Хрестоносці оселилися на Святі Землі 850 років тому: вони буквально принесли з собою домівки

У новому дослідженні було проаналізовано групу камінів XII століття, знайдених у двох селах епохи хрестоносців на північ від Єрусалима. Каміни були вбудовані в стіни будинків і з'єднані з димарями, що виводили дим назовні. Такий тип опалення житла раніше не зустрічався в місцевій архітектурі того періоду, пише Arkeonews.

Дослідники дійшли висновку, що каміни, ймовірно, були завезені франкськими поселенцями із Західної Європи, зокрема зі східної та південної Франції.

У Хірбаті-ель-Курумі, що в сучасному єрусалимському районі Рамот, археологи виявили каміни в дев'яти з 25 будинків. Інший приклад походить із Ваді-ель-Харамії, розташованого далі на північ. Обидва поселення були сплановані як "вуличні села", де будинки розташовувалися вздовж центральної дороги за схемою, відомою також із середньовічної Західної Європи.

У кількох камінах збереглися сліди їхнього первісного використання. Кам'яні підлоги були почорнілі від вогню, на них досі залишалися попіл і сажа. В одній споруді навіть збереглася ціла кам'яна перемичка.

Монети стали ще однією підказкою щодо віку камінів. Дані з поселень, зокрема монети, пов'язані з правлінням короля Амальріка I, дозволяють датувати каміни приблизно 1163–1187 роками, тобто періодом останніх десятиліть Першого Єрусалимського королівства.

Конструкція також вказувала на Францію. Димарі все ще були відносно рідкісними в ранньосередньовічній Європі, тоді як одні з найдавніших археологічних зразків було знайдено саме у Франції. До XII століття каміни, вбудовані у стіни, були особливо поширені в Бургундії та деяких районах південної Франції.

Єрусалимські каміни дуже нагадували ці європейські зразки. Історичні джерела також згадують франкських поселенців із Бургундії, Провансу, Гасконі та інших регіонів сучасної Франції, які мешкали в околицях Єрусалима. Дослідники висунули гіпотезу, що мігранти відтворили знайомий архітектурний стиль у своїх нових оселях.

Кутовий камін у Хірбат-ель-Курумі може дати ще більш конкретну підказку. Його форма нагадує каміни, характерні для південно-західної Франції, що свідчить про те, що принаймні частина поселенців, ймовірно, прибула саме з цієї частини Європи.

Каміни також були незвичайними через їхнє соціальне оточення. У Західній Європі муровані каміни того періоду частіше зустрічалися в замках, монастирях та заможніших міських будинках, ніж у звичайних сільських поселеннях. Натомість у околицях Єрусалима вони з'являлися всередині сільських будинків.

Дослідники припустили, що деякі з поселенців, які мешкали в цих громадах, могли мати відносно високий соціально-економічний статус. Інші могли походити з міських середовищ, принісши з собою європейські побутові звичаї.

Каміни були не в кожному будинку. У Хірбаті-ель-Курумі вони зустрічалися приблизно в 35–40 відсотках ідентифікованих осель. У Ваді-ель-Харамії один камін було знайдено серед чотирьох розкопаних будинків. Їхня обмежена присутність може свідчити про відмінності у заможності, соціальному походженні або регіонах походження поселенців.

Ця архітектурна традиція проіснувала недовго. Дослідження не виявило жодних свідчень існування таких димарів західного зразка у Святій Землі до періоду хрестоносців, і вони зникли з археологічних даних після закінчення правління хрестоносців.

Димарі знову з'явилися через століття під впливом Османської імперії; дослідники наводять письмові свідчення 1559 року, коли в єрусалимському Хасекі-Султан-Імареті були встановлені печі, обладнані димарями.

Наразі у цих двох поселеннях знайдено лише близько десяти побутових камінів із цієї незвичайної групи, що датується періодом хрестоносців. На відміну від фортець чи пам'яток, ці свідчення походять із звичайних осель, де європейські поселенці відтворювали звичну для них рису побуту за тисячі кілометрів від дому.

Інші новини науки

• У Верхньому Єгипті знайшли втрачені християнські тексти. Знайденим рукописам близько 1600 років.
• Археологи досліджують древню синагогу, в якій міг проповідувати Ісус. Ця пам'ятка розташована в Магдалі на березі Галілейського моря.