Від замовних убивств до війни спецслужб: як СБУ змінилася за 35 років

Служба безпеки України була створена 20 вересня 1991 року, коли Верховна Рада ухвалила постанову "Про створення Служби національної безпеки України". Цією ж постановою було ліквідовано Комітет державної безпеки УРСР. 25 березня 1992 року Верховна Рада ухвалила Закон "Про Службу безпеки України", який остаточно закріпив статус відомства.

За цей час СБУ пройшла шлях від боротьби з замовними вбивствами політиків і бізнесменів у дев’яностих до протидії російським спецслужбам в умовах повномасштабної війни. На її рахунку — розкриття гучних вбивств, викриття агентів ГРУ та ФСБ, ліквідація шпигунських мереж та очищення власних лав. Але далеко не всі справи доведені до кінця: замовники багатьох резонансних злочинів так і залишилися за кадром.

У дев’яностих роках, які стали роками початку самостійного шляху Служби безпеки України, традиційно довелося зіткнутися з серією замовних вбивств — насамперед політиків і бізнесменів, які тільки починали свою кар’єру.

Від вбивств і замахів до терактів

У 1995 році внаслідок вибуху на донецькому стадіоні загинув президент ФК "Шахтар" Ахат Брагін та ще п’ятеро осіб. Розслідуванням цієї справи зайнялася СБУ спільно з МВС, і вдалося встановити деяких виконавців. Один із них, колишній міліціонер В'ячеслав Синенко, навіть був екстрадований із Греції у 2005 році. А ось замовники залишилися невідомими.

У 1996 році на злітно-посадковій смузі Донецького аеропорту було розстріляно з автомата народного депутата та впливового бізнесмена Євгена Щербаня разом із дружиною. Виконавців засуджено до довічного ув’язнення, замовника офіційно не названо.

А через два роки, у 1998 році, у ліфті власного будинку в центрі Києва було вбито "батька української гривні" Вадима Гетьмана, колишнього голову Нацбанку. Виконавця засуджено до довічного ув’язнення. Справа досі вважається незавершеною, оскільки замовника не встановлено.

2000-ні роки наступного століття також розпочалися з розслідування гучного вбивства журналіста та засновника "Української правди" Георгія Гонгадзе, чиє обезголовлене тіло знайшли в лісі в Київській області. Прямі виконавці — співробітники міліції на чолі з генералом Олексієм Пукачем — засуджені. До речі, саме СБУ розшукала й затримала генерала, який втік, у Житомирській області у 2009 році. Пукач на суді назвав замовниками Леоніда Кучму, Володимира Литвина та Юрія Кравченка. Але офіційно замовників не встановлено, а отже, ніхто не поніс покарання.

Хоча в тому ж 2000-му році вибухнув так званий "касетний скандал". Були оприлюднені записи з кабінету президента Леоніда Кучми, які записував майор держохорони Мельниченко. А на записах обговорювалося, як усунути Гонгадзе. Але їх до справи так і не долучили.

Однак у бочці меду знайшлася й ложка дьогтю, навіть дві. У 2002 році СБУ фігурувала у скандалі навколо нібито таємного продажу Іраку систем раннього попередження "Кольчуга" в обхід міжнародної заборони. Це тимчасово погіршило українсько-американські відносини.

А коли було отруєно кандидата в президенти Віктора Ющенка, це сталося на дачі тодішнього заступника голови СБУ Володимира Сацюка, який згодом став фігурантом справи про зловживання службовим становищем.

З 2014 року СБУ розпочала розслідування злочинів проти активістів Євромайдану. І, можна сказати, це розслідування триває й донині, хоча щодо деяких епізодів уже навіть були винесені вироки. Наприклад, у Хмельницькому до відповідальності притягували колишніх керівників СБУ та інших силових відомств за те, що вони стріляли в активістів біля будівлі СБУ в лютому 2014 року, не давши їм прорватися всередину.

