Бізнес ексрегіонала Єфимова проти природи: хто стоїть за знищенням вікового лісу на полонині Руна

На полонині Руна на Закарпатті, на висоті близько 1400 метрів, повним ходом триває масштабне будівництво вітроелектростанції. Попри гучні обіцянки профільних відомств зупинити будь-які рубки до виїзду незалежних експертів, ліс під фундаменти майбутніх гігантських вітряків знищили без попередження. Екологи б'ють на сполох: під сокирою будівельників загинули унікальні рослини з Червоної книги, а під загрозою опинилася чимала популяція плямистої саламандри, пише Главком.

Хто стоїть за знищенням полонини: мільйони, офшори та одіозні політики

За цим масштабним та екологічно руйнівним проєктом стоїть ціла мережа впливових бізнесменів та колишніх політиків, які перенесли свої інтереси на мирні західні регіони. Забудову полонини розгортають компанії Friendly Wind Technologies, «Вітряний парк Турянський» та «ВП Полонина Руна-1».

Згідно з даними аналітичної системи YouControl, кінцевим бенефіціаром із прямим впливом на проєкт вказаний Максим Єфимов — колишній народний депутат від забороненої нині Партії регіонів, який згодом входив до депутатської групи «Відновлення України» та склав мандат уже після початку повномасштабного вторгнення. Свого часу його бізнес базувався на сході країни, у Краматорську, проте згодом перекочував на Закарпаття.

Окрім Єфимова, у структурі проєкту фігурують й інші помітні фігури:

• Едуард Мкртчан — син відомого бізнес-партнера Сергія Тарути по корпорації «ІСД».
• Кіпрська компанія Astrella Holdings, через яку також заведені інтереси організаторів.

Весь цей енергетичний бізнес оцінюється приблизно у 200 мільйонів євро та передбачає встановлення до 30 потужних вітрогенераторів загальною міцністю 156 МВт. Фінансування проєкту забезпечують українські фінустанови — зокрема, державний Ощадбанк відкрив кредитної лінії на 147 мільйонів гривень, причому, як зазначають аналітики CEE Bankwatch, ці ресурси пов'язані з міжнародним фінансуванням, яке Європейський банк реконструкції та розвитку надавав українському банку.

Порушені обіцянки та таємна вирубка

Історія з порятунком полонини Руна нагадує хроніку бюрократичного ігнорування. Наприкінці весни під тиском громадськості та екологів Міністерство економіки та державне підприємство «Ліси України» урочисто пообіцяли не чіпати спірні ділянки з рідкісними видами флори та фауни доти, доки комісія за участю вчених не проведе повторне обстеження.

Проте далі обіцянок справа не пішла. Чиновники місяцями тягнули час, вигадували відмовки та зривали виїзди комісій. А вже 18–19 серпня, коли ніхто не очікував, на ділянки зайшла важка техніка — ліс вирубали повністю і без жодних попереджень. Проведене згодом внутрішнє розслідування «Лісів України» традиційно «не знайшло жодних порушень», а Закарпатська ОВА взагалі назвала тривожні дані вчених недостовірними. У результаті Свалявське лісництво втратило міжнародну екологічну сертифікацію FSC.

Реакція влади та загроза для інших карпатських хребтів

Громадськість намагалася зупинити знищення унікальної природи на найвищому рівні. Петиція ветерана та представника «Української природоохоронної групи» Андрія Тупикова до президента Володимира Зеленського з вимогою заборонити промислову застройку в Карпатах вище 1000 метрів зібрала понад 26 тисяч підписів. Звернення підписали і 174 українські вчені.

Хоча з нових законопроєктів дещо й прибрали найбільш одіозні норми, а забудову вище тисячі метрів намагаються обмежувати, роботи на Руні не припиняються. Екологи побоюються, що після ліквідації окремого Міністерства екології та передачі лісів під контроль аграрного відомства ситуація повториться й на інших унікальних хребтах регіону — Свидовці, Красній, Апецькій та Водораздельному, які також пригледіли для своїх проєктів енергетичні ділки.