Реєстрація за настроєм: як Нацрада перетворила заявковий принцип на дозвільний

Коли закон «Про медіа» набув чинності, медіаспільноті обіцяли просту модель. Онлайн-медіа реєструються добровільно, а реєстрація — це облік, а не дозвіл. Подав повний пакет документів і сплатив збір — отримав запис у реєстрі.

Цю логіку влітку 2025 року сформулював медіаюрист Ігор Розкладай у коментарі «Детектору медіа»: суть реєстраційного принципу в тому, що Нацрада «не має бути цербером регулювання». Минуло трохи більше року, і регулятор став саме таким цербером. Щоправда, лише для частини заявників.

Етап перший: реєстрували всіх, навіть казино

До осені 2025 року відмови були поодинокими. Здебільшого вони стосувалися помилок у документах, несплати збору або випадків, коли засновником медіа був орган влади.

Наслідки такої відкритості проявилися швидко. Закон про боротьбу з лудоманією дозволив рекламу азартних ігор у зареєстрованих онлайн-медіа, призначених для осіб, старших за 21 рік. Статус медіа став перепусткою до рекламних бюджетів гральної індустрії. Влітку 2025 року Нацрада зареєструвала три телеграм-канали онлайн-казино Ggbet.ua, а також портал Bet.ua, який рекомендує букмекерські контори.

Тоді експерти визнавали, що руки в регулятора зв'язані. Максим Дворовий звертав увагу, що стаття 65 закону не передбачає відмови на тій підставі, що суб'єкт не діє як медіа. Проте неформальний інструмент існував уже тоді: коли регулятор когось не хоче реєструвати, його члени просто не голосують за рішення. Так чотири рази провалювалася реєстрація каналу «Сварожичі», не набрав голосів і канал Миколи Фельдмана.

Це важлива деталь: дискреція існувала з самого початку. Змінилися лише її масштаб і відкритість, з якою її застосовують. 

Етап другий: блогери та казино за бортом

Восени 2025 року регулятор розвернувся. Нацрада почала відмовляти інстаграм-блогерам, зокрема тим, що мають понад 400 тисяч підписників. Онлайн-казино, які в першому півріччі ще реєструвалися, наприкінці року теж почали отримувати відмови.

Цю зміну можна зрозуміти: реєстр справді перетворювався на рекламний майданчик. Моніторинг ІМІ показав, що станом на 1 січня 2026 року як онлайн-медіа зареєстровано 606 облікових записів у соцмережах. Лише 245 із них (41%) ІМІ відносить до медіа, які інформують суспільство. Ще 52% — профілі спортивної тематики, серед них 36 сторінок, основна мета яких, схоже, реклама гемблінгу.

Проблема в іншому. Замість прозорих критеріїв регулятор почав вирішувати кожен випадок окремо.

Етап третій: ютуб як телебачення

На початку 2026 року відбувся найрізкіший поворот. Нацрада почала реєструвати ютуб- і тікток-канали як нелінійні медіасервіси, хоча раніше їх реєстрували як онлайн-медіа. Різниця принципова: реєстрація онлайн-медіа добровільна, а аудіовізуальних — обов'язкова, і працювати без неї не можна. За грубі порушення передбачено штрафи від 80 до 600 тисяч гривень.

ІМІ наголошує, що позиція змінилася без публічних пояснень і консультацій з медіаспільнотою. За інформацією Оксани Романюк, регіональні представники Нацради розсилали місцевим медіа вимоги реєструвати кожну платформу як окреме аудіовізуальне медіа, натякаючи на штрафи. Підсумок вона сформулювала коротко: «Закон не змінився, змінилася його інтерпретація Нацрадою».

Варто навести й аргументи іншої сторони. Голова гуманітарного комітету Микита Потураєв пояснює зміни підготовкою до імплементації європейського акта про свободу медіа (EMFA), яку Україна має завершити до кінця року. Голова комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин наголошує, що жодного штрафу за новим підходом не накладено і, за його переконанням, не буде, доки практика не стабілізується (опитування «ДМ»).

