Україна не готова до нової кризи, а вона вже тут

Економічна система України вдруге за час війни опинилася перед системним викликом структурної перебудови.

Перший такий виклик виник на початку війни 2022 року. Тоді це коштувало нам падіння ВВП на рівні 29% і промислового виробництва — більш як на 30%. Додалися ще девальвація гривні та інфляція на рівні 26%.

Після 2022 року на нас чекало перезавантаження економічної моделі. Що ж, маю дві новини: погану та відносно позитивну.

Відносно позитивна — економіка знайшла точку опори в зовнішній допомозі, секторі послуг і сировинному експорті. Цей процес вироблення резистентності до шоків війни дав змогу 2023 року відштовхнутися від дна (зростання ВВП на 5% на низькій статистичній базі порівняння) та зростати на рівні 2–3% у подальші два роки (2024–2025).

Погана новина — економіка так і не перейшла в стан структурної перебудови й вироблення резистентності до токсичних викликів війни. Для цього просто забракло внутрішніх кредитних ресурсів через наджорстку політику НБУ, спрямовану на створення тепличних умов для групи банківського лобі.

Економіка, яка не адаптувалася до умов війни і просто «купила» собі кілька років умовно сталого розвитку за рахунок зовнішньої допомоги, приречена на постійне занурення в крижану купіль структурної кризи щоразу, як змінюються базові умови зовнішнього фінансування чи режим фізичних руйнувань під час війни.

Простими словами, нинішня криза — це невиконане «домашнє завдання» всіх попередніх урядів Дениса Шмигаля та Юлії Свириденко.

Фактично це і не були уряди структурних змін економіки та пристосування її до умов війни, а лише «ложа чиновників», які виконували функції фінансового дирижизму.

Ступінь підготовки економіки до нових викликів ілюструє законопроєкт про державний бюджет на 2027 рік.

У пояснювальній записці до законопроєкту уряд уже усвідомлює загрозу рецесії, наголошуючи, що економічна динаміка на початку 2026 року вперше з І кварталу 2023 року стала від’ємною. Зокрема, «у липні-серпні 2026 року умови роботи підприємств учергове ускладнилися. Посилення ударів по виробничій, складській, поштовій і транспортній інфраструктурі порушило окремі ланцюги постачання, а суттєве обмеження роботи чорноморських портів звузило можливості реалізації продукції на зовнішніх ринках на невизначений термін».

Найбільша криза на тлі засилля імпорту спостерігається в промисловому секторі: у січні—липні 2026 року обсяг виробництва промислової продукції скоротився на 0,3% порівняно з відповідним періодом попереднього року.

При цьому в проєкті держбюджету на 2027 рік для обслуговування державного матеріального резерву передбачено видатки в сумі 69,4 млн грн, у тому числі 26,6 млн грн за загальним фондом і 42,8 млн грн за спеціальним фондом для «проведення розрахунків із суб’єктами господарювання за обслуговування запасів державного матеріального резерву за рахунок реалізації матеріальних цінностей у порядку освіження».

А видатки на заходи з мобілізаційної підготовки галузей національної економіки передбачено за загальним фондом у сумі 144,4 млн грн.

Для порівняння, за бюджетною програмою «Реалізація Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про створення Американо-Українського інвестиційного фонду відбудови» передбачені видатки в обсязі 960,3 млн грн. Ця сума вдвічі більша, ніж витрати держави на формування матеріального резерву та на мобілізаційну підготовку галузей національної економіки.

Тобто в умовах, коли необхідно максимально накопичувати державні резерви напередодні надважкої зими (запаси палива, продовольства, ліків тощо), уряд планує витратити на поповнення стратегічного резерву лише… 69 млн грн, тобто до 1,5 млн дол. Такого поповнення резерву не вистачить навіть на середній обласний центр. А на мобілізаційні заходи в економіці на п’ятому році війни буде витрачено лише 144 млн грн, що є суто символічною сумою.

Додає штрихів і НБУ у своєму Макроекономічному та монетарному огляді за вересень 2026 року.

Щодо інфляції: «У липні промислова інфляція пришвидшилася до 42,5% рік до року (р/р). Визначальним чинником залишалося подальше зростання цін у галузі постачання електроенергії, газу та пари (до 83,7% р/р) через вищу, ніж торік, оптову ціну на е/е, зокрема на тлі підвищення прайс-кепів та імпорту з ЄС».

