Трамп снял требования к Гренландии, введение "адских санкций", выборы в Германии: все за выходные

Трамп підписав "закон Грема" щодо санкцій проти Росії, а Держдеп США схвалив продаж засобів протиповітряної оборони Україні на суму $2,68 млрд.

За даними "Суспільного", зустрічі із Зеленським немає у графіку Трампа на Генасамблеї ООН.

Сполучені Штати попереджають союзників про затримки з постачанням ракет через їхній дефіцит, а президент Латвії має скепсис щодо готовності Європи обороняти себе. 

Натомість в НАТО наполягають, що підготовлені і мають плани на випадок ескалації.

Все важливе і цікаве за вихідні, 19 та 20 вересня, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

"Пекельні санкції" США, ППО Україні

Президент США Дональд Трамп підписав законопроєкт щодо санкцій проти РФ, одним зі співавторів якого був покійний сенатор Ліндсі Грем.

Згідно з повідомленням адміністрації президента Сполучених Штатів, Трамп підписав документ у п'ятницю 18 вересня (за Києвом в ніч на 19 листопада).

Законопроєкт розробили вже покійний сенатор-республіканець Ліндсі Грем та сенатор-демократ Річард Блументаль, однак усього він має 119 співавторів у Конгресі США. 

Детально про "пекельні санкції" – в статті або відео. 

ППО Україні з США

Держдеп схвалив продаж засобів протиповітряної оборони Україні на суму $2,68 млрд.

У п’ятницю, 18 вересня, Українаотримала від Євросоюзу 3,3 млрд євро, які мають піти на закупівлю безпілотників і ракет.

До речі, за даними "Суспільного", зустрічі із президентом України Володимиром Зеленським немає у графіку президента США Дональда Трампа на Генасамблеї ООН.

Затримки з постачанням зброї

Як повідомляє агентство Bloomberg, США попередили союзників, щослід очікувати затримок у постачанні ключових видів озброєння на строк до п’яти років, оскільки країна відновлює власні запаси, які були вичерпані.

Постпред США при НАТО Метью Вітакер у контексті проблем з постачанням ракет-перехоплювачів до систем заявив, що головна проблема полягає в браку відповідних виробничих потужностей.

Щодо готовності Європи

Президент Латвії Едгарс Рінкевичс попередив, що Європа не встигає за розвитком технологій безпілотників та повітряної війни в Україні, а також наголосив, що більшість країн НАТО не зможуть відбити атаку російських ракет у разі розширення конфлікту.

За його словами, якщо Росія вирішить запустити кілька ракет по європейській території, "сьогодні для багатьох країн це стане серйозним викликом, з яким буде важко впоратися".

Натомість головний генерал НАТО, адмірал Джузеппе Каво Драгоне заявив, що альянс готовий відповісти на можливу ескалацію з боку Росії на східному фланзі Європи.

"Альянс готовий, структура готова, солдати… озброєння готове", – сказав Драгоне журналістам під час чергового засідання 32 найвищих генералів альянсу в Копенгагені, додавши, що НАТО продовжує роботу над "збільшенням" цих сил "як за чисельністю, так і за рівнем технічної досконалості". 

За його словами, союзники "готові на випадок ескалації" і знають, як діяти, у разі нападу. 

Президент Латвії Едгарс Рінкевичс зазначає, що війна з використанням дронів в Україні розвивається "блискавично", і що заходи з підготовки до повітряної війни можуть втратити актуальність вже до наступного року.

За словами президента, якщо Росія вирішить запустити кілька ракет по європейській території, "сьогодні для багатьох країн це стане серйозним викликом, з яким буде важко впоратися".

До речі, майбутнім головою Військового комітету НАТО обрали генерального інспектора Збройних сил Німеччини Карстена Броєра.

В Литві закликають ЄС "рухатися швидше" у рішеннях щодо безпеки.

Прем’єр-міністр Словаччини Робер Фіцо заявив, що Захід понад чотири роки "марно підливав олію у вогонь" у контексті російсько-української війни і цим нібито провокував конфлікт РФ та НАТО.

"За мого урядування ніхто під вигаданим приводом не вижене словацьких солдатів за межі території Словаччини, щоб вони воювали проти Росії чи іншої країни", – наголосив він.

У нейтральній Швейцарії затвердили нову стратегію політики безпеки.

Дрони в Європі

Аеропорт Люксембурга у п’ятницю ввечері призупиняв роботу у зв’язку з виявленням "неавторизованих безпілотних літальних апаратів", або дронів, поблизу аеродрому та над ним.

Прем’єр-міністр Люксембургу Люк Фріден заявив, що країна співпрацює з союзниками по НАТО щодо інциденту з невідомими дронами, який у п’ятницю призупинив роботу єдиного люксембурзького аеропорту.

Люксембург посилює моніторинг повітряного простору після появи дронів біля аеропорту.

Прикордонна поліція Молдови вранці 19 вересня в районі Штефан-Воде зафіксувала кілька невідомих літальних апаратів, які порушили повітряний простір країни.

