Бізнес ексрегіонала та Карпатський саміт. Як можна будувати сильну державу, знищуючи довкілля?

На полонині Руна вирубують ліс під будівництво вітроелектростанції. Це відбувається попри наявність там червонокнижних видів рослин та тварин. Будівництво веде фірма, пов'язана з колишнім народним депутатом від Партії регіонів Максимом Єфімовим. Він у чинному скликанні парламенту входив до групи «Відновлення України».

Після повномасштабного вторгнення політик склав мандат, а пов’язаний з ним бізнес релокувався з Краматорська на Закарпаття. Зараз інтереси цього бізнесу лобіюють у Верховній Раді вихідні з проросійської партії ОПЗЖ – колишні колеги Єфімова по депутатській групі.

Європарламент розкритикував побудову вітряків на високогір’ї у своїй резолюції, а українці зібрали понад 26 тис. підписів під петицією до президента Володимира Зеленського із вимогою подати законопроєкт здатний захистити високогір’я Карпат і не вести будівництво в горах на висоті вище однієї тисячі метрів над рівнем моря.

Пройшло пів року як петиція зібрала голоси, але відповідний законопроєкт так і не з’явився на розгляді Верховної Ради. Натомість Державна екологічна інспекція ігнорує порушення під час будівництва вітряків, які виявили експерти.

Минулого тижня на Франківщині відбувся Карпатський саміт, в якому взяв участь президент. Організатори наголосили, що захід відбувається задля посилення співпраці держав Карпатського регіону у питаннях безпеки, економіки, енергетики, транспорту, логістики та інфраструктури. Експерти з провідних громадських організацій та представники опозиції в парламенті вважають, що після цього заходу можуть легітимізувати незаконне знищення Карпат, яке розпочалося на полонині Руна і яке має всі шанси розростися на інших гірських хребтах.

Чому Державна екологічна інспекція не реагує?

Перед тим, як розпочати будівництво на полонині Руна вітрових електростанцій забудовник мав виконати умови висновку з оцінки впливу на довкілля і вжити заходи, щоб зберегти червонокнижні рослини, скоригувавши свій проєкт. 

Екологи, які виявили червонокнижні рослини на місці будівництва вітряків, звернулися до Міністерства економіки з проханням проконтролювати дотримання цих умов. Проте міністерство відреагувало відпискою. Під час наступного візиту на полонину екологи встановили, що червонокнижні рослини уже знищені. Після цього експерти надіслали звернення до Державної екологічної інспекції. Саме цей орган уповноважений виявляти і фіксувати порушення умов реалізації таких проєктів, як побудова вітропарків.

Однак у Держекоінспекції відмовилися проводити перевірку, пославшись на те, що відповідне звернення має надходити від фізичної особи, а не громадської організації.

Представник громадської організації «Українська природоохоронна група» та ветеран Андрій Тупіков, який подав петицію щодо збереження Карпат до Зеленського, вважає такі дії Державної екологічної інспекції затягуванням часу: «Пояснення про те, що Державна екологічна інспекція не реагує на звернення громадських організацій не витримує критики. Як представник громадської організації «Українська природоохоронна група» я наголошую, що інспекція регулярно проводить перевірки зокрема після звернення громадських організацій і далі йде до суду, коли виявляє порушення».

Як приклад Тупіков наводить рішення Верховного Суду наприкінці 2025 року, коли перевірку Державної екологічної інспекції визнали законною саме тоді, коли звернулася його громадська організація. 

Відмова Держекоінспекції реагувати на виявлені порушення – не єдиний випадок, коли державні органи не виконують взятих на себе зобов’язань щодо полонини Руна.

Червонокнижні саламандри. Хто відповість за бездіяльність органів влади?

Більше року в Україні немає профільного Міністерства довкілля – його разом з Міністерством агрополітики спершу об’єднали в єдине Міністерство економіки. 

Ще взимку тодішній профільний міністр Олексій Соболев заявив, що його міністерство забезпечуватиме контроль за дотриманням екологічних вимог висновку з оцінки впливу на довкілля та здійснюватиме післяпроєктний моніторинг.

Екологи вирішили дослідити місцевість, яку віддали під реалізацію проєкту. І окрім червонокнижних рослин, про які йшлося вище, науковці виявили надзвичайно щільну популяцію саламандри плямистої – вид земноводних тварин, який охороняється в Україні та на міжнародному рівні. 