Загибель журналіста Павла Шеремета внаслідок підриву автомобіля у 2016 році в Києві офіційно розслідувала поліція, але СБУ активно допомагала. Однак у ході розслідування з’ясувалося, що напередодні біля його будинку кілька годин перебував автомобіль, зареєстрований на Ігоря Устименка — колишнього співробітника СБУ, звільненого у 2014 році. СБУ підтвердила факт його роботи, але наголосила, що справу розслідує Нацполіція.

Натомість через рік СБУ розкрила вбивство полковника ГУР Максима Шаповала, чий автомобіль також було підірвано. Тоді цей злочин одразу було кваліфіковано як теракт. За даними інсайдера, Шаповал безпосередньо брав участь у плануванні та проведенні розвідувальних рейдів у глибокий тил окупованих росіянами українських територій. За даними слідства, вибухівку заклав мешканець Донецька Олег Шутов, який був співробітником так званого центру спецоперацій "МГБ ДНР". Після скоєння теракту він виїхав на Донбас.

А ось у справі замаху на народного депутата Ігоря Мосійчука так і не вдалося встановити ані замовників, ані виконавців. Хоча, за даними СБУ, замовниками були спецслужби Росії. Справу кваліфікували як теракт, адже внаслідок вибуху скутера, начиненого вибухівкою, загинули дві людини — охоронець депутата та перехожий, яким виявився полковник МВС. Мосійчук та ще двоє людей отримали поранення. На цьому розслідування зупинилося.

Натомість у 2018 році після замаху на життя херсонської активістки Катерини Гандзюк, яка померла в лікарні від опіків кислотою, СБУ знайшла не тільки виконавця, а й замовника, яким виявився голова Херсонської обласної ради Владислав Мангер, за що він отримав 10 років ув’язнення.

Також СБУ запобігла вбивству російського журналіста Аркадія Бабченка, інсценувавши його смерть, розраховуючи вийти на організатора.

За останні роки роботи додалося

Але найбільше роботи додалося з 2022 року, з моменту повномасштабного вторгнення РФ. Кількість вбивств не зменшилася, але вони набули політичного контексту.

У 2024 році у Львові впритул була застрелена Ірина Фаріон, мовознавиця, екс-нардеп. СБУ розглядала причетність російських спецслужб. Але в підсумку за підозрою було затримано українця, який у суді своєї провини не визнає, і доказів його співпраці з будь-якими іноземними спецслужбами не знайдено.

А ось вбивство екс-нардепа та колишнього спікера Ради Андрія Парубія, якого застрелили у Львові, розкрили швидко і затримали кілера. СБУ встановила: виконавця завербували російські спецслужби шляхом шантажу.

Зі здобуттям незалежності військова контррозвідка СБУ викрила чимало військових шпигунів і зрадників. Департамент військової контррозвідки (ДВКР) СБУ — це одне з ключових підрозділів Служби безпеки України, яке з початку повномасштабного вторгнення веде роботу за двома основними напрямками: боротьба з російською агентурою всередині Сил оборони та участь у бойових діях і спецопераціях на лінії фронту та в тилу ворога.

З початку повномасштабної війни лише співробітники ДВКР СБУ викрили 207 агентів російських спецслужб, які збирали інформацію про Сили оборони та військові об’єкти України. З них 52 були діючими військовослужбовцями ЗСУ, а 44 зрадників уже засуджено до покарання на строк від 12 до 15 років

У червні 2026 року контррозвідка СБУ затримала агента російського ГРУ, який діяв у Головній академії Міністерства оборони України — "кріт" був доцентом наукового центру й передавав росіянам конструкторські документи найновіших ударних дронів. У 2025 році СБУ затримала колишнього британського військового інструктора, який прибув до України у 2024 році для підготовки військових, а потім зв’язався з ФСБ і передавав дані про навчальні центри та місця дислокації іноземних інструкторів, за що отримав близько 6 тисяч доларів. У вересні 2026 року СБУ викрила на Харківщині подружжя-агентів ГРУ: чоловік за вказівкою кураторів мобілізувався до лав ЗСУ, збирав зсередини дані про системи ППО, РЕБ та критичну інфраструктуру, а потім залучив до розвідки дружину. Тільки за 2025 рік було затримано 19 "кротів".

