Латвія заблокувала виведення Усманова та Фрідмана з-під санкцій ЄС

Осінь принесла в Європейський Союз гарячі дебати щодо продовження санкцій проти Росії. Зокрема, обговорювалася компромісна пропозиція, яка передбачала продовження санкційного режиму на 36 місяців, але з однією значною поступкою: виключенням з чорних списків двох російських олігархів – Алішера Усманова та Михаїла Фрідмана.

Ця ініціатива викликала занепокоєння, адже Франція лобіювала виключення Усманова, нібито, для визволення своїх громадян з азербайджанських в'язниць. Такі кроки, на тлі постійних атак Росії дронами та балістичними ракетами по українських містах, створювали враження, що єдність ЄС може похитнутися, а принципи відійти на другий план.

Проте, коли настав час ухвалення рішення, необхідна була одноголосна підтримка всіх 27 країн-членів. І тут своє вагоме слово сказала Латвія. Вона рішуче не підтримала компроміс, який передбачав виключення олігархів із санкційних списків, таким чином, заблокувавши цю пропозицію. Прем'єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс підкреслив, що це поставило під загрозу продовження всього санкційного пакета.

Цей крок Латвії став принциповим захистом правового фронту у боротьбі проти агресивної війни. Президент України Володимир Зеленський, висловив вдячність латвійському президенту Едгарсу Рінкевичсу, прем'єру Андрісу Кулбергсу та іншим партнерам з ЄС, які не послаблюють тиск на Москву. Він підкреслив, що кожен злочин проти мирних українців має ім'я, і ці імена повинні залишатися у санкційних списках, доки триває війна.

Зеленський також заявив, що світ потребує не політичного вилучення з санкційних списків, а безумовного продовження індивідуальних санкцій. Він наголосив, що це має тривати доти, доки Москва не розпочне серйозних мирних переговорів і не зробить конкретних кроків для припинення війни проти України, що є найкоротшим шляхом до бажаного миру.

Збереження принципової позиції Латвії та інших країн ЄС, на переконання Президента України, є тією єдністю та солідарністю, на яку розраховує кожна українська родина. Це рішення підтвердило, що міжнародне співтовариство продовжує стояти на захисті міжнародного права та територіальної цілісності України, не допускаючи поступок, які могли б бути витлумачені як слабкість.

Європейський Союз продовжує адаптувати свою санкційну політику у відповідь на порушення територіальної цілісності та суверенітету України. Обговорення таких питань, як правило, потребують одноголосної підтримки всіх країн-членів, що робить процес ухвалення рішень складним і часто передбачає пошук компромісів.

Питання про виключення окремих осіб зі списку санкцій вже не раз ставало предметом дискусій у ЄС. Це свідчить про внутрішні виклики та різні інтереси країн-членів, які іноді можуть суперечити загальній стратегії блоку щодо тиску на агресора. У цьому контексті, роль кожної країни у збереженні єдиної позиції набуває особливого значення.

Президент України Володимир Зеленський написав у дописі: "Оскільки Росія посилює вбивства цивільних осіб – за ніч і протягом дня відбулося ще більше атак за допомогою дронів та балістичних ракет – тиск на Москву необхідно посилити. Зокрема, проти тих, хто сприяє війні Путіна. Проти тих, хто отримує вигоду від агресії. Кожен злочин проти мирних українців має ім’я. І доки триває ця війна, ці імена мають залишатися у санкційних списках".

Президент подякував Латвії, зазначивши, що "світові потрібне не політичне вилучення із санкційних списків, а своєчасне й безумовне продовження персональних санкцій – доти, доки Москва не долучиться до серйозних мирних переговорів і не зробить конкретних кроків для завершення своєї війни проти України. Це найкоротший шлях до миру, якого ми всі прагнемо. Кожна українська родина розраховує на єдність і солідарність ЄС".

Принципова позиція однієї країни може мати вирішальне значення для підтримки міжнародної справедливості. Ця історія підкреслює, що тиск на агресора має посилюватися, а не слабшати, і що справжній мир можливий лише тоді, коли всі винні у злочинах будуть відповідати за свої дії.