На спеціальній нараді 28 травня цього року з громадськістю представники Міністерство економіки та державне підприємство «Ліси України» пообіцяли, що рубки на цих ділянках не проводитимуться до повторного обстеження нової комісії за участю наукових установ і природоохоронних організацій. 

У червні Міністерство навіть зверталося до громадських організацій із проханням запропонувати представників до складу комісії.

Кілька місяців тому уряд вкотре переформатували і роботу Мінагрополітики відновили. Що стосується Міністерства довкілля, то попри вимогу більше сотні громадських організацій створити окреме міністерство, в уряді питанням довкілля й надалі займається Мінекономіки, щоправда, зараз за державне підприємство «Ліси України» відповідає Міністерство аграрної політики, а не Міністерство економіки. Таку зміну критикували громадські природоохоронні організації, але до них в уряді не дослухалися.  

Спільного обстеження території в горах, де виявили червонокнижні види, так і не відбулося. Натомість ділянки лісу, де виявили рідкісні види, наприкінці серпня просто вирубали.

Представник громадської організації «Терен» Петро Тєстов розповідає: «Після чергової зміни уряду представники громадських організацій, екологи, уточнили у керівництва Державного лісового агентства та державного підприємства «Ліси України», чи залишаються чинними попередні домовленості щодо обстеження ділянок. Нам підтвердили, що домовленості діють. Тому екологів шокувало, коли без жодного попередження всі ці ділянки були вирубані 18-19 серпня. І лише 13 вересня, майже через місяць після проведення рубок, ми отримали відповідь службового розслідування державного підприємства «Ліси України». Там взагалі не бачать проблеми у недотриманні публічних домовленостей, перевірка не вказала жодних порушень! Водночас ми досі не отримали пояснення від Мінагро, Мінекономіки та Держлісагентства. Нас цікавить, хто ухвалив таке рішення? Чому не провели обіцяне обстеження і не дотрималися домовленостей?» 

Окреме питання виникає щодо створення охоронних зон для збереження червонокнижних видів. Законодавство передбачає створення таких зон після виявлення місць зростання або перебування відповідних видів. За словами природоохоронців, цей механізм працює в інших регіонах України, якщо влада цьому сприяє. 

Але Закарпатська обласна державна адміністрація, попри проведені обстеження, наукові обґрунтування та подані документи, відмовляється створювати відповідні охоронні зони.

На цьому доктор біологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Іван Мойсієнко акцентує увагу: «На нараді чиновники Закарпатської обласної державної адміністрації відмовили у створенні охоронних зон, пославшись на нібито недостовірність інформації. Я – автор сотень публікацій, за моїми даними створено десятки заповідних об’єктів. Але тут вирішили, що моєї компетенції недостатньо. Ми пропонували: поїдьмо разом, ми все покажемо. У відповідь – лише ігнорування».

Наслідки такої практики мають негативний вплив і це помічають міжнародні партнери.

Свалявське лісництво мало сертифікат FSC, який підтверджує сталість заготовленої деревини і який вимагають більшість великих європейських покупців виробів з деревини. Але його дію призупинили через знищення місць зростання рідкісних видів та відмову проводити спільні обстеження лісу у вегетаційний період. 

Показовим став запланований на червень спільний виїзд науковців, природоохоронців та представників Закарпатської обласної державної адміністрації. За інформацією громадської організації «Екосфера», безпосередньо на місці представники Свалявського надлісництва відмовилися від обстеження, пославшись на формальну підставу про неправильно зазначену в документах назву лісництва, хоча всі координати були вказані правильно. Пообіцявши провести обстеження відразу після відправлення виправлених документів. І хоча такі документи потім двічі направлялись – у результаті спільне обстеження так і не відбулося. 

Репутаційні та фінансові ризики для України

Такі масштабні проєкти, як будівництво вітряків на полонині Руна не можуть проводитися без додаткового фінансування. Прокладання доріг, закупівля спеціальної будівельної і монтажної техніки – це все вимагає серйозних інвестицій.

Міжнародна організація CEE Bankwatch Network, яка займається моніторингом витрат банків на шкідливі для довкілля проєкти, за експертної підтримки українських природоохоронних організацій звернула увагу на роль Європейського банку реконструкції та розвитку у фінансуванні проєкту.

