Вибори в Росії закінчились: скільки набрала партія Путіна і чого чекати Україні

"Єдина Росія" забрала більшість у Держдумі. Як Кремль використав вибори для легітимізації війни, що кажуть експерти та чого чекати Україні після голосування.

Про що йдеться у матеріалі:

• Які результати виборів до Держдуми оголосила ЦВК Росії
• Що відомо про порушення та фальсифікації під час виборів
• Чого чекати Україні після виборів в РФ

У країні-агресорці Росії оголосили попередні підсумкивиборів до Державної думи, які стали першими парламентськими виборами після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. За даними російської Центральної виборчої комісії, "Єдина Росія" набирає 57,83% голосів і попередньо отримує 355 із 450 депутатських мандатів, тобто зберігає конституційну більшість. Водночас вибори проходили в умовах фактичного усунення єдиної зареєстрованої антивоєнної партії "Яблуко", повідомлень про численні порушення та проведення голосування Росією на тимчасово окупованих територіях України.

Главред з'ясував, які результати виборів до Держдуми отримала "Єдина Росія" та що вони можуть означати для України.

Які результати виборів до Держдуми оголосила ЦВК Росії

Голосування до Держдуми РФ тривало з 18 до 20 вересня. Після завершення підрахунку російська ЦВК почала оприлюднювати результати, які поступово змінилися від перших даних після обробки 13,88% протоколів до показників, оголошених 21 вересня. На початковому етапі "Єдина Росія" отримувала 57,54%, а після обробки понад 95% протоколів її показник становив близько 57,83%.

За попереднім розподілом мандатів "Єдина Росія" лідирує у 208 із 225 одномандатних округів. КПРФ перемагає у п’яти округах, ЛДПР - у двох, ще по кілька мандатів припадають на інших учасників перегонів. Остаточні результати російська ЦВК планує підбити 25 вересня.

"Єдина Росія" отримує 355 місць у Держдумі, КПРФ - 40, ЛДПР - 25, "Нові люди" - 20, - заявила глава російського Центрвиборчкому Елла Памфілова.

Для порівняння, на парламентських виборах 2021 року "Єдина Росія" офіційно отримала 49,82% голосів. Таким чином, за офіційними російськими цифрами, її результат у 2026 році виявився приблизно на вісім відсоткових пунктів вищим. Водночас характер виборчого процесу цього року суттєво відрізнявся від попередніх кампаній: "Яблуко", яке декларувало антивоєнну позицію, не було допущене до федеральних виборів, а ОБСЄ не отримала запрошення для спостереження.

За даними російської ЦВК, явка становила 59,32%, а участь у голосуванні взяли понад 62,6 млн людей. Новий склад Держдуми матиме 450 депутатів, а повноваження скликання триватимуть п'ять років.

Паралельно російські медіа повідомляли про можливий вплив кремлівських розрахунків на майбутню конфігурацію Думи. Видання "Агентство" з посиланням на джерело, близьке до Кремля, писало, що заступник голови адміністрації президента РФ Сергій Кирієнко нібито не хотів бачити "Справедливу Росію" у новому скликанні. Це твердження є повідомленням джерела видання, а не офіційно підтвердженим рішенням Кремля.

За одномандатними округами до Держдуми, за попередніми даними, проходять п'ять представників КПРФ, чотири кандидати від "Справедливої Росії", чотири самовисуванці, два представники ЛДПР та один кандидат від "Родіни". При цьому кандидатів від "Яблука" серед переможців одномандатних округів немає.

Окупанти стають новою елітою Росії

Окремою особливістю кампанії стало представництво у списках "Єдиної Росії" учасників війни проти України. Диктатор та воєнний злочинець Путін раніше публічно називав військовослужбовців, які воювали проти України, "новою елітою" та говорив про їхню участь в управлінні державою. Тепер частина таких людей має перейти безпосередньо до роботи у федеральному парламенті.

Спочатку Володимир Якушев заявив про близько 86 учасників війни, які проходять до Держдуми від "Єдиної Росії".

