Польща: віцемаршалок Сейму пропонує обмежити купівлю житла іноземцями

На початку цієї історії стоїть Кшиштоф Босак, один із лідерів польської партії "Конфедерація", який заявив про необхідність змінити ситуацію на ринку нерухомості. Його занепокоєння викликає вплив іноземного капіталу на ціни, а також діяльність західних інвестиційних фондів, які, на його думку, перетворюють житло на інструмент прибутку. Згідно з його позицією, Польща перетворюється на "безпечну гавань" для іноземних інвестицій, що посилює тиск на місцевий ринок.

Босак не лише наголошує на проблемі, а й вказує на конкретні джерела капіталу. Він висловив стурбованість щодо надходження коштів зі східного напрямку, включаючи Україну, Білорусь та Росію. Політик вважає, що відсутність контролю за походженням цього капіталу є значною прогалиною, яка може приховувати інвестиції невідомого походження. Він підкреслює, що ці обмеження мають стосуватися не лише окремих громадян, а й будь-якого іноземного капіталу, що надходить на ринок нерухомості.

Ця пропозиція з'явилася на тлі рекордних показників придбання житла іноземцями. За даними Міністерства внутрішніх справ та адміністрації Польщі, у 2025 році іноземці придбали 27,2 тисячі об'єктів нерухомості без спеціального дозволу та понад 2,2 тисячі — за дозволами. Громадяни України у 2025 році стали лідерами за обсягами купівлі нерухомості, придбавши близько 9,3 тисячі квартир із загальною площею понад 548 тисяч квадратних метрів. Це більше, ніж сукупна площа житла, купленого всіма іншими іноземцями.

Віцемаршалок Сейму пов'язує ситуацію на польському ринку нерухомості з кількома факторами: міграцією, обмеженням земель для забудови, будівельними вимогами та концентрацією робочих місць у великих містах. Він переконаний, що тільки одночасна зміна кількох складових житлової політики може вплинути на темпи зростання вартості нерухомості, яка продовжує зростати, незважаючи на окремі винятки. Ситуація на ринку неоднорідна: за даними Польського економічного інституту, у першому кварталі 2026 року ціни на вторинному ринку у Варшаві знизилися на 1,7% у річному вимірі, тоді як у шести інших великих містах зросли на 1%.

Наразі середні ціни пропозицій на вторинному ринку у Варшаві перевищили 18 тисяч злотих за квадратний метр, у Кракові — 17 тисяч, а в Гданську наблизилися до 16 тисяч злотих. Кількість доступних пропозицій скоротилася до 134,5 тисячі квартир на продаж у серпні, що приблизно на 2,5 тисячі менше, ніж місяцем раніше. Босак застерігає, що якщо польський ринок житла перетвориться на інвестицію для надлишкового капіталу зі Сходу і Заходу, поляки не зможуть дозволити собі житло. Ця позиція підкреслює глибоке занепокоєння щодо соціальних наслідків поточних тенденцій.

Залишається відкритим питання, чи будуть прийняті ці пропозиції, і як вони вплинуть на тих, хто вже розглядає Польщу як свій новий дім. Поточні дані свідчать, що на 31 липня 2026 року в Польщі під тимчасовим захистом перебували 953 060 українців, що є другою за чисельністю групою в ЄС. Опитування Національного банку Польщі у 2025 році показало, що 24% українських біженців заявили про намір залишитися в Польщі назавжди, а 17% — на понад рік. 56% опитаних ще не визначилися з довгостроковими планами, що вказує на динамічну ситуацію та невизначеність майбутнього для багатьох.

Пропозиція про обмеження купівлі житла іноземцями в Польщі, висунута віцемаршалком Сейму Кшиштофом Босаком, відображає ширшу дискусію в Європі щодо впливу зовнішніх інвестицій на доступність житла для місцевих громадян. Це питання стає особливо актуальним у країнах, що приймають значну кількість мігрантів та інвестиційного капіталу. Політик наголосив, що масовий приплив іноземного капіталу є одним із ключових чинників, що провокують стрімке зростання цін на польському ринку житла, а також згадав можливі інвестиції з Білорусі та Росії, адже, за його словами, походження частини коштів, які надходять через Україну, нібито складно встановити.

Українці, які мають заощадження, розглядають Польщу як безпечне місце для інвестицій, що створює додатковий тиск на місцевий ринок, повідомляє видання inPoland.net.pl. Ця ситуація також перетинається з міграційними тенденціями. За даними Євростату, кількість українців з тимчасовим захистом у Польщі скоротилася на 8,1 тисячі лише за липень, до 953,1 тисячі осіб. Частина цих людей обирає для подальшого життя інші країни Європи, такі як Чехія, Німеччина, Іспанія та Румунія. Це свідчить про динамічну міграційну ситуацію, яка також впливає на ринок нерухомості та потребує комплексних рішень.

"Дуже багато було актів придбання нерухомості капіталом, привезеним з України. Польща розглядається українськими власниками капіталу як така безпечна гавань. На мою думку, це має бути заблоковано", — заявив Кшиштоф Босак, віцемаршалок Сейму.

"Якщо ми перетворимо польський ринок житла на інвестицію для надлишкового капіталу зі Сходу і Заходу, поляки не зможуть дозволити собі житло", — додав політик, висловлюючи своє занепокоєння щодо майбутнього доступності житла для громадян Польщі.

Ініціатива Кшиштофа Босака відкриває нову сторінку в обговоренні майбутнього польського ринку нерухомості та інтеграції іноземного капіталу. Результати цих дебатів визначатимуть не лише економічний ландшафт, а й соціальну стабільність, формуючи майбутні можливості для громадян Польщі та іноземців, які прагнуть знайти свій дім у цій країні.