Друзі Путіна підкорюють Німеччину. Результати місцевих виборів та їхні наслідки для Мерца та України

У вересні пройшли місцеві вибори у трьох землях Німеччини. Їхні результати спровокували  внутрішньополітичний землетрус. 6 вересня в Саксонії-Ангальт ультраправа «Альтернатива для Німеччини» (AfD) здобула історичну перемогу: набрала майже 44% голосів. Через два тижні, 20 вересня, виборці Мекленбургу-Передньої Померанії та Берліна закріпили цей тренд. У першому випадку AfD знову стала лідером, а партія чинного канцлера Фрідріха Мерца зазнала найгіршого результату в післявоєнній історії: не здолала навіть 5%-й бар’єр. А у столиці ФРН тріумфувала ліва партія Die Linke.

Насправді ці результати змінили розклад сил не лише у трьох землях, вони різко посилили тиск на канцлера і поставили під сумнів стабільність правлячої коаліції. Крім того, вони підтвердили бажання ситих європейців триматися подалі від проблем кривавої війни, яка триває на континенті.

На що впливають земельні вибори

Німеччина – федеративна держава, до складу якої входять 16 земель. Кожна земля має свій власний парламент (Ландтаг) і свій уряд. На земельних виборах люди обирають депутатів місцевого парламенту. Земельний уряд сфокусований на вирішенні внутрішніх питань – наприклад, освіти, внутрішньої безпеки, культури, спорту, частково – соціальної політики, а також регіональної економіки та інфраструктури.

Водночас результати цих виборів впливають і на Бундесрат (орган, через який землі беруть участь у законотворчості та управлінні федерацією, який представляє 16 земель Німеччини): представники різних земель мають право блокувати або підтримувати федеральні закони. Після земельних виборів представники землі в Бундесраті змінюються, якщо змінюється уряд цієї землі. Коли після виборів формується новий уряд і новий міністр-президент), він призначає своїх представників у Бундесрат, тобто на відміну від депутатів Бундестагу, члени Бундесрату не обираються безпосередньо громадянами

Бундесрат бере участь в ухваленні законів, які стосуються регіонів, водночас для ухвалення деяких федеральних законів потрібна згода обох палат парламенту: і Бундесрату, і Бундестагу. Якщо Бундесрат не згоден, Бундестагу буде значно важче ухвалити закон.

Зауважимо, що земельні вибори завжди слугують своєрідним «тестом» настроїв населення між федеральними виборами.

Отже, у вересні відбулися вибори на трьох землях (У Саксонії-Ангальт, Мекленбурзі-Передній Померанії та Берліні), Раніше цього року вибори вже пройшли в Баден-Вюртемберзі та Рейнланд-Пфальці. У решті земель вони відбудуться в різні дати протягом наступних років:

• 2027 рік: Саар, Шлезвіг-Гольштейн, Північний Рейн-Вестфалія, Бремен, Нижня Саксонія;
• 2028 рік: Баварія, Гессен;
• 2029 рік: Саксонія, Тюрингія, Бранденбург (і федеральні вибори).

Криза Мерца

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, який переживає складні часи, пообіцяв залишитися при владі та боротися за економічні зміни. Так він відреагував на заклик співголови партії «Альтернатива для Німеччини» Тіно Хрупалли піти у відставку.

«Стагнуюча економіка Німеччини стає вирішальним фактором на виборах: виборці з усіх верств населення розчаровані високою вартістю життя та економічною невизначеністю. Передвиборча кампанія в усіх землях проходила на тлі різкого зростання цін на пальне, пов'язаного з конфліктом на Близькому Сході, та скороченнями у німецькій промисловості. Роки економічної стагнації спонукали деяких виборців звернути увагу на інші політичні сили», – робить висновок Reuters.

Видання зазначає, що у Берліні Ліва партія знайшла відгук у громадськості своїми обіцянками подолати дефіцит житла в місті з допомогою активізації будівництва доступних квадратних метрів та регулювання орендної плати за нерухомість.