"Якщо ми говоримо про учасників "СВО", у нас це буде близько 86 осіб. Це такий серйозний внесок. Плюс у нас ще два "молодогвардійці", які перемогли у цій виборчій кампанії", - заявив секретар Генеральної ради "Єдиної Росії" Володимир Якушев.

Пізніше російські агентства відкликали або скоригували цю інформацію, і в публічному просторі з’явилася цифра 49. Тому остаточну кількість військових у новому скликанні можна буде визначити після завершення формального розподілу мандатів.

Для Кремля це має не лише кадрове, а й символічне значення. Представлення ветеранів війни як частини нової політичної еліти дозволяє російській владі пов’язувати фронтовий досвід із державною службою та формувати новий прошарок політиків, чия кар'єра безпосередньо пов'язана з війною.

Водночас повідомлення про те, що частина ветеранів має кримінальний досвід, зокрема серед колишніх ув'язнених, які були завербовані до російських збройних формувань, додають до цього процесу окремий суспільний контекст. У матеріалах "Радіо Свобода" та інших медіа наводилися дані розслідувань про злочини, які, за їхніми твердженнями, скоювали деякі учасники війни після повернення до Росії.

Чому результат "Єдиної Росії" важливий для влади Путіна

Такий розподіл місць дозволяє правлячій партії зберегти конституційну більшість у нижній палаті. Йдеться не лише про перевагу за партійними списками: кандидати "Єдиної Росії" також лідирують у більшості одномандатних округів.

Аналітики Інституту вивчення війни окремо звернули увагу не лише на цифри, а й на політичне значення, яке Кремль надає результатам голосування. За оцінкою ISW, російська влада намагається подати вибори до Держдуми як підтвердження широкої підтримки війни проти України. Водночас аналітики зазначають, що результат "Єдиної Росії" не є настільки високим, щоб його можна було використовувати як беззаперечну демонстрацію одностайності суспільства.

"Кремль подає попередні та заздалегідь визначені результати виборів до Державної думи як підтвердження широкої підтримки російським суспільством військових дій в Україні", - йдеться в оцінці ISW.

Аналітики порівнюють нинішній результат із виборами 2021 року, коли "Єдина Росія" офіційно отримала 49,82%. За їхньою оцінкою, нинішні цифри демонструють лише помірне збільшення офіційної підтримки партії. ISW також звертає увагу на те, що Кремль останнім часом послідовно позиціонує "Єдину Росію" як основну політичну силу, що відповідає за реалізацію політики Володимира Путіна, і намагається пов’язати партійний результат із підтримкою війни.

Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявляв, що результати голосування мають підтвердити прихильність російських політичних сил та виборців до зовнішньополітичного курсу Путіна. Голова "Єдиної Росії" та заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв зі свого боку заявив про продовження підтримки цілей зовнішньої політики диктатора Путіна та дій, спрямованих на перемогу над тим, кого російська влада називає "ворогами" Росії.

"Кремлю, ймовірно, буде нелегко одночасно враховувати реальне невдоволення частини суспільства наслідками війни та представляти такі масштабні політичні події, як вибори до Думи, як підтвердження широкої підтримки військових дій", - зазначають аналітики ISW.

Що відомо про порушення та фальсифікації під час виборів

Паралельно з офіційними заявами російської ЦВК про чесність і спокій виборів незалежні спостерігачі та аналітичні організації повідомляли про іншу картину. ISW із посиланням на російських спостерігачів повідомив про випадки вкидання бюлетенів, затримання або усунення спостерігачів, тиск на працівників державного сектору та інші маніпуляції під час голосування 18–20 вересня.

Окремо повідомлялося про випадки, коли люди у російській військовій формі перебували біля виборчих дільниць у Новосибірську, вручали громадянам повістки або намагалися переконати їх підписати контракти з Міністерством оборони РФ. Ці твердження є повідомленнями, наведеними ISW, а не встановленими судом фактами.

"Численні джерела, зокрема російські спостерігачі за виборами, повідомляли про масштабні порушення та маніпуляції з підрахунком голосів", - йдеться в аналізі ISW.

