Після опівночі мозок переходить в інший режим: вчені розкрили несподіваний ефект

Людський мозок уночі не просто втомлюється через нестачу сну — його робота може змінюватися під впливом добових біологічних ритмів. Дослідники припускають, що тривале неспання в біологічну ніч здатне посилювати негативні емоції, погіршувати контроль поведінки та робити ризиковані рішення привабливішими.

Про це йдеться у дослідженні, опублікованому в Frontiers in Network Physiology.

Що відбувається з мозком після опівночі

Науковці назвали свою концепцію гіпотезою «мозку після опівночі». Вона описує можливі зміни, що виникають у людини, яка залишається активною в той час, коли її циркадні ритми налаштовані на сон.

Удень активність мозку та робота пов’язаних із нею систем пристосовані до неспання, концентрації, спілкування та ухвалення рішень. Уночі організм природно переходить до іншого режиму, тому тривале неспання в цей період може створювати незвичне для мозку поєднання циркадного спаду та накопиченої втоми.

Дослідники зазначають, що в такому стані можуть слабшати процеси, які допомагають контролювати поведінку й оцінювати довгострокові наслідки власних рішень.

Чому вночі змінюється настрій

Однією з найпомітніших змін може бути те, як мозок обробляє позитивну та негативну інформацію. У біологічну ніч позитивні емоції зазвичай приглушуються, тоді як негативні емоції можуть посилюватися.

Через це нейтральні події або звичайні проблеми здатні отримувати надмірно негативне емоційне забарвлення. Людина може довше прокручувати в голові неприємні думки, сильніше тривожитися або бачити ситуацію похмурішою, ніж удень.

Як пояснює ScienceAlert, саме поєднання циркадного ритму та нічного неспання дослідники пов’язують із тим, що після опівночі негативні думки можуть сильніше привертати увагу, а звичні внутрішні обмеження слабшати.

Чому після опівночі важче контролювати поведінку

Окремо вчені розглянули роботу системи винагороди. Після недосипання мозок може сильніше реагувати на очікування приємного результату, водночас гірше враховуючи можливі негативні наслідки.

Саме тому нічне неспання теоретично може підвищувати схильність до імпульсивних рішень. Це стосується не лише серйозних ризиків: людина може легше піддатися бажанню з’їсти шкідливу їжу, закурити, випити або зробити те, від чого вдень свідомо відмовляється.

Дослідження також показують, що тривале неспання погіршує роботу префронтальної кори, яка бере участь у плануванні, оцінюванні ризиків, контролі імпульсів та розв’язанні складних завдань. У результаті можуть погіршуватися робоча пам’ять, концентрація й здатність ухвалювати виважені рішення.

Чи справді мозок «ламається» після опівночі

Ні, йдеться не про те, що після 00:00 мозок раптово перестає нормально працювати. «Мозок після опівночі» — це саме гіпотеза, запропонована дослідниками для пояснення вже відомих змін у поведінці та роботі нервової системи.

Автори самі наголошують, що їхню модель ще потрібно перевірити в нових дослідженнях. Частина наявних даних стосується не тільки біологічної ночі, а й наслідків недосипання, тому повністю відокремити вплив циркадного ритму від звичайної втоми поки складно.

Також важливо відрізняти тривале нічне неспання від короткого пробудження серед ночі. У своїй роботі вчені окремо зазначають, що короткі пробудження, наприклад на кілька хвилин, не стосуються цього ефекту.

Чому важливі рішення краще не відкладати на ніч

Коли людина довго не спить, мозок одночасно стикається з циркадними змінами, накопиченою втомою та гіршим контролем емоцій. У такому стані оцінка ситуації може бути менш гнучкою, а імпульсивна реакція — сильнішою.

Тому нічні переживання іноді справді можуть здаватися набагато важчими, ніж наступного ранку. Проте це не означає, що будь-яка думка після опівночі є неправильною — радше йдеться про те, що в цей час мозок може інакше оцінювати емоції, ризики та винагороду.

Дослідники пропонують розглядати нічне неспання як період, коли людина може бути більш вразливою до негативних думок та імпульсивної поведінки. Водночас вони наголошують: для остаточних висновків потрібні додаткові дослідження, які чітко відокремлять вплив самого біологічного часу від наслідків недосипання.