Окремо НБУ зазначає, що зростання цін у переробній промисловості пришвидшилося до 14,2% р/р на тлі високих виробничих витрат бізнесу на енергоресурси, логістику та оплату праці. На додачу негативним чинником у липні стали масовані російські атаки на складську, логістичну та виробничу інфраструктуру бізнесу.

Щодо ділових очікувань НБУ зазначає, що ділові очікування підприємств погіршилися в більшості видів діяльності на тлі масштабних руйнувань об'єктів логістики й бізнесу та блокування морського коридору. Ділові настрої послабилися в промисловості, торгівлі й будівництві. Скоротилися й реєстрації компаній і ФОП, що додатково свідчило про послаблення економічної активності.

Щодо експорту: «…експорт с/г продукції в серпні скоротився до 1,5 млн т (на 60% р/р і на 49% м/м)». Це зумовлено насамперед скороченням на 95% р/р морського експорту через порти Великої Одеси, тоді як «експортні перевезення через порти Дунаю зросли в 6,5 разу, залізницею — у 2,9 разу, автомобільним транспортом — на 10%».

Щодо промислового виробництва зазначається, що загалом воно скоротилося на 1,7% р/р. При цьому зростання добувної промисловості сповільнилося до 0,3% р/р, переробна промисловість скоротилася на 0,2% р/р через відновлення падіння в харчовій промисловості та металургії на тлі блокування портів. І тільки машинобудування прискорилося завдяки оборонним замовленням.

Хоча НБУ спостерігає зростання в роздрібній торгівлі в липні на 8,7% р/р за даними Держстату, «проте в серпні оперативні індикатори свідчили про сповільнення її зростання (+10,8% р/р у серпні проти 17,7% р/р у липні за даними ДПС щодо розрахунків через РРО) на тлі руйнувань об'єктів торговельної логістики та обстрілів ТРЦ».

Щодо вакансій варте уваги те, що кількість нових вакансій уперше з початку року була нижчою за торішню. За даними Work.ua, кількість резюме в серпні зросла на 24% р/р, тоді як кількість вакансій дещо знизилася (-0,3% р/р). Однак за останній тиждень серпня нових вакансій р/р уже було на 6% менше. «Причинами зниження попиту на працю були масовані атаки на інфраструктуру в серпні та зростання невизначеності щодо економічної активності. Від атак значно постраждали торговельні мережі, тому найбільше скоротилася кількість вакансій у роздрібній торгівлі (-17% р/р у серпні) та сфері обслуговування (-4%)».

Дані Опендатабот надають аналітику щодо інших аспектів кризи, що насувається на горизонті подій.

З липня 2024 року податкова заборгованість українських підприємств збільшилася із 132 млрд до 263 млрд грн. При цьому 92% боржників — малі та середні компанії.

Епіцентр кризи сформувався в гірничо-металургійному комплексі. За даними Опендатабот, лише 1,7 млрд дол. приніс експорт чорних металів з України за січень—травень 2026 року — «це майже стільки ж, скільки Україна отримала за піковий місяць експорту металу 2021 року». Для розуміння: 2021 року експорт чорних металів приніс 15,7 млрд дол., а 2025-го — 4,7 млрд. Причини падіння: удари по меткомбінатах, портова криза та запровадження ЄС механізму CBAM — спеціального мита на «вуглецевий слід».

Зараз криза поширюється на сектор послуг унаслідок ударів РФ по логістичних складах і ТРЦ. Для розуміння значущості знову звернемося до даних Опендатабот: «697,27 млрд грн сягнув сукупний дохід десятки компаній-лідерів у сфері оптової торгівлі за даними Індексу Опендатабот-2026. Це на 23% більше, ніж сукупний дохід лідерів Індексу-2025. За рік дохід удалося збільшити всім компаніям, а ось прибуток — ні. До топу потрапили 3 компанії, що торгують паливом, по 2 компанії з тютюнового бізнесу, фармацевтики й металургії та 1 продовольча компанія. «Вхідний квиток» до переліку найкращих цьогоріч склав 43 млрд грн доходу».

Підсумовуючи, можна сказати, що економіка входить у смугу системного охолодження. Рецесія найближчим часом більш ніж реальна. Епіцентр кризи: логістика, транспорт, експорт аграрної сировини, ГМК, сектор торгівлі та послуг. Криза супроводжуватиметься скороченням вакансій, податкових надходжень до бюджету та бізнес-активності загалом. Економіка має або структурно змінитися, тобто розконцентруватися та перейти до інших форм ведення бізнесу. Або сподіватися на закінчення війни 2027 року. Інакше — криза.