Близько 350 тисяч дронів на рік: оприлюднено таємні плани Кремля до 2035 року

Читайте в матеріалі:

• "Росатом" будує нову лінію з виробництва карбонового волокна
• Потужності виробництва дронів зростуть на 78% до 2029 року
• "Алабуга" готується до майбутніх кампаній РФ у Європі

Країна-агресор Росія готується збільшити випуск ударних безпілотників щонайменше на 78%. Розширення заводу "Алабуга-Волокно" держкорпорації "Росатом" у Татарстані забезпечить Москві додаткові 500 тонн авіаційного вуглецевого волокна щорічно до 2029 року. Цього обсягу вистачить на 28 тисяч додаткових корпусів дронів на рік. Про це повідомляє видання Politico.

Наразі, за оцінками української сторони, РФ здатна виробляти понад 36 тисяч дронів-камікадзе типу "Герань" на рік.

Бізнес-, конструкторські та будівельні документи зібрав Український центр безпеки та співпраці. Матеріали містять схеми обладнання та плани забудови майданчика.

Справжність документів окремо підтвердили в профільному комітеті Палати представників США у справах Китаю та в українському уряді - про це Politico повідомили чиновники, які говорили на умовах анонімності.

У "Росатомі" відмовилися коментувати документи.

Варто зазначити, що сам завод і материнська компанія UMATEX перебувають під санкціями США, Великої Британії та інших західних країн. Раніше цього року підприємство отримало замасковану поставку 46 тонн хімічної сировини для карбонового волокна від китайської держкорпорації.

У посольстві Китаю у Вашингтоні заявили, що про плани розширення не знали і що експорт товарів подвійного призначення контролюється відповідно до законодавства.

Будівництво вже розпочалося

Уряд РФ схвалив проєкт нової лінії "з виробництва хімічних волокон і ниток" ще в травні. Супутникові знімки, зроблені між травнем і липнем, зафіксували розчищення ділянки поруч із діючим цехом.

Знімки за серпень незалежно отримав засновник вашингтонського Інституту науки та міжнародної безпеки Девід Олбрайт, який роками досліджує російське виробництво дронів. Фундамент майбутнього виробництва, за його словами, вже готують, а заявлений термін здачі у 2027 році "вимагає швидкого будівництва".

Ключове питання - чому Москва інвестує саме в цей матеріал, а не в розширення складальних цехів.

"Без вуглецевого волокна вони не можуть виготовити дрон. Вони не можуть замінити карбон у дроні й зберегти його невелику вагу", - зазначив Олбрайт.

За його словами, матеріал використовують для посилення крила та внутрішніх конструкцій - зокрема кріплень паливного бака та двигуна.

Дефіцит стосується поліакрилонітрильного жгута - так званого PAN-прекурсора, сировини для високоякісного карбону.

Кремлю не вистачає для покриття всіх оборонних потреб поліакрилонітрильного джгута - так званого PAN-прекурсора, сировини для високоякісного карбону. Тому в документах йдеться про будівництво "сучасного PAN-заводу" в особливій економічній зоні "Алабуга". Основним продуктом має стати волокно марки UMT42S-3K для авіакосмічної галузі.

Метадані файлу вказують, що його створив співробітник UMATEX наприкінці минулого року. Мета - зменшити залежність від китайського імпорту.

Згідно з аналізом вашингтонського Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS), у рамках національного проєкту "Безпілотні авіаційні системи" РФ планує випускати близько 130 тисяч дронів до 2030 року та 350 тисяч - до 2035-го.

Загроза виходить за межі фронту в Україні

Масовість стала окремою тактичною перевагою російської армії, і саме вона визначає логіку інвестицій у карбон.

Дрони дають змогу Москві "запускати масовані залпи та тиснути на глибокі цілі всередині України в безлічі різних локацій, гарантуючи, що вони можуть перевантажити оборону".

"Це був дуже дієвий інструмент примусу та критично важливий елемент російської кампанії глибинних ударів", - сказала Стейсі Петтіджон, колишня радниця в Офісі міністра оборони США, яка досліджує безпілотну війну в Центрі нової американської безпеки.

Голова УЦБС Сергій Кузан переконаний, що розширення застосування "Алабуги" слід розглядати не лише як проблему українського фронту, а й як довгострокову загрозу безпеці всієї Європи.

Окремо Кузан вказує на зміну характеру дій Кремля проти країн ЄС, згадуючи зафіксовані порушення повітряного простору Польщі та Румунії.

"На цьому етапі гібридна агресія Кремля дедалі більше зміщується в бік прямої ескалації, зокрема через проведення так званих підпорогових дій, спрямованих на зондування реакції європейських країн", - підкреслив він.

Технічно апарати теж змінюються: у конструкцію "Гераней" вже додали реактивні двигуни, що збільшило дальність і швидкість ураження. Дрони з "Алабуги", попереджає Кузан, "ймовірно, стануть головним інструментом майбутніх кампаній Російської Федерації в Європі".

РФ розширила базу реактивних дронів

Як писав Главред, країна-агресор Росія перетворила сільськогосподарські угіддя біля села Цимбулово в Орловській області на укомплектований полігон для запуску реактивних безпілотників по Україні - супутникові знімки зафіксували там 16 пускових установок і понад сотню готових до застосування дронів.

Як пише The Telegraph, найсерйознішим викликом для української протиповітряної оборони автори матеріалу називають застосування реактивних "Герань-5". Це найбільший апарат лінійки, який запускають саме з села Цимбулово: він несе 90-кілограмову боєголовку на відстань понад 900 кілометрів і розганяється приблизно до 600 кілометрів на годину.

Звідти ж злітає й попередня модифікація - "Герань-4". Вона менша за розмірами й дещо повільніша, проте її швидкість близько 450 кілометрів на годину також залишається загрозливою для засобів перехоплення.

За даними видання, на полігоні розміщена одна пускова установка для "Герань-5" і шість - для "Герань-4". Крім того, там збереглися старіші конструкції для "Герань-2" і "Герань-3".

Атаки РФ по Україні - новини

Як писав Главред, у ніч на 21 вересня російська окупаційна армія атакувала дронами Запоріжжя. У результаті було пошкоджено цивільну інфраструктуру: два багатоповерхові будинки, навчальний заклад і торговий центр. Відомо про щонайменше п’ять поранених.

Увечері 20 вересня дрон з оптичним наведенням влучив прямо біля під’їзду в Сумах. Там якраз перебувала подружня пара. Жінка загинула. Її 41-річний чоловік отримав численні осколкові поранення.

У результаті атаки РФ в Одесі 19 вересня пошкоджено інфраструктуру та адміністративну будівлю. Інформації про поранених і загиблих немає.

Тієї ж ночі РФ атакувала Київську область ударними дронами. Повітряна тривога в області фактично тривала майже безперервно протягом доби. За цей час пошкоджено 9 цивільних об’єктів у чотирьох районах області.

Двоє людей загинули, ще вісім - отримали поранення внаслідокудару керованої авіабомби по дев'ятиповерховому житловому будинку в Сумах увечері 18 вересня. Загиблими виявилися співробітники Сумської міської ради Алла Корнієнко та Роман Трепалін, а серед травмованих - діти 7 та 13 років.