Як компанія ArcelorMittal переосмислює сталеву галузь

Інновації ArcelorMittal встановлюють нові стандарти технологічної досконалості у світовій металургійній галузі. Корпорація ArcelorMittal є багаторічним лідером і колись була найбільшим у світі виробником сталі. Однак коли світові ринки заполонили надлишкові виробничі потужності, економія масштабу перестала приносити суттєві вигоди. Компанія переорієнтувалася на підвищення ефективності, позбувшись низки активів і віддавши перевагу інтенсивному зростанню замість екстенсивного розширення, пише GMK Center.

Нині ArcelorMittal посідає друге місце за обсягами виробництва сталі у світі, проте залишається беззаперечним лідером у сфері технологій. А в сучасному промисловому середовищі технологічне лідерство має набагато більшу вагу, аніж просто виробництво чергової тонни сталі.

Технологічна перевага компанії ArcelorMittal проявляється у трьох напрямах: інновації у сфері продукції, екологічний перехід і цифровізація.

Компанія щорічно інвестує приблизно 300 мільйонів доларів у наукові дослідження та розробки, а 2025-го на ці цілі виділено 335 мільйонів доларів. У 14 центрах в 9 країнах працюють понад 1650 науковців. Портфель патентів корпорації налічує понад 16 000 дозволів і ліцензій, причому лише 2025 року було захищено 128 нових винаходів.

Інновації в галузі продукції: автомобільна промисловість

Приблизно третину бюджету компанії ArcelorMittal, запланованого на наукові дослідження, спрямовують на проєктування нових продуктів для автомобільної промисловості. Із її 14 науково-дослідних центрів 6 спеціалізуються на розробках для автомобільної галузі.

Автомобільна галузь стимулює попит на сучасні сталеві вироби завдяки посиленню вимог до викидів і паливної економічності, зростанню очікувань споживачів щодо безпеки, а також загальногалузевій тенденції до зниження ваги у всьому ланцюжку створення вартості.

Компанія ArcelorMittal має провідну частку на автомобільному ринку (приблизно 16% у світі) та належить до провідних гравців у сегменті високоміцної сталі (AHSS), який швидко зростає.

На сьогодні компанія виробляє сталі з межею міцності до 2000 МПа — це разюча відмінність від максимального показника в 340 МПа, який був доступний лише 20–25 років тому.

Флагманський асортимент продукції для автомобільної галузі базується на трьох основних напрямах: надвисокоміцні сталі для кузовних конструкцій, інноваційні рішення для електромобілів та екологічні методи виробництва.

Матеріали Usibor® і Ductibor® призначені для гарячого штампування. Usibor® дає можливість зменшити вагу деталей на 40–50%, гарантуючи міцність на рівні 1500–2000 МПа. Ці марки використовуються у конструктивних елементах задля посилення кузова та безпеки пасажирів.

Fortiform® — це серія сучасних високоміцних сталей третього покоління (3rd Gen AHSS) для холодного штампування з межею міцності на розрив 980, 1 050 і 1 180 МПа, що може зменшити вагу деталей на 10–20%.

Асортимент електротехнічної сталі iCARe® розроблено з метою підвищення ефективності електродвигунів.

Враховуючи все більший попит на екологічні рішення, компанія ArcelorMittal запустила лінійку продукції XCarb®, що складається зі вторинної сировини та вироблена у процесі застосування відновлюваних джерел енергії. Це ті самі флагманські марки (зокрема Usibor® 1500), але виготовлені з використанням 75% металобрухту та 100% електроенергії з відновлюваних джерел, що допомагає скоротити вуглецевий слід майже на 70%.

S-in motion® пропонує комплексний набір інженерних рішень і технологічних платформ для автовиробників. Фактично клієнти отримують попередньо перевірені розрахунки, 3D-моделі конфігурацій і результати краш-тестів, що дає змогу швидко інтегрувати нові марки сталі в майбутні архітектури автомобілів. Рішення S-in motion® зменшують масу кузова-заготовки на 20–26%.

ArcelorMittal — це перша у світі металургійна компанія, яка відрядила власних інженерів до організації свого клієнта з автомобільної галузі для надання безпосередньої інженерної підтримки.

Інновації у виробництві: будівництво

ArcelorMittal також постачає передові сталеві рішення для будівельної галузі. У 2025 році компанія представила 22 нових продукти, спрямованих на підтримку сталого будівництва й енергетичної інфраструктури.