У повідомленні йдеться, що Європейський банк реконструкції та розвитку надав фінансування Ощадбанку, який відкрив кредитну лінію на 147 млн грн для компанії Friendly Wind Technologies. Це компанія, яка будує вітрові електростанції на полонині Руна. За даними YouControl, кінцевим бенефіціарним власником Friendly Wind Technologies із прямим вирішальним впливом є вже згаданий раніше Максим Єфімов.

У результаті виникає парадоксальна ситуація: держава, яка мала б контролювати дотримання природоохоронного законодавства під час реалізації такого проєкту, фактично не реагує на зафіксовані екологами порушення, тоді як сам проєкт реалізується в інтересах конкретного приватного бізнесу із використанням міжнародних коштів.

Екологи зазначають, що розуміють потреби держави в умовах війни, яка має якнайшвидше відновлювати енергетику, але це можна робити без значної шкоди для довкілля і євроінтеграції. Саме зараз на шляху до євроінтеграції Європейський союз та Україна відкрили переговорний кластер «Основи» і один з наступних кластерів – «Зелений порядок денний та стале з’єднання». Також міжнародні партнери дають кошти в рамках Ukraine Facility Plan, якщо парламент посилює захист довкілля і виконує свої зобов’язання. І одне з цих зобов’язань – дотримання принципу не завдавати суттєвої шкоди (do-not-significant-harm), який включає захист природних екосистем для всіх проєктів. 

Але законодавча гілка влади ігнорує не лише вимоги міжнародних партнерів, а й вимоги громадян України.

Петиція до Зеленського. Що змінилося за пів року?

Минуло майже пів року відтоді, як петиція на захист Карпат набрала необхідну кількість голосів. Її підтримали понад 26 тис. громадян. Окреме звернення про недопустимість знищення Карпат підписали 174 українські науковці. Європейський парламент також закликав розвивати вітроенергетику поза природоохоронними територіями та не вирубувати для цього праліси.

На рівні Верховної Ради з відповідних законопроєктів «Про східний гірничо-збагачувальний комбінат» (проєкт 15122) та «Про імплементацію законодавства ЄС у сфері відновлюваних джерел енергії» (проєкт 14271) були вилучені норми, які могли спрощувати забудову Карпат, а в подальшому було зафіксовано, що спрощена процедура для об’єктів відновлювальних джерел енергії не повинна поширюватися на території, розташовані вище однієї тисячі метрів над рівнем моря. Попри те, що полонина Руна розташована на висоті 1400 метрів над рівнем моря, будівельні роботи тривають.

Еколог з біорізноманіття та кампейнер Greenpeace Україна Сергій Хара зазначає: «Зараз на полонині Руна ми бачимо 12 кілометрів прокладеної дороги, така ж протяжність ділянки прорубаного лісу під лінію електропередач, встановлені щогли та підготовлені фундаменти. Будівельні роботи активно ведуться, цінні екосистеми нищаться, а голос громадян ігнорується. Розвиток відновлюваної енергетики має відбуватися прозоро та без порушень закону. Саме тому ми вимагаємо, щоб будівництво на полонині Руна негайно зупинили».

Таким чином, попри зафіксовані місця зростання червонокнижних видів, зафіксовані порушення при будівництві та публічні обіцянки посадовців, державні органи, відповідальні за екологічний контроль та охорону природи, так і не перевірили дотримання природоохоронних вимог на полонині Руна – і не вжили заходів, які допомогли б зберегти полонину.

Міністерство економіки не надало свій коментар громадській ініціативі «Голка». Міністерство агрополітики, яке тепер відповідає за ліси, обмежилося інформаційною довідкою, у якій немає відповіді на головне питання: чому, попри досягнуті домовленості, державне підприємство «Ліси України» все ж провело рубки на цих ділянках.

Природоохоронці стурбовані тезами, які звучали на Карпатському саміті. Представник громадської організації «Терен» Петро Тєстов зазначає: «Коли ми говоримо про розвиток України як держави сталого розвитку, то маємо пам’ятати, що не можна розвинути сильну державу, знищуючи довкілля. Цього року Державне водне агентство та Гідрометцентр вже повідомили про катастрофічні посухи, як наслідок недотримання екологічних норм в минулому. Знищимо гори вітряками і курортами – через пару років будемо ліквідовувати наслідки зсувів чи повеней. Та проводити нові саміти де будемо розповідати як героїчно ми  відновлюємо природу. Ту природу, яку самі ж знищили».

Артем Скрипник, адвокаційник громадської ініціативи «Голка»