Зустріч Зеленського з Трампом: санкції проти Росії не відмінять, але й важелів тиску на Путіна у США не так багато

У понеділок, 21 вересня, в Нью-Йорку стартує сесія високого тижня дебатів Генасамблеї ООН на рівні глав держав та урядів. Дональд Трамп виступить у вівторок, 22 вересня. Володимир Зеленський — наступного дня. Тоді ж відбудеться й окреме засідання щодо підтримки миру та безпеки України. Замість Путіна на Генасамблеї ООН у суботу, 26 вересня, виступить глава російського МЗС Сергій Лавров.

Навряд чи президент США довго перебуватиме в Нью-Йорку. Вже у четвер, 24 вересня, до Вашингтона з візитом має прибути лідер Китаю Сі Цзіньпін. Тож анонсована зустріч Зеленського з Трампом, хоч її ще й немає в графіку американського лідера, може відбутися 21-22 вересня. За словами постійного представника США при ООН Майка Волтца, Трамп прибуде до Нью-Йорка в понеділок вдень і візьме участь у політичних заходах у Trump Tower. До Вашингтона він повернеться у вівторок ввечері.

За словами українського міністра закордонних справ Андрія Сибіги, зустріч Зеленського з Трампом може завершитися домовленістю одразу про два види перемир’я — енергетичне та морське. Київ, як відомо, вже давно готовий до такого кроку. Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан також вкотре наголосив, що Анкара надіслала Києву та Москві пропозиції щодо деескалації в Чорному морі й чекає на відповідь. Проте Путін обрав шлях подальшої ескалації.

Чого очікувати від чергової зустрічі Зеленського з Трампом? Чи дійсно можливе встановлення енергетичного та морського перемир’я? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

Фактори впливу на переговори: Трамп у слабкій позиції

Не дивлячись на те, що в графіку Трампа на Генасамблеї ООН у Нью-Йорку ще немає зустрічі з Зеленським, варто згадати, як вони проводили переговори «на стільцях» у Ватикані на похороні Папи Франциска в квітні 2025 року. Тоді в графіках обох президентів цієї зустрічі теж не було. Та й відбулася вона через два місяці після величезного скандалу в Білому домі під час візиту Зеленського, коли команда Трампа звинуватила українського президента у невдячності, ще й дорікнула відсутністю костюма.

За повідомленнями ЗМІ, саме президент Франції Еммануель Макрон і тодішній прем’єр Британії Кір Стармер відіграли вирішальну роль, щоб Трамп і Зеленський сіли на двох стільцях посередині базиліки Святого Петра й поговорили приблизно 15 хвилин перед церемонією прощання з Папою Франциском. Тож напевно і цього разу слід очікувати незапланованої швидкої зустрічі американського та українського президентів на Генасамблеї ООН.

Щоправда контекст переговорів у Нью-Йорку кардинально відрізнятиметься від зустрічі у Ватикані.

По-перше, після двох невдалих військових кампаній проти Ірану адміністрація Трампа в слабкій позиції.

По-друге, війна проти Ірану, яку США не можуть ні виграти, ні завершити, призвела до світової енергетичної кризи. Лише в Америці у вересні ціни на бензин та дизель підвищилися на 6% та 12% відповідно.

По-третє, трохи більше ніж через місяць на проміжних виборах до Конгресу республіканці майже напевно втратять більшість у Палаті представників. Також невідомо, чи збережуть вони контроль над Сенатом.

Все це впливає і на сприйняття Трампом України. Ще рік тому він вважав, що Україна неодмінно програє війну. Станом на квітень 2025 року Білий дім вже проводив активні переговори з Кремлем: Трамп говорив із Путіним телефоном, помічник Путіна Кирило Дмітрієв побував у Вашингтоні, а посланець Трампа Стів Віткофф провів кілька раундів особистих зустрічей із Путіним у Росії.

