виробництво. Завод «Купол», яке випускає безпілотники та системи ППО, у 2025 році більш ніж удвічі наростило виробництво.

Але ця модель має і зворотний бік — гострий дефіцит робочої сили. Безробіття в Росії становить близько 2,2%, а брак кваліфікованих працівників уже стримує як оборонні підприємства, так і цивільну економіку.

Санкції створюють довгострокову проблему

Західні санкції поступово обмежують доступ Росії до інвестицій і технологій, необхідних для підвищення продуктивності економіки. На цьому тлі країна одночасно стикається з високими державними витратами, слабким зростанням, дорожчими запозиченнями та накопиченням боргів.

У Кремлі запевняють, що макроекономічна стабільність зберігається. Водночас головний економіст російського держбанку «ВЕБ.РФ» Андрій Клепач попереджав, що через санкції та економічну ізоляцію Росія відстає у технологічній та економічній конкуренції — після цієї заяви його звільнили.