СБУ також припиняє розвідувальну діяльність інших країн в Україні. Навесні 2025 року СБУ затримала в Закарпатті двох членів угорської шпигунської групи, які збирали дані про військову оборону та суспільно-політичні настрої регіону. У березні 2026 року СБУ встановила, що цю шпигунську мережу очолював кадровий офіцер військової розвідки Угорщини Золтан Андрі, який у 2016–2020 роках вів розвідувальну діяльність у Грузії під прикриттям представника угорського дипломатичного представництва, а після 2021 року почав працювати проти України — особисто завербував колишніх військових і перевів їх у режим очікування, активувавши їх у вересні 2024 року.

Але СБУ не забуває й про очищення власних лав. Полковник СБУ Дмитро Козюра, начальник штабу Антитерористичного центру, у 2018 році був завербований ФСБ у Відні. Його діяльність особливо активізувалася під час повномасштабної війни: він передавав дані про місця дислокації командних пунктів СБУ, наслідки ракетних ударів, розстановку військ та секретні документи про критичну інфраструктуру, зокрема газотранспортну систему. У лютому 2025 року його викрили в рамках спецоперації під кодовою назвою "Щур" і засудили до довічного ув’язнення. Крім того, СБУ неодноразово повідомляла про викриття власних співробітників, зокрема заступників начальників управлінь СБУ у Київській та Рівненській областях за вимагання понад 600 тис. доларів, а також про справу колишнього керівника кібердепартаменту СБУ Іллі Вітюка щодо незаконного збагачення.

Окрім боротьби з агентурою, ДВКР запобігла розкраданню понад 44 млрд грн в оборонній сфері, заблокувала 114 схем ухилення від мобілізації та припинила 222 випадки незаконного обігу зброї, не допустивши її вивезення з району бойових дій.

Співробітники ДВКР СБУ не тільки здійснюють контррозвідувальну діяльність, а й беруть участь у бойових діях безпосередньо на лінії фронту та у спецопераціях у тилу ворога. З початку повномасштабної війни ними знищено: 219 російських танків, 358 бойових броньованих машин, 318 артилерійських систем, 73 засоби радіоелектронної боротьби

ДВКР СБУ включає, зокрема, 13-те Головне управління ДВКР "Хантер", яке курує діяльність морських дронів. Саме цей підрозділ продемонстрував нове покоління легендарних морських дронів "Sea Baby", здатних долати відстань понад 1500 км, переносити до 2000 кг вантажу та оснащених посиленими двигунами й сучасною системою навігації.

А в ніч на 17 вересня далекобійнібезпілотники Центру спецоперацій "Альфа" СБУ завдали точного удару по військовому аеродрому "Ростов-Центральний". У результаті атаки на аеродромі було уражено військово-транспортний літак Ан-12, два літаки Ан-26 і ще три вертольоти. Таким чином, загалом йдеться про шість російських повітряних суден.

Однак 2 вересня 2026 року в Дніпровському районі Києва співробітники СБУ та бійці ГУР вступили у збройне зіткнення. Загинув один співробітник військової розвідки, ще кілька людей отримали поранення. СБУ затримала Степана Каплунова — заступника командира РДК (підрозділ у складі ГУР). Його звинуватили у зв’язках із ФСБ та підготовці вбивства. ГУР розцінило затримання як силове захоплення свого офіцера та спробу дискредитації. Зеленський назвав перестрілку "абсолютно ганебною" і вимагає розслідування. Звільнено начальника департаменту охорони державної таємниці СБУ Олега Храмова.