Путін «зірвав» зустріч із Зеленським у Маямі: що Кремль готує натомість

Чому Путін відмовився від зустрічі із Зеленським у США та готується до поїздки в Китай? Експерти оцінили шанси на тристоронні переговори восени.

Про що йдеться у матеріалі:

• Чому Путін може пропустити саміт G20 у Маямі
• Які умови Кремль висуває для переговорів
• Який новий формат переговорів може початись у жовтні

Президент України Володимир Зеленський заявивпро готовність зустрітися з Володимиром Путіним на полях саміту G20 у Маямі, однак Кремль фактично відкинув такий формат. За даними Bloomberg, російський диктатор та воєнний злочинець, імовірно, взагалі пропустить зустріч "Групи двадцяти" у США, натомість плануючи особисту участь у саміті АТЕС у Китаї.

Главред з'ясував, чому Путін відмовився від зустрічі із Зеленським у Маямі та які переговори можуть відбутися восени.

Зеленський готовий зустрітися з Путіним у Маямі

Ініціатива щодо особистої зустрічі пролунала від президента України Володимира Зеленського. В інтерв'ю Deutsche Welle він заявив, що готовий приїхати на грудневий саміт G20 у Маямі, якщо там буде російський президент Володимир Путін. Саміт запланований на 14–15 грудня.

Зеленський пов'язав можливу поїздку не з самим фактом зустрічі, а з можливістю перейти від заяв до конкретних домовленостей.

"Так, звичайно. Ми маємо приїхати. Ми маємо зустрітися, поговорити та прийняти рішення", - сказав Зеленський.

Чому Путін може пропустити саміт G20 у Маямі

Водночас Bloomberg із посиланням на джерела, близькі до Кремля, повідомило, що диктатор та воєнний злочинець Володимир Путін має намір відвідати Китай для участі у саміті АТЕС, який організовує голова КНР Сі Цзіньпін. Путін, за інформацією співрозмовників Bloomberg, планує особисто взяти участь у саміті АТЕС у Шеньчжені 18–19 листопада. Якщо це станеться, його присутність стане першою особистою участю в цьому форумі з 2017 року.

"Шанси на те, що він приєднається до президента Трампа на саміті "Великої двадцятки" у Флориді, дуже малі", - повідомили джерела видання.

Можлива поїздка Путіна до Китаю має окремий дипломатичний аспект. У матеріалі йдеться про те, що російські чиновники раніше припускали проведення на полях АТЕС тристоронньої зустрічі лідерів трьох найбільших ядерних держав - Росії, США та Китаю.

Радник Кремля із зовнішньої політики Юрій Ушаков заявляв російським пропагандистам, що Володимир Путін і Сі Цзіньпін обговорювали таку можливість під час переговорів на саміті Шанхайської організації співпраці в Киргизстані.

"Все залежатиме від того, чи вирішить Трамп взяти участь у саміті АТЕС", - заявляв Ушаков.

Для Путіна китайський форум також може стати можливістю провести міжнародні контакти без необхідності їхати до США. Bloomberg зазначає, що російський лідер останніми роками значною мірою уникає багатосторонніх заходів, де може зіткнутися із представниками західних держав, які підтримують Україну.

Можливості Путіна для міжнародних поїздок обмежують санкції, питання безпеки та ордер на арешт, виданий Міжнародним кримінальним судом у 2023 році у справі щодо ймовірної незаконної депортації українських дітей. Водночас у 2024 році російський президент відвідав Монголію, яка є учасницею Римського статуту.

Після початку повномасштабного вторгнення Путін також побував у Китаї, Індії, Об'єднаних Арабських Еміратах, Північній Кореї, В'єтнамі та низці колишніх радянських республік. У серпні минулого року він відвідав США, де Дональд Трамп приймав його на саміті в Алясці.

При цьому нинішня ситуація відрізняється від попередніх контактів Путіна і Трампа. Дев'ять років тому вони коротко поспілкувалися на полях саміту АТЕС у В'єтнамі, однак офіційних двосторонніх переговорів тоді не проводили.