Magnelis® — це інноваційне металеве покриття з унікальною властивістю самовідновлення. Після порізу або подряпини на сталі захисний шар ефективно «загоює» оголені краї, повністю зупиняючи корозію. Покриття складається зі сплаву цинку, алюмінію та магнію, якого в складі 3%, воно має гарантію терміном до 25 років.

Що ж до стінових сендвіч-панелей, то лінійка продуктів iQ+ System® забезпечує на 15% вищу теплову стійкість за тієї ж самої товщини панелі порівняно зі стандартними рішеннями.

Amstrong® Ultra — лінійка надвисокоміцних сталей (UHSS) від ArcelorMittal, яка поєднує чудову формованість із низькотемпературною в’язкістю та стійкістю до втоми. Як найкраща альтернатива традиційним конструкційним сталям з межею плинності в діапазоні 460 МПа, ці марки допомагають виробникам зменшити товщину та вагу сталі, що забезпечує економію витрат на матеріали.

HISTAR — це високоміцна низьколегована конструкційна сталь, що виробляється з використанням запатентованої компанією ArcelorMittal технології термічної обробки QST (Quenching and Self-Tempering — гартування та самовідпуск). На відміну від звичайних сталей, у яких межа плинності знижується зі збільшенням товщини, профілі HISTAR зберігають стабільно високі експлуатаційні характеристики навіть за товщини елементів до 125 мм. Заміна стандартної сталі S355 на HISTAR 460 може зменшити загальну масу колон і важких ферм приблизно на 24–50%, залежно від умов навантаження, що значно знижує навантаження на фундамент.

Інновації у виробництві: відновлювані джерела енергії

Компанія ArcelorMittal активно займається розробкою рішень для переходу на зелену енергетику, пропонуючи не лише сталь.

Helioroof® — флагманський продукт компанії, випущений у жовтні 2025 року, повністю інтегрована утеплена сталева покрівля зі вбудованими сонячними елементами. На заводі в Контріссоні (Франція) облаштовано спеціалізовану виробничу лінію, оснащену найсучаснішими системами автоматизації і контролю якості. Цей продукт є результатом п’ятирічної розробки та слугує яскравим прикладом переходу від ролі постачальника матеріалів до ролі творця комплексних інженерних рішень: сталь плюс енергія.

У сфері відновлюваної енергетики довговічне покриття Magnelis® у поєднанні з високоміцними сталями Hyper® стало матеріалом вибору для легких кріпильних систем сонячних батарей. У 2025 році на ринок були виведені покриття з великою масою — до 800 г/м² — та марки сталі Hyper® з межею текучості до 700 МПа для тестування замовниками.

Крім того, виробник працює над проєктуванням рішень у сферах водневої економіки, електромереж, уловлювання, зберігання й утилізації вуглецю, а також біоенергетики.

Піонери «зеленого переходу»

Корпорація ArcelorMittal Europe першою в ЄС оголосила про свою мету досягти вуглецевої нейтральності до 2050 року, встановивши певний орієнтир для світової металургійної галузі.

У червні 2020-го компанія детально виклала кліматичні цілі у своєму першому Звіті про заходи щодо боротьби зі зміною клімату, окресливши два напрями: рішення «Smart Carbon» (CCS/CCU) та виробництво на основі технології DRI. Було започатковано низку науково-дослідних ініціатив, що охоплюють усі перспективні технології, зокрема електроліз сталі. Такі проєкти, як Steelanol, Carbon2Value, Everest, Initiate, H2 Hamburg і Siderwin, допомогли вдосконалити процеси виробництва чавуну та сталі.

Найбільш значного прогресу було досягнуто в межах проєкту Steelanol, спрямованого на застосування технології CCU в Генті (Бельгія). Запущений у 2022 році завод став першим у Європі, який виробляє етанол із CO₂ та CO, вловлених із доменних газів. Технологія компанії LanzaTech перетворює вуглець, що міститься в газах, на цінну сировину для хімічної промисловості або ж паливо. Номінальна потужність заводу становить 80 мільйонів літрів етанолу на рік. Попри технічний успіх, економічна доцільність проєкту залишається під питанням через неоднозначність європейського законодавства: вироблений етанол не класифікується як «передове біопаливо», що не дає змоги зарахувати скорочення викидів. Сприятливі зміни в законодавстві могли б розкрити повний потенціал проєкту.

