Путін знову загострив суперечку з Японією: що відбувається на Курилах

Російський диктатор Володимир Путін продовжив роздмухувати територіальні суперечки по всьому світу. Під удар знову потрапила Японія. У самому серці геополітичного протистояння опинилося віддалене японське прибережне містечко Немуро.

Про це повідомляє The New York Times.

Путін знову підживив територіальну суперечку з Японією: що цього разу

Новина про нещодавній раптовий візит російського президента на спірний острівний ланцюг швидко облетіла невелике японське поселення. Для місцевого мера Масатосі Ісігакі ця звістка стала приводом для серйозної тривоги.

Десятиліттями жителі Немуро очолювали громадську кампанію за повернення Північних територій — прикрашали вулиці патріотичними білбордами «Поверніть наші землі!», відкривали тематичні музеї та зводили меморіали.

Утім, для Немуро ця суперечка має й інший, цілком практичний вимір. Місцева економіка критично залежить від торгівлі з РФ та доступу до рибних промислів, тому будь-яке чергове загострення між Токіо та Москвою одразу боляче б’є по гаманцях тутешніх жителів.

«Коли між Японією і Росією виникають тертя, тут відразу відчувається біль», — каже мер містечка.

Конфлікт довкола архіпелагу, який у Японії називають Північними територіями, а в Росії — Південними Курилами, тягнеться ще з 1945 року, коли радянські війська захопили ці землі наприкінці Другої світової війни. Офіційний Токіо десятиліттями домагається повернення хоча б двох із чотирьох заселених островів, проте Москва це не обговорює. Через цей глухий кут країни й досі формально не уклали мирний договір.

Тепер Путін знову вирішив розіграти «курильську карту». На думку аналітиків, це спроба чинити тиск на прем’єр-міністерку Японії Санае Такаїчі, яка відома своєю жорсткою зовнішньополітичною позицією, а також — додатковий спосіб підживити «ура-патріотичні» настрої всередині РФ.

Останнім часом Кремль помітно активізував військові навчання в навколишніх акваторіях. Сам Путін публічно стверджує, що російський статус островів є «зафіксованою в міжнародних документах реальністю», гостро критикує Японію за підтримку антиросійських санкцій та популістськи заохочує антияпонську риторику.

Під час свого нещодавнього візиту на острови — першого за чверть століття перебування при владі — російський лідер влаштував показову поїздку: дегустував ікру, оглядав місцевий рибзавод та під прицілом державних телекамер спілкувався з лояльними місцевими мешканцями.

Найсильніше відлуння цих подій відчувається саме в Немуро — тихому 22-тисячному місті, відомому суворими зимами, мальовничими світанками та промисловим виловом червоного королівського краба. Від найпівденнішої точки спірного архіпелагу, що простягається від Камчатки до Хоккайдо, Немуро відділяють лише кілька миль.

Як Немуро бореться проти РФ

Містечко потерпає від сильного демографічного спаду, адже за останні 60 років населення скоротилося щонайменше вдвічі. Молодь масово виїздить до Токіо, а місцеве підприємництво згасає через запроваджені Росією обмеження на вилов риби. Колись Немуро був переповнений російськими моряками.

У школах тут і досі викладають російську мову, магазини роками орієнтуються на покупців з РФ, а в порту все ще можна знайти вицвілі оголошення кирилицею. Сьогодні росіяни тут — рідкісні гості.

Попри економічну скруту, Немуро залишається головним осередком японського реваншизму щодо островів. На вулицях повно плакатів із гаслом «Північні території — це японська земля», а в місцевому музеї зібрано історичні карти та документи ще з XVII століття, покликані довести історичні права Японії.

Головним рушієм прояпонського руху завжди було місцеве населення, більшість якого нині доживає останні роки. З майже 17 тисяч депортованих Радянським Союзом після війни людей у живих залишилося близько 4,7 тисячі, а їхній середній вік вже наближається до 90 років.

92-річний Хіросі Токуноу пам’ятає, як росіяни зайняли його рідний острів, а його родину відправили до табору для інтернованих, аби звільнити житло для переселенців із СРСР. Чоловік вимагає від японського уряду твердості. Також він непокоїться, що місцева молодь починає мислити по-іншому, і питання приналежності островів Японії може зникнути з порядку денного.

Побоювання небезпідставні, адже 34-річна викладачка Нацумі Нісіта відверто каже, що економічні проблеми її турбують більше, ніж територіальні.

Натомість 75-річний мер Ісігакі бачить у втрачених територіях передусім занедбаний потенціал. За розрахунками міської влади, повернення островів під контроль Токіо могло б приносити близько 462 мільйонів доларів щорічного доходу від рибальства та супутніх галузей.

«Ми хочемо розв’язати це питання, поки ми живі», — наголошує мер.

Японія залишається залежною від російських енергоресурсів, тому уникає різких дзеркальних санкцій проти РФ. Уряд Такаїчі навіть робив спроби обережно відновити гуманітарні та торговельні контакти з Москвою на початку року, попри невдоволення європейських партнерів. Та поведінка Путіна звела всі намагання нанівець.

Жертвами геополітики стають японці: щороку жителі Немуро вшановують пам’ять предків, похованих на островах. Раніше Москва дозволяла відвідувати місцеві цвинтарі, але після запровадження Японією санкцій 2022 року Путін скасував ці візити. Тепер поминальні обряди проводять просто у відкритому морі.

Ракетні випробування РФ поблизу Японії

За даними Тихоокеанського флоту РФ, усі ракети успішно влучили в цілі. Ці випробування в районі територій, на які претендує Японія, посилили напруженість між країнами. Паралельно Володимир Путін уперше за час свого президентства відвідав Курильські острови, зокрема, острів Ітуруп, де оглянув рибопереробний комбінат, після чого вирушив до Південно-Сахалінська.

Візит викликав гостре обурення в Токіо: прем’єрка Японії Санае Такаїчі назвала його «абсолютно неприйнятним» та таким, що суперечить позиції країни, а очільник МЗС Тошіміцу Мотеґі наголосив на належності островів Японії та викликав російського посла для висловлення рішучого протесту.