Росія переобладнує порти Балтики й Арктики для експорту зерна з Чорного моря — Reuters

Російські компанії переобладнують термінали для добрив, вугілля та інших вантажів у портах Балтійського моря й Арктики під експорт зерна. Москва намагається компенсувати скорочення поставок через Чорне море після українських ударів по портовій інфраструктурі. До нової логістичної схеми вже залучили Усть-Лугу, Санкт-Петербург і Мурманськ. Про це повідомило інформаційне агентство Reuters.

Необхідність змінити логістику виникла після українських атак безпілотниками, які порушили роботу російських чорноморських портів. У попередньому експортному сезоні майже 90% російських морських поставок зерна проходили саме цим маршрутом.

Одним із нових центрів перевалки став приватний термінал Ultramar у балтійському порту Усть-Луга. Його заявлена потужність становить 37 млн тонн на рік, а раніше він спеціалізувався передусім на мінеральних добривах. Термінал оперативно пристосували для роботи із зерном. Влада розглядала перенаправлення вантажопотоків найбільшої російської зернової торговельно-логістичної компанії Demetra саме до Ultramar. Одне з джерел зазначило, що на Балтику прагнуть перенести вантажі не лише Demetra. Зерно цієї компанії вже надходить до Усть-Луги.

Ultramar почав працювати із зерном у серпні. У вересні заявки на його доставку залізницею до термінала сягнули приблизно 260 тисяч тонн. За інформацією одного з джерел, зерно призначене для Єгипту та Саудівської Аравії. Раніше Ultramar таких вантажів не відправляв. Торік через термінал експортували 16 млн тонн добрив. Переорієнтація частини потужностей на зерно не повинна суттєво вплинути на російський експорт добрив, оскільки балтійські термінали мають достатні резерви.

До перевалки зерна також долучили термінали Modul і BSMZ у порту Санкт-Петербурга, які раніше з такими вантажами не працювали. Modul здатний обробляти до 70 тисяч тонн зерна в контейнерах щомісяця. Такий спосіб транспортування зазвичай обходиться дорожче за традиційні зернові перевезення. Переобладнання наявної портової інфраструктури може суттєво збільшити можливості Росії з експорту зерна через Балтійське море.

Аналітики оцінювали сукупні наявні потужності балтійських портів із перевалки зерна лише у 2–7 млн тонн. Для порівняння, потужності російських портів на півдні перевищують 60 млн тонн. Таким чином, без використання терміналів для інших видів вантажів Балтика не могла б швидко замінити традиційні чорноморські маршрути. Російська влада вже підтримує нову логістичну схему. Компанія "Російські залізниці" надала високий пріоритет перевезенням зерна до портів Балтики та Арктики. Такі поставки також отримали державні субсидії.

Ще одним альтернативним напрямком стає Мурманський морський торговельний порт. Це четвертий за величиною порт Росії із заявленою річною потужністю до 24 млн тонн. Минулого тижня його керівництво повідомило, що готується розпочати експорт зерна вже у жовтні. Наразі невідомо, які саме мурманські термінали переобладнують для цих вантажів. Останнім часом про будівництво нових спеціалізованих зернових об'єктів у порту також не повідомлялося. Традиційно через Мурманськ експортують вугілля, руду та метали.

Значне зростання вартості морських перевезень через використання Мурманська не очікується. Порт може приймати великі судна класу Panamax, що дозволяє перевозити значні партії зерна. Водночас Мурманськ розташований приблизно за 2700 кілометрів від Новоросійська — головного зернового експортного центру Росії на півдні.

Першу партію обсягом 40 тисяч тонн планують доставити залізницею зі Ставропольського краю. Це перевезення вже погодили та схвалили "Російські залізниці". Мурманськ має ще одну перевагу для російської влади — порт не замерзає протягом усього року та має вихід до морських шляхів через нейтральні води.

Проблеми з чорноморською логістикою вже суттєво вплинули на російський зерновий експорт. За даними консалтингової компанії Sovecon, у липні та серпні Росія експортувала 4,4 млн тонн зерна. Це приблизно на 31% менше, ніж за аналогічний період минулого року. У вересні обсяг експорту може скоротитися удвічі — до 2,45 млн тонн порівняно з торішнім показником.

Міністерка сільського господарства РФ Оксана Лут минулого тижня заявила, що країна нібито не має проблем з експортом зерна після зміни маршрутів. За її словами, постачання перенаправляють через Балтійське та Каспійське моря, а також через Далекий Схід. Однак дані про різке скорочення експорту свідчать, що нові напрямки поки не компенсують втрату традиційних чорноморських потужностей.

Нагадаємо, що проблеми з чорноморською логістикою вже обвалили російський експорт пшениці до мінімуму за 16 років. У серпні постачання могли скоротитися до 2,2 млн тонн, що на 56% нижче за середній показник цього місяця за попередні п’ять років. Після атак безпілотників зупинилися три зернові термінали в Новоросійську, через які раніше експортували близько 25 млн тонн зерна.

Окрім того, Туреччина намагається домовитися з Україною та Росією про нові правила безпеки й судноплавства в Чорному морі. Міністр закордонних справ Хакан Фідан повідомив, що Анкара передала обом сторонам свої пропозиції та вже отримала відповіді. Деталей ініціативи він не розкрив, визнавши, що знайти спільну позицію між Києвом і Москвою буде складно.