Але відсутність штрафів не усуває правової невизначеності. Регулятор, який сьогодні не штрафує, завтра може почати, а ринок не знає, за якими правилами грати.

Етап четвертий: регулятор оцінює зміст

Паралельно Нацрада почала оцінювати, чи достатньо заявник схожий на медіа. Сайту Beton Sport відмовили після того, як член Нацради Юрій Зіневич зауважив, що ресурс не оновлювався з лютого, а отже поширення інформації не має ознак систематичності. ТОВ «Медіксі» відмовили через обмежений доступ до порталу (огляд «ДМ» за перше півріччя).

Кожна з цих відмов окремо може бути обґрунтованою. Але затверджених критеріїв досі немає. Їх мав розробити орган спільного регулювання, проте на початку липня Нацрада винесла на обговорення власний проєкт. Член Нацради Олександр Бурмагін пояснив, що спільна робота з органом співрегулювання перестала бути конструктивною на етапі передачі драфту його керівництву.

Отже, відмовляють за критеріями, які ще не затверджені. 

Два канали, два стандарти

Найкраще проблему ілюструють два рішення, ухвалені з різницею у два місяці.

23 липня на засідання Нацради особисто прийшов спортивний коментатор Віталій «V1lat» Волочай. Він хотів зареєструвати два телеграм-канали: «Професіональний Фанат Спорту. Віталій Волочай» та «На хаті у Вілата». Волочай розповів, про які види спорту пише, і пояснив, що без статусу медіа важко отримувати акредитацію на топові події. Перший канал має понад 17 тисяч підписників, другий — понад 19 тисяч.

Йому відмовили. Олександр Бурмагін пояснив, що основну частину контенту становлять репости, а ресурси-агрегатори регулятор медіа не вважає. Одностайності не було навіть усередині Нацради: заступник голови Олег Черниш висловив окрему думку, що телеграм-канал повністю відповідає визначенню медіа за законом.

17 вересня ТОВ «Діджиталс солюшнс» зареєструвало шість медіасервісів: «Артем Федецький» і «Футбол на кухні» на ютубі, в інстаграмі й тіктоку. Волочай відреагував: щодо ютуб-каналу «Артем Федецький» у Нацради «не виникло жодного питання».

Станом на 18 вересня на цьому ютуб-каналі п'ять роликів тривалістю від півтори до чотирьох хвилин. Найстаріший опубліковано два тижні тому. Разом усі п'ять набрали 62 перегляди: 29, 19, 7, 4 і 3. На трьох превʼю стоїть позначка 21+.

Телеграм-каналу з десятками тисяч читачів відмовили, бо контент нібито запозичений. Сайту відмовили, бо він не оновлювався кілька місяців. А двотижневий канал із 62 переглядами критерій «регулярного поширення інформації» пройшов без жодного запитання.

Чесності заради: Волочай — міноритарний учасник ТОВ «Мейнкаст». Того ж 17 вересня ця компанія зареєструвала кіберспортивні «cs2_maincast» і «dota2_maincast» на ютубі й твічі, а також майданчики турнірів в інстаграмі й телеграмі. Тож регулятор не відмовляє Волочаю як особі. Він відмовляє авторському каналу і водночас без запитань реєструє корпоративні акаунти. Саме ця асиметрія між індивідуальним автором і компанією і є предметом цього тексту.

Не йдеться про те, що Федецькому, «Мейнкасту» чи будь-кому іншому не можна мати статус медіа. Йдеться про те, що мірило має бути однаковим для всіх. 