Глава уряду землі Мекленбург-Передня Померанія Мануела Швезіг із СДПН (SPD – Sozialdemokratische Partei Deutschlands, Соціал-демократична партія Німеччини, одна з найдавніших провідних політичних сил Німеччини поряд із блоком ХДС/ХСС) заявила, що виборці «перейшли» до партії «Альтернатива для Німеччини» з двох причин:

• тенденцією до зростання у суспільстві небажання допомагати Україні;
• бажання відновити купівлю газу у РФ.

Французький канал TV5Monde повідомляє: «Перші 16 місяців Фрідріха Мерца на посаді канцлера характеризувалися повільними процесами прийняття рішень, не в останню чергу – через неодноразові конфлікти між ХДС/ХСС і СПДН. Це створювало враження, що Мерц не контролює свою крихку правлячу більшість. Канцлер, чия непопулярність досягла історично високого рівня, вже був ослаблений політичною сенсацією 6 вересня 2026 року, коли критично налаштована до міграції проросійська партія «Альтернатива для Німеччини» (AfD) завдала важкої поразки на виборах ХДС».

Голова берлінського офісу Європейської ради з міжнародних відносин Яна Пульєрін, зазначає, що це – найгірший можливий результат для Мерца та ХДС», – пише CNN. Вона не бачить жодного життєздатного варіанту для Мерца продовжувати очолювати уряд, додавши: «Він точно втратив контроль над власною партією, і він сильно втратив авторитет… і немає жодного способу його відновити».

Видання нагадує, що проблеми Мерца почалися ще до того, як він офіційно отримав ключі від канцелярії: йому знадобилося дві спроби, щоб бути обраним Бундестагом федеральним канцлером, що є безпрецедентним сценарієм; крім того, він порушив передвиборчу обіцянку, коли провів через парламент рішення про виведення витрат на оборону за межі жорстких обмежень боргового гальма через, зокрема, війну Росії проти України (боргове гальмо – це конституційне правило в Німеччині, яке суворо обмежує право уряду влазити в нові борги – «Главком»).

Пульєрін вважає, що особисті риси Мерца – погані комунікативні навички, імпульсивність та відсутність емоційного контролю – «відштовхують людей від нього». У квітні Мерц зробив зауваження щодо війни Трампа в Ірані. Канцлер заявив, що Іран «принижує» президента США у його зусиллях щодо припинення війни.

«Геополітичний фон викликів, з якими стикається Німеччина – війна проти України, інфляція в Німеччині та високі ціни на енергоносії – все це означає, що економіка у Німеччині нестабільна», – цитує видання Судху Давід-Вілп, віцепрезидентку та старшу наукову співробітницю аналітичного центру German Marshall Fund. «Мерц ніколи не був улюбленою фігурою чи першим вибором на посаду канцлера», – додала вона, але зовнішні фактори та його «нездатність спілкуватися створили кризу для Берліна».

CNN також зауважує, що Мерца «може врятувати відсутність очевидного наступника на посаді канцлера». Так, у наступники йому деякі аналітики пророкують 51-річного губернатора землі Північний Рейн-Вестфалія Хендріка Вюста, але проблема у тому, що він не є досвідченим політиком.

Що це означає для Європи

Зазначимо, що результати земельних виборів у Німеччині відображають загальноєвропейську тенденцію до посилення позицій популістів.

Європейським столицям слід обмежити свої очікування щодо німецького лідерства та розвивати ширші джерела імпульсу «коаліції охочих» щодо України, вважають експерти аналітичного центру «Європейська рада з міжнародних відносин».

На їхню думку, іншим європейським лідерам, включаючи президента Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн, потрібно буде менше покладатися на Мерца у просуванні амбітних пропозицій.

«Результат виборів посилює ці розбіжності та, своєю чергою, збільшує ймовірність того, що Мерц буде надто відволікатися на внутрішню політику, щоб забезпечити європейське лідерство. З огляду на те, що Франція, Італія, Польща та Іспанія вступають у виборчий сезон, Німеччина, яку роздирає внутрішня драма, не може бути тим якорем, який потрібен Європі», – резюмують вони.