Поточні плани передбачають зниження вуглецевої інтенсивності (Scope 1+2) у всій групі ArcelorMittal на 10% до 2030 року порівняно з базовим рівнем 2018-го. Компанія вже йде за планом, оскільки у 2025-му їй вдалося знизити вуглецеву інтенсивність на 4,1% порівняно з 2018 р.

До 2030-го основний прогрес завдячуватиме будівництву електродугових печей у Гіхоні (1,1 млн т) та Дюнкерку (2,0 млн т), а також розширенням потужностей у Сестао, тоді як виробництво на основі DRI стане економічно вигідним значно пізніше. Вуглецева інтенсивність сталі, виробленої в електродугових печах у Дюнкерку після завершення проєкту, сягне 0,6 т CO₂ на тонну (Scope 1+2).

Новою світовою тенденцією, започаткованою компанією ArcelorMittal, є інвестиції металургійних підприємств у виробництво електроенергії з відновлюваних джерел. Виробник експлуатує електрогенерувальні ресурси загальною потужністю 1,9 ГВт в Індії, Бразилії та Аргентині, які здебільшого були створені спільно з партнерами. На стадії розробки перебувають проєкти у сфері відновлюваної енергетики сумарною потужністю в 1,4 ГВт.

ArcelorMittal також сприяє стандартизації низьковуглецевих продуктів з метою забезпечення рівних умов конкуренції. Під своїм зведеним брендом XCarb® компанія пропонує два типи продукції:

• Сертифікати на сталь XCarb® для традиційного виробництва за технологією «доменна піч — киснева піч», перевірені компанією DNV. Купуючи фізичну сталь за цим сертифікатом, клієнти отримують юридично підтверджені права на звітність щодо скорочення викидів категорії 3.
• XCarb® — перероблена сталь з електродугових печей із використанням щонайменше 75% металобрухту та 100% електроенергії з відновлюваних джерел.

Стратегія технологічної трансформації компанії ArcelorMittal виходить за межі внутрішніх науково-дослідних центрів і передбачає глибоку інтеграцію з глобальною екосистемою стартапів. Ключовим інструментом є Інноваційний фонд XCarb®, запущений у 2021 році. Маючи інвестиційний портфель, що перевищує 280 мільйонів доларів, фонд стратегічно фінансує проривні технології на стику промислової декарбонізації та альтернативної енергетики, здатні прискорити не лише виконання власних кліматичних зобов’язань ArcelorMittal, а й декарбонізацію глобальної сталевої промисловості загалом.

Окрім прямих інвестицій, фонд запустив програму акселератора XCarb® з метою пошуку та підтримки стартапів на ранніх етапах розвитку в усьому світі.

Компанія продовжує науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи в галузі процесів виробництва чавуну. У межах проєкту з електролізу чавуну Volteron™ успішно було запущено пілотну вертикальну комірку у співвідношенні 1:1. Проєктування повномасштабного промислового заводу завершено, що підтвердило техніко-економічну доцільність цієї технології.

У 2025 році команда з досліджень і розробок запевнила в техніко-економічній доречності екологічного рециркулювання верхнього газу доменної печі з використанням кисню на пілотній доменній печі в Німеччині — це одна з ініціатив, спрямованих на декарбонізацію доменного процесу.

Того ж року компанія ArcelorMittal продовжила впровадження передових технологій з метою підвищення енергоефективності печей для повторного нагрівання. Ці рішення застосовано на 23 печах і 19 заводах, що допомогло значно знизити споживання енергії.

Цифрове лідерство

Лідерство ArcelorMittal у сфері продукції не є випадковим — це результат цифрових інновацій. Технологія розробки продукції з використанням штучного інтелекту (AAPD) прискорила розробку окремих марок сталі для автомобільної і промислової галузей, скоротивши час проектування аж уп’ятеро та прискоривши вихід продукції на ринок й аналіз патентів.

У 2025 році компанія ArcelorMittal стала ініціатором стратегічної ініціативи під назвою «Accelerate Digital Innovation» (ADII), спрямованої на прискорення впровадження штучного інтелекту й цифрових рішень на всіх виробничих об’єктах. Задля прискореного впровадження цифрових технологій було ретельно відібрано шість заводів, що представляють різні географічні регіони та виробничі лінії (як плоского, так і довгого прокату).