Хто проходить без запитань

Випадок Федецького не поодинокий: великі компанії отримують реєстрації пакетами. ІМІ звернув увагу, що 606 зареєстрованих акаунтів належать лише 218 власникам, тобто в середньому по три «онлайн-медіа» на кожного. Megogo, наприклад, зареєструвало дев'ять своїх сторінок у соцмережах як окремі онлайн-медіа.

20 серпня ПрАТ «Радіокомпанія Люкс» за одне засідання зареєструвала дев'ять радіостанцій, серед них «Kids FM», «Ibiza FM» та «Radio Riviera». Раніше Нацрада зареєструвала 31 телеграм-канал «Труха Україна», 16 радіо «Люксу» для OTT та 11 нелінійних медіа «Української правди».

Частина цих реєстрацій — наслідок нової практики, яка змушує медіа дробити себе на окремі записи. Виконавчий директор «УП» Андрій Боборикін каже, що компанія має купу записів у реєстрі, хоча це одна організація. Проте публічних слідів того, що ці акаунти перевіряли на регулярність чи оригінальність контенту так само ретельно, як канали Волочая чи сайт Beton Sport, немає.

Від заявки до дозволу

Формально нічого не змінилося: закон досі описує реєстрацію онлайн-медіа як добровільну процедуру. На практиці вона стала дозвільною. Регулятор на власний розсуд вирішує, хто достатньо схожий на медіа, і робить це без затверджених критеріїв. Він не зобов'язаний однаково застосовувати власні аргументи і не пояснює публічно, чому один заявник пройшов, а інший ні.

Найбільше від такого порядку страждають не холдинги. Великі гравці мають юристів, досвід і ресурс подавати десятки заявок. Найвразливішими виявляються окремі автори та невеликі регіональні редакції: їм відмовляють за критеріями, яких вони не могли знати заздалегідь.

Що з цим робити

Рецепти давно сформульовані самою медійною спільнотою. ІМІ пропонує мораторій на перевірки й санкції, доки не буде завершено роботу над критеріями або не буде змінено законодавство. Оксана Романюк нагадує, що стаття 63 закону вже дозволяє реєструвати кілька технологій надання медіасервісу однією заявою, тож принцип «одне медіа — багато майданчиків» уже закладений у законі.

До цього варто додати ще кілька речей:

• Кожна відмова має бути письмово обґрунтована з посиланням на конкретний критерій.

• Тест на регулярність, оригінальність і доступність має застосовуватися до всіх заявників однаково, незалежно від того, чи за ними стоїть медіагрупа.

• Критерії онлайн-медіа має затвердити орган співрегулювання, як передбачає закон, а не Нацрада в односторонньому порядку.

Момент для такої розмови вдалий. Склад регулятора найближчим часом має змінитися: п'ять із восьми членів Нацради працюють із продовженими повноваженнями. Новим членам варто почати з простого питання: чому 62 перегляди — це медіа, а 17 тисяч підписників — ні?

Джерела

• Нацрада реєструє як медіа сайти онлайн-казино та букмекерів — «Детектор медіа», 13.08.2025

• Нацрада почала відмовляти у реєстрації блогерам і казино — «Детектор медіа», 13.11.2025

• Соцмережі, що отримали статус медіа. Моніторинг ІМІ — ІМІ, 30.03.2026

• «Одне медіа не може перетворюватися на п'ять окремих» — «Детектор медіа», 09.05.2026

• Нацрада у першому півріччі 2026-го — «Детектор медіа», 21.07.2026

• Нацрада відмовила ресурсам Віталія Волочая — «Детектор медіа», 23.07.2026

• Волочай: подав заявку, щоб телеграм-канал отримав статус онлайн-медіа — Tribuna, 23.07.2026

• Нацрада зареєструвала дев'ять нових радіостанцій «Люксу» — «Детектор медіа», 20.08.2026

• Нацрада зареєструвала медіа про наркополітику, кіберспорт і футбол — «Детектор медіа», 17.09.2026

• Волочай: у Нацради не виникло жодного питання — Tribuna, 18.09.2026