Одним із ключових факторів, який вплинув на характер кампанії, стало фактичне звуження політичного вибору. Федеральний список "Яблука" був знятий із виборів рішенням Верховного суду РФ, після чого в регіонах почалося зняття окремих кандидатів і регіональних списків. Європейський Союз також назвав "Яблуко" єдиною партією з антивоєнною програмою, яку усунули від федерального виборчого процесу.

Як проходило голосування на тимчасово окупованих територіях України

Доктор історичних наук, професор Андрій Грубінко звернув увагу на часову і просторову особливість російського голосування. За його словами, на тимчасово окупованих територіях України виборчий процес стартував раніше, ніж на території самої Росії, що, на його думку, свідчить про прагнення російської влади розтягнути кампанію в часі та забезпечити її організацію в складних умовах.

"На тимчасово окупованих територіях України голосування розпочалося ще наприкінці серпня. Це говорить про те, що влада Російської Федерації не була впевнена у чіткій можливості організації всього цього заходу", - сказав Грубінко в ефірі Київ24.

Експерт також звернув увагу на повідомлення про різні порушення під час голосування - від вкидання бюлетенів до затримань і недопуску спостерігачів. Він пов’язав це із загальним характером російської виборчої системи та окремо наголосив, що на окупованих територіях українських громадян російська влада залучала до голосування в умовах військової окупації.

"Ми чудово розуміємо, в якому стилі було голосування на тимчасово окупованих територіях - фактично під дулом автомата. Очевидно, що результати давно прописані", - зазначив він.

Водночас професор звернув увагу на голосування росіян за межами РФ. На його думку, результати на закордонних дільницях можуть демонструвати більш критичне ставлення частини громадян до російської влади. Він окремо виділив молодь, яка, за його оцінкою, має більше можливостей бачити наслідки війни та порівнювати російську офіційну інформацію з іншими джерелами.

"Я не плекаю великих надій на якісь кардинальні зміни, але розуміння певної ситуації є, і це вже непогано", - сказав Грубінко.

МЗС України: голосування на окупованих територіях не створює правових наслідків

Українське Міністерство закордонних справ ще до завершення голосування заявило, що проведення російських виборів на тимчасово окупованих територіях України є незаконним. У відомстві наголосили, що Крим, Севастополь та окуповані частини Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей залишаються територією України в межах міжнародно визнаних кордонів.

"Поширення Російською Федерацією виборчого процесу на тимчасово окуповані території України є черговим грубим порушенням суверенітету і територіальної цілісності України", - заявили в українському МЗС.

У Києві окремо наголосили, що проведення Росією голосування на окупованих територіях не може створити правових підстав для поширення російської юрисдикції на українські землі. Українська сторона також звертала увагу на те, що залучення мешканців окупованих територій до російських політичних процедур є частиною спроби Москви інтегрувати захоплені території у власну політичну систему.

МЗС України також попереджало іноземних громадян, які могли погодитися на участь у російських виборах як так звані спостерігачі або монітори на окупованих територіях, про можливу відповідальність відповідно до українського законодавства.

"Організація Росією будь-якого голосування на суверенній території України є незаконною, а результати такого голосування - нікчемними й такими, що не створюють жодних правових наслідків", - наголосили в українському зовнішньополітичному відомстві.

ЄС: результати голосування на окупованих територіях не визнаватимуть

Європейський Союз окремо відреагував на проведення російських виборів на тимчасово окупованих територіях України. У заяві Високого представника ЄС Каї Каллас наголошується, що голосування проводилося в Криму, Севастополі, а також на окупованих частинах Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей.

"Європейський Союз рішуче засуджує незаконну організацію Російською Федерацією так званих "виборів" на тимчасово окупованих територіях України", - йдеться у заяві ЄС, яку опублікувало видання Інтерфакс-Україна.

У Брюсселі заявили, що такі дії порушують міжнародне право, зокрема Статут ООН, а також суверенітет і територіальну цілісність України. ЄС наголосив, що не визнаватиме ані проведення такого голосування на українських територіях, ані його результати.

Європейська сторона також повідомила про намір застосовувати санкції щодо осіб, причетних до організації голосування на окупованих територіях, кандидатів, які балотувалися там, а також тих, кого ЄС вважає відповідальним за підрив можливості проведення вільних і чесних виборів у самій Росії.

