Може лежати легендарній китайській імператриці: археологи виявили мавзолей віком 2250 років
Археологи в Китаї припускають, що великий царський мавзолей Шанчжаояо поблизу Сіаня може належати імператриці-вдові Хуаян, прийомній бабусі першого імператора Цінь Ши Хуанді. Навколо центральної гробниці виявили 45 менших поховань, а всі 30 останків, стать яких вдалося встановити, належали жінкам. Про це повідомило видання Arkeonews.
Саме через політичні рішення Хуаян до влади зрештою прийшла лінія, що привела на трон Ін Чжена — майбутнього Цінь Ши Хуанді, який у 221 році до нашої ери об’єднав Китай. Дослідники оголосили нові результати після багаторічних робіт у величезному царському некрополі. Хоча центральну гробницю ще в давнину сильно пограбували, її архітектура, масштаб і розташування дозволяють вважати Хуаян найбільш імовірною власницею поховання. При цьому особливу увагу привернули 45 менших могил довкола мавзолею, які дали рідкісні свідчення про життя жінок, пов’язаних із двором Цінь.
Окреме дослідження, опубліковане 18 березня 2026 року в журналі Antiquity, охопило останки 43 людей із цих 45 супутніх поховань у мавзолеї Шанчжаояо. Науковці з Шаньдунського університету та Археологічного інституту провінції Шеньсі змогли визначити біологічну стать 30 осіб — усі вони виявилися жінками. Аналіз кісток показав поганий стан здоров’я, сліди харчового стресу в ранньому віці та значне фізичне навантаження у дорослому житті. Особливо помітні зміни виявили у хребті, плечах, ліктях і передпліччях, що вказує на тривалу повторювану або важку працю.
Розташування могил також вказує на жорстку соціальну ієрархію. Жінок поховали у спеціально відведеній зоні між внутрішнім і зовнішнім ровами мавзолею. Це свідчить, що їхній статус визначав не лише умови життя, а й місце поховання після смерті. Водночас дослідники не можуть підтвердити, що всі ці жінки особисто служили саме Хуаян, як і встановити точні причини їхньої смерті.
Археологічні роботи на місці почалися у 2018 році, коли фахівці обстежували територію, призначену для третьої черги розширення міжнародного аеропорту Сіань-Сяньян. Увагу привернув захищений поховальний комплекс, раніше відомий як Гунлін, над яким височів великий земляний насип. Подальші дослідження 2022 року показали, що під ним розташований майже квадратний царський некрополь зі складною системою стін, ровів та поховань. Комплекс отримав назву мавзолей Цінь Шанчжаояо — за назвою сусіднього села.
Зовнішня огорожа простягається більш ніж на 600 метрів із півночі на південь і майже на 590 метрів зі сходу на захід. У центрі розташована головна гробниця під насипом, який і зараз піднімається приблизно на 10 метрів над місцевістю. До поховальної камери ведуть чотири похилі проходи з різних боків, утворюючи хрестоподібну підземну конструкцію. Разом із проходами гробниця має приблизно 200 метрів зі сходу на захід і 188,5 метра з півночі на південь, а центральна камера залягає на глибині близько 26,4 метра.
Крім 45 невеликих супутніх могил, археологи виявили ще 15 пов’язаних поховань і 62 ритуальні ями. Біля п’яти з цих могил були окремі ями з колісницями та кіньми, а сім мали власні огороджувальні рови. Така структура свідчить про ретельно продуману систему, у якій місце поховання залежало від статусу, родинних зв’язків та положення людини при дворі. Попри масштабне пограбування центральної гробниці, на території комплексу збереглися 258 артефактів або груп предметів. Серед них — керамічний посуд, бронзові ємності, залізні знаряддя, нефритові прикраси, агат і давнє скло.
Жодна із знахідок поки не називає Хуаян безпосередньо. Через пограбування центральної камери археологи також не змогли встановити особу похованої там людини за останками. Радіовуглецеве датування кісток із супутніх могил дало широкий часовий діапазон — від 389 до 208 року до нашої ери. Це відповідає загальному датуванню комплексу, але саме по собі не доводить, хто лежав у центральній гробниці. Тому версія про Хуаян базується на архітектурі мавзолею, його розташуванні серед інших царських некрополів Цінь та історичних текстах.
Нагадаємо, що археологи раніше виявили в Китаї понад 50 людських кісток культури Лянчжу зі слідами навмисної обробки. Знахідки датують періодом між 3000 і 2500 роками до нашої ери. На кістках зафіксували сліди розколювання, шліфування та перфорації. Чотири черепи були горизонтально розрізані та перетворені на своєрідні чаші, ще чотири — вертикально розколоті для створення маскоподібних форм.
Окрім того, у провінції Шансі археологи знайшли поховання пари, яка понад 1500 років лежить в обіймах. Могилу виявили на кладовищі народу Сяньбі, де загалом налічується близько 600 поховань періоду династії Північна Вей. Чоловік помер у віці приблизно 29–35 років, а жінка — 35–40 років. На її безіменному пальці лівої руки було кільце, а дослідники припускають, що після смерті чоловіка вона могла добровільно піти з життя, щоб їх поховали разом.