Чи готує Росія гібридний напад на НАТО: розвідки Європи б'ють на сполох

Світова спільнота опинилася на порозі нових викликів: прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що розвідка прогнозує можливий напад Росії на країну-члена НАТО протягом кількох місяців. Метою Кремля, за його словами, є доведення, що п'ята стаття Північноатлантичного договору є лише "теоретичною, а не практичною".

Ці застереження були підтримані президентом Франції Еммануелем Макроном, який назвав їх обґрунтованими. Він скликав лідерів партій та кандидатів у президенти на виборах 2027 року до Парижа, щоб обговорити російську загрозу. Водночас Міхал Коуделка, голова служби безпеки Чеської Республіки, зазначив, що крім активності безпілотних літальних апаратів, Росія може здійснити обмежене вторгнення або провокації під чужим прапором.

Нормундс Межвітс, генеральний директор служби державної безпеки Латвії, заявив, що його країна не бачить ознак неминучого вторгнення, але Москва може поширювати страх та невизначеність у західних суспільствах. Він підкреслив, що Кремль переходить від хаотичних диверсій до конкретних цілей, пов'язаних із підтримкою України.

Томас Нільссон, очільник шведської військової розвідки та служби безпеки, вважає, що кількість російських диверсій у Європі зросте. Він назвав інцидент із дроном в аеропорту Лейпцига переломним моментом, підкресливши, що атаки, які можуть призвести до втрат людей або критичної інфраструктури, змінять "правила гри".

Завдання Кремля, за словами Нільссона, полягають у зменшенні підтримки України, розколі НАТО, занепокоєнні європейського населення та збільшенні навантаження на ресурси розвідувальних служб. У відповідь на це, Макрон дав розпорядження уряду Франції підготувати план захисту стратегічних об'єктів від фізичних та кіберзагроз через різке зростання кількості російських диверсій у Європі.

Ці попередження європейських розвідників пролунали після заяви прем'єра Польщі Дональда Туска про можливу російську атаку дронами або ракетами на територію НАТО в найближчі місяці. Кремль заперечує такі наміри, але європейські розвідники очікують посилення таких операцій найближчими місяцями, зокрема проти інфраструктури, пов'язаної з підтримкою України.

Ситуація, що складається, викликає занепокоєння, але європейські спецслужби по-різному оцінюють ризик можливого нападу Росії на НАТО. Чехія припускає такий сценарій вже найближчими місяцями, тоді як Латвія та Естонія закликають не перебільшувати загрозу. Водночас Швеція попереджає про подальше посилення російського саботажу в Європі. Міхал Коуделка, голова чеської Служби безпеки та інформації, заявив, що Кремль може розглядати сценарій обмеженого вторгнення на територію НАТО, яка межує з Росією.

Латвія оцінює ситуацію обережніше. Очільник Служби державної безпеки Нормундс Межвієтс зазначив, що в Ризі не бачать "ознак неминучої атаки", але визнав наявність підготовки Москви до рішучих дій у Європі. Естонія також закликає не піддаватися паніці, а генеральний секретар МЗС країни Йонатан Всевіов радить зберігати спокій та продовжувати підтримувати Україну. Очільник шведської військової розвідки та служби безпеки Томас Нільссон заявив, що не бачить ознак готовності Москви до справжніх переговорів щодо України. Більш детально про це пише The Guardian.

"Це можливо. Це може передбачати обмежене вторгнення, провокації під чужим прапором, масштабну кампанію впливу", — сказав Міхал Коуделка, голова чеської Служби безпеки та інформації.

"Досі залишається відкритим питання, чи мають вони прямі та конкретні плани, чи це лише частина їхніх загальних спроб поширювати страх і невизначеність у західному суспільстві", — зазначив Нормундс Межвітс, голова Служби державної безпеки Латвії.

"Моя оцінка полягає в тому, що вони все ще думають, що можуть досягти своїх стратегічних цілей, тому просто грають у театр переговорів", — заявив Томас Нільссон, очільник шведської військової розвідки та служби безпеки.

На тлі цих попереджень Європа готується до гібридних загроз, прагнучи зберегти стабільність та захистити свої інтереси. Подальший розвиток подій залежатиме від єдності Альянсу та ефективності заходів, які будуть вжиті для протидії потенційним викликам.