Осіння обробка дерев від хвороб: що і коли використовувати

Восени робота в саду не закінчується зі збором урожаю. Саме в цей період можна подбати про дерева й кущі, які протягом сезону потерпали від хвороб, та зменшити кількість інфекції, що здатна зберігатися до весни на рослинних рештках.

Досвідчені садівники радять не обприскувати весь сад одним засобом «про всяк випадок», а враховувати, чим саме хворіли рослини протягом сезону. Від цього залежить, який препарат буде доречним, коли проводити обробку та які дерева і кущі справді її потребують.

Коли починати осінню обробку саду

Перший етап можна проводити вже під час листопаду. Орієнтиром може бути момент, коли з дерев опало приблизно 30% листя.

Особливу увагу в цей час приділяють яблуням і грушам, якщо протягом сезону вони потерпали від парші. Збудник цієї хвороби може зимувати в ураженому опалому листі, а навесні воно стає одним із джерел нового зараження.

Тому головне завдання восени — не просто обприскати саме дерево, а зменшити кількість зараженого листя, в якому може зберегтися збудник. Для цього використовують карбамід або прибирають рослинні рештки.

Коли потрібен карбамід і що ним обробляти

Карбамід, або сечовину, восени використовують насамперед там, де яблуні та груші хворіли на паршу. Обприскувати ним усі дерева та кущі в саду не потрібно.

Для такої обробки застосовують 5%-й розчин сечовини. Ним добре змочують опале листя під яблунями та грушами, на якому може зимувати збудник парші.

Є також рекомендації обприскувати листя безпосередньо перед масовим опаданням. Робити це потрібно достатньо пізно, щоб внесений із сечовиною азот не стимулював небажаний новий ріст дерева.

Карбамід не лікує яблуню чи грушу від парші. Він допомагає швидше розкладатися зараженому листю, а разом із ним руйнуються структури гриба, що зимують у листовій підстилці. Завдяки цьому навесні може зменшитися кількість джерел нового зараження.

Якщо карбамід не використовують, уражене листя можна ретельно зібрати й прибрати або подрібнити газонокосаркою. Подрібнення також прискорює його розкладання.

Коли потрібен залізний купорос

Залізний купорос має інше призначення. Якщо карбамід використовують насамперед для роботи з листям, ураженим паршею, то залізний купорос застосовують, зокрема, для обробки поверхні кори дерев і кущів, коли на стовбурах та гілках багато лишайників.

При цьому лишайники не потрібно плутати із грибковою хворобою самого дерева. Вони ростуть на поверхні кори й не живляться тканинами рослини. Тому сама наявність лишайника ще не означає, що дерево хворе.

Концентрацію залізного купоросу не варто визначати самостійно. Її потрібно брати з інструкції конкретного препарату, враховуючи культуру та мету обробки.

Чи можна змішувати карбамід і залізний купорос

Одна з поширених помилок — бажання змішати карбамід із залізним купоросом, щоб провести одну обробку замість двох.

Самостійно поєднувати ці засоби в одному робочому розчині не варто, якщо така сумісність прямо не передбачена інструкціями препаратів. Під час змішування компоненти можуть взаємодіяти, через що властивості готового розчину зміняться.

Тому доцільніше використовувати їх окремо і за призначенням, карбамід — для роботи із зараженим паршею листям, залізний купорос — для тих завдань, для яких він дозволений інструкцією.

Чи потрібно додавати лимонну кислоту до залізного купоросу

Ще одна помилка — додавати до залізного купоросу лимонну або іншу кислоту під час осінньої обробки.

Додавання кислоти змінює хімічні властивості розчину. Тому рецепти, які можуть застосовуватися з іншою метою під час активної вегетації рослин, не потрібно автоматично використовувати восени.

Якщо залізний купорос застосовують для осінньої обробки саду, розчин слід готувати відповідно до інструкції препарату. Самостійно додавати лимонну кислоту або інші компоненти без підтвердженої сумісності не варто.

Коли замість залізного купоросу потрібні препарати міді

Залізний купорос — не універсальний препарат від усіх хвороб саду. Якщо протягом сезону рослина потерпала не від проблем із лишайниками на корі, а від певного грибкового або бактеріального захворювання, для осінньої захисної обробки можуть знадобитися мідьвмісні препарати.

Наприклад, якщо на листі були плями, спочатку потрібно визначити їхню причину. Сам факт появи плям ще не означає, що дерево обов’язково потрібно обробляти міддю, адже вони можуть виникати з різних причин.

Якщо встановлено грибкове або бактеріальне захворювання і для нього передбачена осіння обробка, вибирають відповідний мідьвмісний препарат, дозволений для конкретної культури.

Мідні засоби діють переважно контактно — на поверхні рослини. Тому їх використовують насамперед для захисту від зараження, а не для відновлення тканин, які хвороба вже пошкодила. Важливо також пам’ятати, що мідьвмісні препарати не лікують вірусні захворювання.

Коли використовують бордоську суміш

Бордоська суміш — це мідьвмісний засіб, який готують із мідного купоросу та вапна. Її використовують для профілактичних обробок проти низки грибкових і бактеріальних хвороб плодових дерев.

Восени бордоську суміш застосовують після завершення вегетації, коли дерева переходять у стан спокою і скидають листя, якщо така обробка рекомендована для конкретної культури та хвороби. У цей період для деяких культур допускається 3%-ва бордоська суміш.

Саме восени концентрованіший розчин застосовують тому, що на дереві вже немає ніжного молодого листя, яке мідь може пошкодити. Використовувати 3%-ву суміш під час активної вегетації без відповідної рекомендації не можна.

Коли використовують хлорокис міді

Хлорокис міді — це інша форма мідьвмісного засобу. Препарати на його основі також використовують проти певних грибкових і бактеріальних хвороб, але їхня практична перевага полягає в тому, що це готові препарати, які простіше приготувати до обприскування: потрібну кількість засобу розводять у воді відповідно до інструкції.

Тому хлорокис міді можна вибрати замість бордоської суміші, якщо конкретний препарат дозволений для вашої культури, потрібної хвороби та осіннього строку обробки. Тобто не потрібно спочатку обприскувати дерево бордоською сумішшю, а потім ще й хлорокисом міді — зазвичай це альтернативні варіанти мідьвмісної обробки, а не два обов’язкові послідовні етапи.

Для окремого препарату на основі хлорокису міді може бути вказана норма 40 мл на 10 л води, але використовувати таке дозування для всіх препаратів не можна. Концентрація діючої речовини та норми застосування відрізняються, тому кількість засобу завжди визначають за етикеткою конкретного препарату.

Як не витрачати зайві гроші на осінню обробку

Головний принцип — не намагатися обробити весь сад усіма препаратами одразу.

Якщо яблуні або груші хворіли на паршу, увагу приділяють зараженому листю і за потреби використовують карбамід. Якщо потрібно працювати з корою та лишайниками — розглядають залізний купорос. Якщо протягом сезону було встановлено певне грибкове або бактеріальне захворювання — підбирають дозволений для цієї культури мідьвмісний препарат.

Не менш важливе санітарне прибирання саду. Опале уражене листя, муміфіковані плоди та відмерлі частини рослин можуть залишатися місцем збереження окремих збудників хвороб. Тому саме обприскування не замінює прибирання.

Осіння обробка також не гарантує, що навесні дерева не потребуватимуть подальшого захисту. Її завдання — зменшити запас зимуючої інфекції та потенційне інфекційне навантаження наступного сезону.