Цей сигнал у крові може передвіщати проблеми з пам’яттю

Біологічні зміни, пов’язані з хворобою Альцгеймера,можуть починатися задовго до того, як у людини з’являються помітні симптоми, зокрема проблеми з пам’яттю.

Дослідження опубліковано в журналі Alzheimer’s & Dementia: Diagnosis, Assessment & Disease Monitoring, передає sciencealert.

Вчені припускають, що перші біологічні ознаки хвороби Альцгеймера можуть виникати за багато років до появи симптомів, а в деяких випадках — навіть за десятиліття. Саме тому дослідники шукають біомаркери, які могли б сигналізувати про такі зміни на ранній стадії.

Це потенційно дало б змогу раніше починати лікування та підтримку пацієнтів, а також краще досліджувати розвиток захворювання.

Нове дослідження, опубліковане в журналі Alzheimer’s & Dementia: Diagnosis, Assessment & Disease Monitoring, провели науковці Медичної школи Міллера Університету Маямі. Вони проаналізували чотири біомаркери та їхній зв’язок із подальшими змінами когнітивних здібностей.

Які біомаркери шукали в крові

У дослідженні взяли участь 1170 людей, середній вік яких становив 73 роки. Учасники проходили когнітивні тести у 2016 році та повторно у 2022-му. Аналізи крові проводили лише один раз — на початку дослідження, у 2016 році.

Найпомітніший зв’язок дослідники виявили між рівнем білка p-tau181, пов’язаного з хворобою Альцгеймера, та подальшими показниками пам’яті й когнітивних функцій.

«P-tau181 не був пов’язаний із пам’яттю під час початкового обстеження, але був пов’язаний із показниками пам’яті через шість років», — пояснила когнітивна неврологиня Дейрдре О’Ші.

За її словами, це може свідчити про те, що аналізи крові здатні надавати інформацію про майбутню вразливість когнітивних функцій, якої ще не видно за результатами тестування в цей самий момент.

Аномальне накопичення білка тау є характерною ознакою мозку людей із хворобою Альцгеймера. Попередні дослідження також припускали, що пов’язані з тау білки в крові, зокрема p-tau181, можуть мати зв’язок із цим процесом.

Крім p-tau181, науковці досліджували:

• Aβ42/40 — біомаркер, пов’язаний із бета-амілоїдними бляшками, які є ще однією характерною ознакою хвороби Альцгеймера;

• GFAP — маркер клітин мозку, які називаються астроцитами та виконують підтримувальні функції;

• NfL — білок, який потрапляє в кров у разі пошкодження нервових волокон.

• Когнітивні здібності учасників оцінювали за кількома напрямами: пам’ять, виконавчі функції, мовні навички та просторово-зорові здібності.

Що показав тест через шість років

На початку дослідження найсильніше з когнітивними показниками, зокрема пам’яттю та виконавчими функціями, були пов’язані саме NfL та GFAP.

Однак через шість років картина змінилася. Вищий рівень p-tau181 був пов’язаний із нижчими показниками пам’яті та загальних когнітивних здібностей. Водночас GFAP асоціювався з гіршими результатами за пам’яттю, виконавчими функціями та загальними когнітивними показниками.

Більшість учасників на початку спостереження не мали когнітивних проблем. Водночас частині людей уже поставили діагноз легкого когнітивного порушення або деменції.

Основні результати збереглися і після того, як дослідники окремо проаналізували учасників, які на старті мали нормальні когнітивні показники.

О’Ші наголосила, що біомаркери крові не варто сприймати лише як умовний «позитивний» або «негативний» тест.

«Біологія існує в континуумі. Аналізуючи рівні біомаркерів у всьому їхньому діапазоні та окремо оцінюючи пам’ять, виконавчі функції й інші когнітивні здібності, ми могли побачити закономірності, які були б втрачені, якби біомаркер або когнітивні функції зводилися до однієї категорії», — зазначила дослідниця.

Один аналіз не зможе передбачити деменцію

Результати дослідження свідчать, що комбінація біомаркерів p-tau181 та GFAP потенційно може допомогти виявляти людей із підвищеним ризиком когнітивних проблем у найближчі кілька років.

Водночас науковці наголошують: такий аналіз не може передбачити, що в людини обов’язково розвинеться деменція.

Дослідники також не вважають, що існує один універсальний «найкращий» аналіз крові для раннього виявлення хвороби Альцгеймера. Різні тести можуть використовуватися для визначення різних біомаркерів і на різних етапах життя.

У майбутніх дослідженнях науковці планують триваліше спостерігати за учасниками, регулярно проводячи як аналізи крові, так і когнітивні тести. Також важливо порівняти рівні p-tau181 і GFAP із реальними випадками хвороби Альцгеймера та інших форм деменції.

Автори підкреслюють, що нинішня робота була присвячена саме когнітивному зниженню та проблемам із пам’яттю, пов’язаним із деменцією, а не деменції як такій. Тому результати поки не означають, що простий аналіз крові може за шість років точно встановити майбутній діагноз.

За словами дослідників, що більше ранніх біологічних сигналів вдасться виявити та перевірити, то точнішими в перспективі можуть стати подібні методи оцінки ризику.

Тим часом під час війни багато українців стикнулися з проблемою тремтіння рук. Чимала кількість людей списує цей стан на стреста обстріли.

А саме тремтіння кінцівок нерідко асоціюється саме з однією з патологій, хоча сам собою симптом ще не є підтвердженням діагнозу. Хвороба Паркінсона — це захворювання нервової системи, що розвивається повільно і прогресує. На початкових стадіях з’являється ледь помітне тремтіння кінцівки, яке виникає переважно у стані спокою.