Гонка за крісло генсека ООН: рішення можуть визначити Трамп і Сі

Після трьох раундів таємного голосування в Раді Безпеки ООН у перегонах за посаду наступного генсека досі немає очевидного фаворита. У третьому раунді лідерство знову здобула представниця Коста-Рики Ребека Грінспан. Колишня президентка Чилі Мішель Бачелет першою вибула з перегонів. Через невизначеність дипломати також обговорюють можливих кандидатів, які можуть долучитися до перегонів пізніше, повідомляє The Guardian.

Третє опитування відбулося минулої п'ятниці. Грінспан отримала дев'ять голосів «за» і п'ять «проти». Ще один член Радбезу не висловив своєї позиції. Грінспан побоюється, що голоси «проти» могли надійти від Росії та Китаю. Якщо це так, їй доведеться подолати їхню опозицію.

Під час другого опитування 21 серпня лідирувала політикиня з Гаяни Керолайн Родрігес-Біркетт. Вона отримала вісім голосів «за», три «проти» і чотири без чіткої позиції. Минулої п'ятниці кількість голосів «за» залишилася такою самою, але голосів «проти» стало шість.

Життєздатною кандидаткою залишається і колишня міністерка закордонних справ Еквадору Марія Фернанда Еспіноса. Проте проти неї проголосували вже шестеро членів Радбезу, тоді як у серпні таких голосів було три.

Еспіноса виступає за створення в ООН системи раннього попередження воєн. Вона також вважає, що генсек організації має активніше йти на ризик у посередництві між сторонами конфліктів. Реалістичні шанси, ймовірно, залишаються лише у трьох із семи нинішніх кандидатів: Грінспан, Родрігес-Біркетт та Еспіноси.

Бачелет вибула з перегонів на вихідних. Минулого тижня вона отримала лише один голос «за».

Щоб отримати посаду, претендент має заручитися підтримкою щонайменше дев'яти з 15 членів Ради Безпеки. При цьому жоден із п'яти постійних членів, США, Росія, Китай, Франція та Велика Британія, не повинен застосувати право вето.

Домовитися між ними буде непросто через глибокі політичні розбіжності. Зрозуміти, чи стане позиція одного з постійних членів нездоланною перешкодою для кандидата, можна буде на пізнішому етапі голосування. Тоді використовуватимуть кольорові бюлетені, які дозволяють визначити, чи належить голос постійному члену Радбезу.

Через побоювання, що великі держави не зможуть домовитися, дипломати вже обговорюють і можливих кандидатів, які можуть з'явитися пізніше.

Серед них називають Лану Нусейбе, державну міністерку ОАЕ та колишню посолку країни при ООН. Ще одна потенційна кандидатка, нідерландська центристка Сігрід Кааг, раніше була помічницею генсека ООН. Вона ненадовго стала старшою координаторкою з гуманітарних питань і відбудови Гази, а згодом увійшла до консультативного комітету Ради миру Дональда Трампа.

Також серед можливих претендентів згадують президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва та колишнього прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. Трамп досі цінує Орбана, але багато європейських лідерів вважають його популістом, який руйнує демократичні інституції.

Ще одне ім'я, яке фігурує в обговореннях, це Вук Єремич, колишній голова Генеральної асамблеї ООН із Сербії. На виборах генсека у 2016 році він посів друге місце після Антоніу Гутерреша.

Жоден із цих потенційних кандидатів публічно не заявляв про намір балотуватися.

Поява кандидатів на пізньому етапі може викликати негативну реакцію. Процес відбору цього разу намагалися зробити більш відкритим і демократичним. Для цього провели регіональні та глобальні дебати. Провідну роль у цьому відіграла Анналена Бербок, яка на той час очолювала Генеральну асамблею ООН.

Про прагнення врахувати регіональний баланс йдеться в комюніке нещодавнього саміту БРІКС, у якому брала участь 21 країна. У документі наголошено:

«Ми зазначаємо, що жодна жінка ніколи не обиралася на посаду генсекретаря, лише один представник Латинської Америки та Карибського басейну і лише по двоє представників Африки та Азії коли-небудь обіймали цю посаду».

Необхідність не налаштувати проти себе жодного з п'яти постійних членів Радбезу змушує кандидатів робити обережні та досить загальні заяви.

За оцінкою The Guardian, результат може залежати від домовленостей між Дональдом Трампом і Сі Цзіньпіном. Трампу, ймовірно, доведеться погодитися на кандидата, якого підтримує Китай і якого США готові прийняти.

Адміністрація Трампа дещо пом'якшила своє ставлення до ООН під керівництвом посла США Майка Волтца. У березні Вашингтон надав додаткові 1,8 млрд доларів гуманітарного фінансування. Нещодавно США також перерахували 827 млн доларів внесків до ООН. Це менш ніж чверть суми американської заборгованості.

Повноваження Гутерреша завершуються 31 грудня, новий генсек має вступити на посаду в січні. Організацію критикують за її роль у великих глобальних конфліктах.

При цьому опитування GeoPoll, проведене для Фонду ООН, показало, що шестеро з десяти людей довіряють організації у питаннях, які їх хвилюють. Проте 85% опитаних нічого або майже нічого не чули про процес обрання нового генсека.

Вибір нового очільника ООН відбувається за активнішої участі США у відборі та глибоких розбіжностей між п'ятьма постійними членами Радбезу. Наступному генсеку також доведеться працювати з фінансовою кризою ООН та реформою організації, яка передбачає скорочення витрат і персоналу.