Участь у саміті АТЕС може створити для Кремля окремий дипломатичний майданчик. Bloomberg звертає увагу, що присутність Путіна серед лідерів країн, частина яких підтримує Україну, може створити додаткові складнощі для китайських організаторів.

Водночас для самого російського президента такий форум може стати найбільш помітною міжнародною платформою за межами країн-партнерів Росії від початку повномасштабної війни у 2022 році.

Це особливо важливо на тлі того, що Москва, за даними джерел Bloomberg, не очікує значного прогресу щодо домовленостей про припинення війни до грудневого саміту G20. Російські чиновники також дедалі критичніше оцінюють роботу американських представників Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера.

Окремим фактором залишається можлива поява Володимира Зеленського на G20. За даними ЗМІ, існує сценарій, за якого український президент може приїхати на саміт в останній момент.

Чому Кремль відкинув зустріч Зеленського і Путіна в Маямі

Крім того, Кремль публічно відкинув перспективу його особистої зустрічі з Путіним у межах G20. Речник російського президента Дмитро Пєсков заявив, що Москва не розглядає переговори в Маямі як можливий формат.

Позиція Кремля полягає в тому, що переговорний процес, за словами Пєскова, має відбуватися на російських умовах і в іншій локації. Він заявив, що переговори можуть проходити лише в Москві.

Які умови Кремль висуває для переговорів

Окремо Дмитро Пєсков на брифінгу заявив, що Москва нібито не зацікавлена у короткостроковому припиненні бойових дій. Представник Кремля стверджував, що російська сторона виступає за те, що називає "стійким миром".

"Президент Путін і російська сторона завжди говорили про те, що ми виступаємо за міцний мир, мир назавжди, а не за перемир’я, яке, по суті, нічого не дасть", - заявив Пєсков.

Російський чиновник водночас звинуватив Зеленського у нібито непослідовності щодо перспектив продовження війни та можливого припинення бойових дій. Він пов'язав ці претензії з нещодавніми заявами українського президента про необхідність продовжувати тиск на російську економіку.

"З дня на день його заяви то про продовження війни, то про припинення війни не збігаються між собою", - сказав представник Кремля.

Пєсков також заявив, що, на думку Москви, Україна має самостійно ухвалити певні рішення для переходу до переговорного процесу. Він подав це як умову для переходу від бойових дій до врегулювання.

Під час того самого брифінгу Пєсков стверджував, що становище України нібито погіршується одночасно в економічній та військовій сферах. При цьому представник Кремля заявив, що Москва очікує продовження цієї тенденції.

Чи можуть Україна, Росія та США відновити переговори у жовтні

Відмова від особистої зустрічі в Маямі не означає повної відмови Москви від переговорного треку. За повідомленнями DW, Пєсков не виключав можливості поновлення тристоронніх контактів за участю України, Росії та США у жовтні.

За словами політолога Володимира Фесенка, російський лідер не зацікавлений у прямих переговорах із Зеленським і насамперед орієнтується на домовленості з Дональдом Трампом.

"Путін не хоче вести переговори із Зеленським. Ще з минулого року стало очевидно, що він прагне досягти угоди з Трампом. Якщо Трамп наполягатиме, Путін може погодитися на зустріч трьох лідерів. Але він не має наміру вести переговори із Зеленським", - зазначив Фесенко.

Якщо переговори відновляться в жовтні, їх, за очікуваннями, проводитимуть делегації, а не президенти. Водночас Київ наполягає, що ключові питання, зокрема територіальні, мають вирішуватися на найвищому рівні.

Російський аналітик DW Костянтин Еггерт пов'язує відмову Москви із небажанням Путіна проводити переговори із Зеленським на рівних.

"Путін не хоче зустрічатися із Зеленським як із рівним. Тож, по суті, це означає, що Путін хоче продовжувати війну", - сказав Еггерт.

