/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2F61dec69b56eb8e4b2f3a44b5b2e27407.jpg)
Культурні центри чи мережа Кремля: що насправді роблять "Русские дома" в Європі
Керівник аналітичного відділу Центру контент-аналізу Сергій Стуканов в етері 24 Каналу наголосив, що ще з часів Радянського Союзу Москва активно розбудовувала свої мережі впливу через дипломатичні установи, церкву (РПЦ) та різноманітні культурні проєкти.
Як працює культурне прикриття
Для Росії, як зазначив аналітик, немає культури заради культури чи мистецтва для мистецтва. З його слів, для Кремля культура є інструментом гібридної війни. Центри "Русские дома" є проєктом Росспівробітництва (Федеральне агентство у справах Співдружності Незалежних Держав).
Це інституція покликана поширювати й посилювати вплив Росії. Вона перебуває під санкціями. А в цих центрах плануються диверсії проти країн ЄС, організовується шпигунство та розвідувальні заходи. Це продовження російського гібридного впливу,
– озвучив Стуканов.
Він підкреслив, що європейським країнам давно час змінити своє ліберальне ставлення до російської культури. Стуканов також додав, що практика показує, що навіть так звані російські опозиціонери, які перебувають в Європі, зазвичай змінюють свою риторику, коли мовиться про статус окупованих Криму чи Донеччини. На цих питаннях вони "ламаються".
Про загрозу мережі центрів "Русские дома": дивіться відео
Де "Русские дома" вже закрили
Деякі держави вже усвідомили небезпеку та вдалися до рішучих кроків. Зокрема, російські осередки припинили свою роботу в Азербайджані, Молдові та Німеччині. Проте так звані "Русские дома" досі вільно функціонують у Франції, Італії, Болгарії, а також у Греції та на Кіпрі.
Нагадаємо, що міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Росія використовує ці установи для дестабілізації ситуації у світі. Згідно з його даними, значна мережа таких центрів досі зберігається не лише в Європі, а й в Африці, Азії та Південній Америці.
Раніше ми писали, що Кремль вже перейшов від звичайних інформаційних операцій до організації реальних диверсій на європейських об'єктах: залізницях, аеродромах, оборонних підприємствах.