Тоді ж адміністрація Трампа відкинула пропозицію Києва про припинення вогню хоча б на 30 днів до початку будь-яких серйозних переговорів. Цієї позиції, як бачимо, у Вашингтоні дотримуються й дотепер. Щоправда українські удари по цілям всередині РФ дещо змінили переконання Трампа про неминучість поразки України лише тому, що Росія має більшу територію і кількість населення. Проте і США після фактичного програшу в Ірані вже не мають великої кількості засобів впливу на Москву.

Чи можливе перемир’я: санкції проти Росії не відмінять

Чергова зустріч Зеленського і Трампа відбудеться одразу після візиту його зятя Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа до Москви та Києва на початку вересня, а також напередодні можливого відновлення тристоронніх переговорів США-Україна-Росія в Абу-Дабі. ТСН.ua вже писав, що в ОАЕ сторони планують обговорити поступове зменшення повітряних ударів та чорноморське судноплавство. Минулого тижня Трамп навіть анонсував енергетичне перемир’я між Україною та Росією. Київ, як відомо, сам це пропонував безліч разів. Проте Москва ніколи не погоджувалася.

Президент Зеленський заявляв, що Україна запропонувала партнерам таку домовленість із Росією, яка зупинить знищення української критичної інфраструктури — продовольства, енергетики та інших елементів базового забезпечення життя. В обмін на це Україна готова не завдавати ударів по російській енергетиці. Проте Путін знову це відкинув. Хоча російська економіка далеко не в найкращому становищі. Наприклад, морський експорт російської сирої нафти з портів Чорного моря знизився на понад 60%. Експорт російської пшениці впав на 50%. А знищення логістичних центрів російських маркетплейсів призвело до збитків на $20 млрд.

Тож коли з Кремля лунають заяви, що Росії не вигідне припинення вогню чи повернення до «зернової угоди» — це блеф і підвищення ставок. Проте, чи піде Путін на таку домовленість напередодні проміжних виборів до Конгресу? Адже Трамп неодмінно захоче приписати це собі, щоб отримати кілька електоральних балів. Зокрема цими тижнями ми вже бачили, як адміністрація Трампа намагалася виправдати свої провали в Ірані, які призвели до підвищення цін на пальне по всьому світу, звинувачуючи Україну.

«Зростання світових цін на дизельне пальне зумовлене переважно війною між Росією та Україною (ударами України по російським НПЗ — Ред.), а не ситуацією навколо Ірану», — заявляв минулого тижня Трамп.

Саме це може бути потенційною точкою напруги між Зеленським і Трампом під час їхньої зустрічі у Нью-Йорку. З іншого боку, Трамп таки підписав так званий «закон Грема» — закон покійного сенатора-республіканця Ліндсі Грема про пекельні санкції проти Росії та друзів Путіна. Негайної небезпеки для Кремля він не несе, адже там є пункт, що запровадження нових санкцій — це виключне рішення президента США. Тим паче, в світлі програної Трампом світової торговельної війни, особливо проти Китаю, навряд чи американська адміністрація запроваджуватиме мита на експорт до США з КНР, Індії, Туреччини — країн, які найбільше купують російських енергоносіїв.

Водночас, «закон Грема» забороняє президенту без згоди Конгресу припинити або послабити санкції проти Росії, а американським суб’єктам забороняються нові інвестиції в Росію та придбання російського державного боргу.

Тож після підписання Трампом цього закону подальші загравання Кремля з Білим домом, обіцянки трильйонних економічних угод між Росією та США, а також врегулювання війни шляхом поступок лише з боку України та відміни антиросійських санкцій просто нівелюються. До того ж, минулого тижня США також запровадили санкції проти російського банку ВТБ за співпрацю з Іраном.

Ще більше позиції як Вашингтона, так і Києва на переговорах із Москвою могло б підкріпити відновлення військової допомоги Україні з боку США. Проте до того, як оновлений склад Конгресу почне працювати, а в Палаті представників більшість буде вже у демократів, це навряд чи можливо. Бо одноосібно адміністрація Трампа на це не піде.