Що може дати тристоронній формат у жовтні

Політолог і голова Центру аналізу і стратегій Ігор Чаленко розділяє питання можливої тристоронньої зустрічі та безпосередньої зустрічі Зеленського з Путіним. На його думку, активізація дипломатичних контактів американських представників може бути пов'язана з підготовкою нового формату переговорів.

Чаленко звернув увагу на поїздки Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера до Києва і Москви. Він пов'язав їх із попередніми заявами Кушнера про пошук нових підходів до переговорного процесу.

"Є певні креативні ідеї зараз після актуалізації обох сторін, коли послухали переговорники, що може стати якраз в основі саме вже тристоронньої зустрічі", - зазначив Чаленко в ефірі Radio NV.

Експерт також нагадав, що остання тристороння зустріч відбулася в Абу-Дабі 4–5 лютого цього року. За його словами, відтоді минуло понад пів року, однак позиції сторін принципово не зблизилися.

Водночас Чаленко вважає, що за цей час Україна, на його оцінку, посилила свої позиції. Він звернув увагу на українські операції на Олександрівському та Лиманському напрямках, активізацію далекобійних ударів і те, що російські дії, за його словами, значною мірою прогнозувалися українською розвідкою.

"Якщо говорити саме про тристоронній формат, якраз на жовтень це цілком імовірно", - сказав Чаленко.

За його оцінкою, такий формат сам по собі не обов'язково означатиме наближення до широкої угоди про завершення війни. Натомість експерт допускає просування окремих домовленостей щодо припинення вогню в конкретних секторах.

Йдеться, зокрема, про енергетичну інфраструктуру, повітряний простір та Чорне море. Саме такі напрямки Чаленко називає потенційними сферами для домовленостей на коротшій дистанції.

"Що стосується теми ceasefire, відповідно режиму припинення вогню секторального характеру - це енергетичне, це якраз повітряне і Чорне море - це те, що може цілком бути просунуто саме в жовтні", - зазначив політолог.

Чому зустріч Зеленського і Путіна може залишатися частиною дипломатичної гри

Щодо грудневого саміту G20, Чаленко закликає розділяти заяву Зеленського та фактичну підготовку до заходу. За його словами, станом на момент коментаря не було остаточного підтвердження, що обидва президенти гарантовано приїдуть до Маямі 14–15 грудня.

Експерт трактує слова Зеленського як відповідь на конкретне запитання журналіста про можливу зустріч із Путіним, якщо обидва опиняться на саміті. У такому контексті він розглядає заяву українського президента як продовження попередньої лінії Києва на готовність до переговорів на найвищому рівні.

Чаленко нагадав про попередні пропозиції Зеленського щодо прямої зустрічі з Путіним, а також про спроби створити тристоронній формат. У його оцінці, українська сторона не відмовляється від можливості переговорів із російським керівництвом.

"Ми по суті прагнемо до зустрічі на високому рівні", - сказав експерт.

Ігор Чаленко окремо звернув увагу на те, що нинішня дискусія навколо можливого приїзду Путіна до Маямі не виникла раптово. За його словами, тема участі російського президента у саміті G20 почала активно обговорюватися ще кілька місяців тому, причому саме російська сторона, як зазначає експерт, сама сприяла тому, щоб питання про запрошення Путіна до США опинилося в центрі міжнародної уваги.

"Пам'ятаємо кейс Будапешту, наприклад, чи ще щось. Тобто в таких рамках, в принципі, ми і розуміємо, що от тепер у Путіна буде складний вибір", - зазначив Чаленко.

Експерт нагадав, що ще у травні або червні в інформаційному просторі активно обговорювалося, чи отримає Путін запрошення на американський саміт. За словами Чаленка, тема розкручувалася саме з російської подачі, після чого американському президенту Дональду Трампу почали ставити прямі запитання про можливу участь російського лідера. Тоді Трамп не дав однозначної відповіді, але водночас заявив, що приїзд Путіна міг би бути корисним.

На цьому тлі нинішню стриману позицію Москви щодо участі Путіна у G20 Чаленко вважає показовою. Він звернув увагу на те, що тепер російська сторона заявляє про відсутність обговорення питання щодо поїздки Путіна до Маямі, хоча раніше ця тема активно перебувала в міжнародному порядку денному.