"Європейський Союз вкотре наголошує, що не визнає і ніколи не визнає ані проведення цих так званих "виборів" на тимчасово окупованих територіях України, ані їхніх результатів", - заявили в ЄС.

Окремо у Брюсселі пов’язали виборчий процес із ширшим станом російської політичної системи. У заяві зазначено, що вибори відбувалися в умовах дедалі більш авторитарного політичного середовища, а відсутність рівних умов для учасників була додатково ускладнена війною Росії проти України та окупацією українських територій.

ЄС також звернув увагу на відсутність запрошення для спостерігачів ОБСЄ. На думку Брюсселя, це позбавило російських виборців та інституцій можливості отримати незалежну оцінку виборчого процесу.

"Це ще раз демонструє зневагу Російської Федерації до зобов'язань, які взяли на себе всі держави-учасниці ОБСЄ", - наголосили в Європейському Союзі.

Чого чекати після виборів в РФ

Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко пов’язує подальший розвиток російської політики не стільки безпосередньо з результатом голосування, скільки зі станом російської армії та потребою у поповненні особового складу. Він вважає, що після завершення виборчого циклу Кремль може перейти до масштабнішого набору людей для війни.

"Передусім у Росії розпочнеться загальна мобілізація. Москва буде змушена це зробити, оскільки темпи наступальних операцій і ситуація на полі бою складаються не на користь Росії", - заявив Коваленко в інтерв'ю Главреду.

За його словами, російські війська продовжують проводити тактичні наступальні дії на Донеччині, однак темпи просування, на його думку, не відповідають очікуванням російського командування. Він також стверджує, що на південній ділянці фронту російські війська втратили ініціативу на більшості напрямків, а на Гуляйпільському напрямку їхнє просування, за його оцінкою, має тактичний характер.

"Росіяни зараз можуть проводити тактичні наступальні операції в Донецькій області, але швидкість просування взагалі не задовольняє російське командування", - зазначив оглядач.

Коваленко також описав ситуацію на Слобожанському, Лиманському та Куп’янському напрямках. Він стверджує, що там російські сили стикаються з проблемами, тоді як українські війська мають окремі просування. Окремо експерт говорить про нестачу російського особового складу не лише для продовження наступальних дій, а й для утримання вже захоплених територій.

"Росії критично не вистачає людського ресурсу, і, щоб вирішити цю проблему, вона не буде вигадувати велосипед. Єдине, що Росія може застосувати, - це класичний радянський метод ведення війни кількістю", - сказав аналітик.

Експерт вважає, що можливий новий набір людей може відбуватися під різними юридичними та політичними назвами, щоб уникнути формального оголошення повномасштабної війни. Він також пояснює це тим, що офіційне оголошення війни, за його оцінкою, створило б для Москви додаткові міжнародні обмеження.

"Росія ніколи не назве заходи, які вона проводитиме, загальною мобілізацією, а війну - війною", - стверджує він.

Водночас Коваленко називає конкретні строки, які, на його думку, можуть бути пов’язані з можливим новим призовом. Він припускає, що мобілізаційні заходи можуть розпочатися вже у жовтні, а перші новобранці можуть опинитися на фронті в листопаді. Це прогноз самого експерта, а не підтверджений факт чи рішення російської влади.

"Якщо в жовтні почнеться мобілізація, то вже в листопаді новонабрані росіяни будуть на полі бою", - заявив Коваленко.

За його оцінкою, російська влада не обов’язково проводитиме тривалу підготовку новобранців. Він допускає їхнє швидке направлення до бойових підрозділів і вважає, що до кінця 2026 року кількість таких військовослужбовців може суттєво зрости. Водночас ці твердження слід розглядати саме як оцінку військового оглядача: станом на 21 вересня немає підтвердженого рішення РФ про оголошення загальної мобілізації.

"Тож процес точно не триватиме місяцями. Уже до кінця 2026 року ми побачимо на полі бою велику кількість нових мобілізованих росіян", - підсумував експерт.