Два літальні апарати перетнули повітряний простір Молдови, рухаючись у напрямку сіл Оленешти – Чистоводне. В той самий час ще один дрон зафіксували безпосередньо над селом Каплани – він летів з боку Крокмаза, а потім покинув територію країни.

Крім того, у неділю стало відомо, що поліція Молдови перевіряє свідчення місцевих жителів двох районів про ймовірні безпілотні літальні апарати у повітряному просторі країни. 

Один з мешканців повідомив, що близько 02:00 побачив у небі яскраве світло, за яким пролунав вибух.

За даними The Independent, у Британії протягом року майже щодня фіксували дрони біля об'єктів Міноборони.

Франція готується до атак

Журналісти franceInfo пишуть, що Франція готується до гібридних атак Росії, спрямованих на її інфраструктуру, які можуть відбутися вже наступної осені.

У п’ятницю, 18 вересня, президент Франції Емманюель Макрон провів зустріч з лідерами усіх політичних партій, зокрема з кандидатами на президентських виборах 2027 року.

Він прагнув попередити кандидатів у президенти про потенційні російські атаки.

Згідно з конфіденційною запискою, до якої отримала доступ France Télévisions, як потенційні цілі РФ згадується кілька об’єктів інфраструктури: наприклад, електростанції та електромережі, залізниці, телекомунікаційні мережі або системи розподілу питної води. 

"Слід знати, що французькі аеродроми, звичайно ж, основні, захищені від атак або вторгнень дронів. Але можна уявити, що мішенями можуть стати всі важливі об’єкти, пов’язані з обороною", – зазначив генерал Повітряно-космічних сил Франції Патрік Дютартр.

За інформацією France Télévisions, тепер йдеться про осінь 2027 року.

У заяві, опублікованій у суботу, 19 вересня, двоє провідних діячів французької ультраправої партії "Національне об'єднання" Марін Ле Пен і Жордан Барделла зайняли тверду позицію щодо Москви.

"Жодна провокація, жодна таємна операція та жодні дестабілізуючі дії не зможуть змусити Францію сприяти досягненню Росією своїх військових цілей в Україні", – наголосили вони. 

Трамп зняв вимоги до Гренландії

Президент США Дональд Трамп оголосив про досягнення угоди з Данією та Гренландією, яка надає США "постійний контроль" над безпекою арктичного острова та забороняє будь-якому супротивнику США мати там військову присутність.

Він зазначив, що досягнута угода вирішує всі "численні занепокоєння" Сполучених Штатів.

За його словами, США "негайно розпочнуть" розгортання власної "значної військової присутності" та співпрацюватимуть з населенням Гренландії, що є територією Данії, над "її розвитком та розбудовою".

Тим часом в заяві данської прем’єрки Метте Фредеріксен йдеться, що наступного тижня на Генеральній Асамблеї ООН США, Гренландія та Данія мають підписати угоду про "посилення безпеки в Арктиці та Північноатлантичному регіоні".

Вона зазначила, що угода "визнає суверенітет і територіальну цілісність Королівства, а також право народу Гренландії на самовизначення".

"Угода визнає інтереси Гренландії та наше місце в міжнародному співробітництві. Це на користь нам усім", – сказав голова уряду Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен.

Міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен сподівається на більшу стабільність після прориву у суперечці з Вашингтоном щодо Гренландії.

У НАТО привітали нову угоду про безпеку між Гренландією, Данією та Сполученими Штатами.

Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що "радий" досягненню угоди між США та Данією щодо Гренландії. 

Макрон відповів на територіальні зазіхання Трампа.

Інші заяви Трампа

Президент США Дональд Трамп закрив доступ до Білого дому журналістам CNN, Politico і MS NOW, а також заявив, що його син поверне гроші російському олігарху, які той витратив на весілля.

Президент Франції Емманюель Макрон відповів на територіальні зазіхання Трампа.

Раніше американський лідер опублікував карту, на якій острівна територія Сен-П'єр і Мікелон в Атлантичному океані покрита прапором Сполучених Штатів. 

Макрон наголосив, що ця острівна територія є французькою і "тісно пов’язана з Францією".

Сен-П'єр і Мікелон – це колишня французька колонія в Атлантичному океані біля узбережжя Канади. У 2003 році архіпелаг отримав особливий статус заморської спільноти Франції.

Решта новин

Україна та Румунія підписали меморандум про посилення співпраці у транспортному сполученні.

В Одеській області відновили румунськомовний клас.

"Нафтогаз" й MOL домовилися про будівництво в Угорщині терміналу для зберігання пального.

У Придністров’ї, попри протест Молдови, відкрили дільниці для виборів до Держдуми РФ.

У Німеччині стартували місцеві вибори у двох федеральних землях.

У Мюнхені відкрився традиційний Октоберфест.

Скандальна румунська депутатка наговорила нісенітниць в ефірі Russia Today.