"Тоді Трамп ухилився від прямої відповіді, але сказав, що приїзд Путіна був би корисним. А зараз чомусь російська сторона каже, що вони нібито не обговорювали, чи буде їхати Путін на G20 чи ні. Ну, знаєте, таке фарисейство на рівному місці", - сказав політолог.

Водночас Чаленко звернув увагу на сам формат G20, де одночасно представлені держави з різними геополітичними позиціями. Серед учасників буде Китай, який підтримує тісні відносини з Москвою, а також інші держави, що мають власні позиції щодо війни Росії проти України. Саме тому американська сторона може отримати додаткові можливості для дипломатичного тиску на учасників саміту.

На думку експерта, якщо і Зеленський, і Путін зрештою отримають запрошення та приїдуть до Маямі, сама конфігурація G20 створюватиме умови для спроби організувати їхній особистий контакт. Чаленко не виключає, що Вашингтон або інші учасники саміту можуть наполягати на такій зустрічі навіть у тому випадку, якщо Кремль спочатку виступатиме проти.

"Якщо все ж таки і одного запросять, і іншого, і ми ж розуміємо, що G20 там представляють різні сторони, різні полюси, знову ж таки там і Китай буде безпосередньо, то я не здивуюся, якщо все ж таки спробують дотиснути, аби зустріч все-таки Зеленського і Путіна там відбулася", - заявив Чаленко.

Чому заява Зеленського була адресована не лише Москві

Експерт Української призми та старший викладач кафедри міжнародних відносин Києво-Могилянської академії Олександр Краєв пропонує дивитися на заяву Зеленського через її міжнародну аудиторію. На його думку, основним адресатом такого сигналу були не російські представники, а Сполучені Штати та європейські партнери України.

Краєв пов'язує заяву президента з необхідністю продемонструвати західним партнерам готовність Києва брати участь у дипломатичному процесі. У такій логіці важливим є не лише зміст потенційної зустрічі, а й сигнал про відкритість України до переговорів.

"Він, відповідно, це розумів, але аудиторія цієї заяви, скоріше, знаходиться у Вашингтоні. І, скоріше, знаходиться в європейських столицях, а не в Москві", - пояснив Краєв.

Експерт зазначив, що Київ таким чином може демонструвати партнерам готовність розглядати різні переговорні формати - від прямого контакту до тристоронньої зустрічі.

"Ми, насправді, є продуктивною стороною. Ми є тими, хто готовий дивитися на нормальні варіанти припинення цієї війни", - сказав Краєв.

Водночас він звернув увагу на різницю між готовністю до переговорів і готовністю погоджуватися на будь-які умови. Саме це, за його словами, залишається принциповою частиною української позиції.

"Питання в тому, що ми готові і на переговори, ми готові і напряму зустріч, ми готові на зустріч у тристоронньому форматі, але ви ж не хочете цього чути. Ви хочете поступок, а потім зустрічі. А ми наголошуємо на тому, що ми хочемо дипломатичного рішення", - зазначив експерт.

Краєв також наголосив, що потенційна угода не може з'явитися лише через сам факт зустрічі політичних лідерів. На його думку, переговорний процес потребує попереднього опрацювання спірних питань і визначення параметрів можливого врегулювання.

"Дипломатичне рішення має бути напрацьоване. Воно не може сформуватися просто так. Просто тому, що комусь захотілося, і в момент з'явилося дипломатичне рішення", - сказав Краєв.

Він окремо вказав на відмінність між американським підходом, який орієнтований на швидке укладення домовленостей, і позицією Києва, який наполягає на опрацюванні змісту майбутньої угоди.

"Ми йому трохи цього протирічимо, говорячи, що цей процес має бути трошки більш тривалий. Але при цьому ми наголошуємо на власній позиції, наголошуємо на власній суб'єктності. Ми вказуємо на те, що ми готові говорити, проте ми не готові здаватися", - пояснив експерт.