Наслідки для України

Праві популісти у Німеччині пропагують зупинку допомоги Україні, фокус на внутрішній економіці та відмову помічати зовнішню небезпеку.

«Коли відносини між Москвою та Берліном досягли найнижчої точки з часів Холодної війни, президент Росії Володимир Путін виступив перед журналістами та розкритикував свого німецького колегу, канцлера Фрідріха Мерца», – нагадує The New York Times.

«Йому бракує довіри громадян, – казав тоді Путін, – і причина зрозуміла: він не захищає національні інтереси, а жертвує ними».

«Відверто проросійські меседжі набирають популярності серед німецьких виборців, допомагаючи перевернути внутрішню політику, яку провадить економічно найпотужніша країна Європейського Союзу. Зміни відбуваються саме тоді, коли Мерц прямує до відкритого конфлікту з Росією та намагається знайти волю для збереження підтримки України», – зазначає видання.

The New York Times нагадує, що лідери партії «Альтернатива для Німеччини» звинувачували Мерца у нехтуванні внутрішніми проблемами Німеччини, аби надіслати зброю Україні та зайнятися «ризикованим і дорогим» нарощуванням оборонних позицій. Вони також стверджують, що санкції шкодять Німеччині більше, ніж Росії; що Німеччина повинна відновити постачання дешевого російського газу для відродження своєї економіки; і що винні у війні в Україні... західні лідери.

«Кремль, певним чином, створює підґрунтя, яке використовують ці праві популісти, а також рух MAGA, – цитує видання Штефана Майстера, аналітика з питань Росії в Німецькій раді з міжнародних відносин у Берліні. – Зрештою, Росія виграє від кризи ліберальної демократії. Річ не в тому, що Росія настільки сильна, що саме вона створила цю кризу. Але ми перебуваємо в кризі, і Росія використовує цю можливість, щоб ще більше підживлювати кризу».

Зростання популярності партії «Альтернатива для Німеччини» було зумовлене гнівом виборців через економічну стагнацію та десятиліття масштабної міграції. У таких землях, як Саксонія-Ангальт, у колишній комуністичній Східній Німеччині, прихильність «Альтернативи для Німеччини» до Росії посилює її привабливість для місцевого електорату.

The New York Times також визнає, що «Альтернативи для Німеччини» має найсильнішу підтримку з колишніх комуністичних регіонів. Вона знайшла прихильників серед німців, які вважають, що країна може вирішити багато своїх проблем, просто треба знову дружити з Росією.

Видання цитує кількох таких виборців:

• «Я не боюся Росії. Ми повинні зосередитися на собі», – сказав Ульріх Каш, 83-річний виборець.
• «Ми витрачаємо в Україні гроші, яких у нас тут немає», – прокоментував 62-річний Еккехард Ейбс.

Додамо, що більшість німців – близько 56% – згідно з опитуванням, опублікованим громадським мовником ARD – як і раніше стурбовані агресивними діями Росії та підтримують зусилля щодо відновлення своїх збройних сил. Водночас підтримка України та дій проти Росії нижча в колишній Східній Німеччині, де багато жителів з ностальгією згадують стабільність, яку їм начебто забезпечувала комуністична система. За даними екзит-полів ARD, лише 31% виборців AfD у Саксонії-Ангальт назвали Росію загрозою.

Оцінка загрози з боку Росії

«Путін, який розмовляє німецькою мовою та є колишнім підполковником КДБ у Східній Німеччині, особливо добре розуміє, які суперечливі меседжі резонуватимуть у західних суспільствах», – зазначає видання.

Практичні наслідки виборів вже не забарились: керівництво «Альтернативи для Німеччини» та радник Путіна Кирило Дмитрієв почали підготовку зустрічі у 2027 році, де збираються обговорити відновлення постачання російського газу до Німеччини. Серед можливих тем – повернення до роботи газопроводу «Північний потік».

Наталія Сокирчук, «Главком»