Триває реалізація додаткових проєктів у різних сферах:

• На великих підприємствах успішно впроваджено розроблену власними силами платформу прогнозного технічного обслуговування для моніторингу критично важливого обладнання.
• Робототехніка стала однією із ключових галузей розробки нових рішень, спрямованих на підвищення безпеки й ефективності операцій.
• Платформа для розробки продукції на основі штучного інтелекту прискорює створення численних видів продукції та пропонує рішення для розробки нових марок із високою доданою вартістю.
• Традиційні сучасні моделі процесів, широко застосовувані в усьому світі, переробляють з метою впровадження нових алгоритмів штучного інтелекту.

Тоді ж, 2025-го, завод у Сестао впровадив модель штучного інтелекту для покращення сегментації різних матеріалів у складі чорного брухту. Ця інновація підвищує точність сортування та сприяє виробництву високоякісної сталі зі вторинної сировини.

На заводі ArcelorMittal Pecém у Бразилії датчики й камери, інтегровані з системами аналізу даних і зображень на основі штучного інтелекту, підвищують надійність агломераційної установки завдяки прогнозуванню критичних відмов, скорочують час простою, водночас підвищуючи ефективність і безпеку технологічного процесу.

2025 року компанія ArcelorMittal додала й собі нові інструменти на основі штучного інтелекту з метою підвищення рівня безпеки. Наведені нижче приклади ілюструють спектр ризиків, у подоланні яких нині допомагає штучний інтелект — від небезпек на всій території об’єкта до дуже конкретних ризиків, пов’язаних із виконанням певних завдань.

На підприємстві Tubarão (Бразилія) технологія iRedZone аналізує відеопотоки в режимі реального часу задля виявлення працівників, які заходять у небезпечні зони, щоби швидше надсилати попередження та вживати заходів, аніж за умов ручного моніторингу. На підприємстві Vega (Бразилія) було впроваджено нову систему відстеження втоми iMoveSafe, що підвищує рівень захисту на посадах, від яких залежить безпека. На підприємстві Dofasco (Канада) моделі розпізнавання пожеж, навчені за допомогою штучного інтелекту, забезпечують значно раніше виявлення диму або полум’я.

Деякі плани розширення компанії заздалегідь детально моделюються з використанням поєднання штучного інтелекту та математичної оптимізації, що забезпечує точне відображення нових інвестицій у різних бізнесових сценаріях.

Формування індустрії майбутнього

Довгий час у суспільстві панувала думка, що металургія — це галузь, яка застрягла в минулому. Поки світ стрімко рухається до цифровізації, розвитку новітніх матеріалів та освоєння космосу, сталь, здавалося, залишилася позаду. Приклад компанії ArcelorMittal доводить протилежне. Сучасна металургійна галузь — це високотехнологічний сектор із величезним потенціалом не лише для впровадження передових технологій у власному виробництві, а й для сприяння процвітанню інших галузей завдяки пропозиції кардинально нових продуктів.

Компанія ArcelorMittal щорічно інвестує сотні мільйонів доларів у наукові дослідження та розробки, підтримує глобальну мережу науково-дослідних центрів і залучає до роботи сотні інженерів і вчених, які займаються розробкою нових марок сталі з індивідуально підібраними властивостями. Це свідчить про рівень технологічних складнощів, порівнянний із фармацевтичною галуззю чи виробництвом напівпровідників, але застосований у масштабах мільйонів тонн продукції.

Не менш важливо відзначити й те, як сама сталь стала рушійною силою прогресу в суміжних галузях. Сталева галузь прискорює розвиток електромобільності: спеціалізовані електротехнічні сталі підвищують ефективність двигунів, збільшуючи відстані пробігу транспортних засобів і зменшуючи втрати енергії. Вона лежить в основі переходу на відновлювані джерела енергії — вітрогенератори, сонячні електростанції та інфраструктура зеленої енергетики немислимі без високоміцних, корозійностійких сталей. Сталеві інновації також відіграють важливу роль у сталому будівництві: легкі й водночас міцні конструктивні рішення дають змогу зводити будівлі з меншим споживанням матеріалів і меншим вуглецевим слідом, а вбудовування таких функціональних елементів, як-от фотоелектричні панелі, безпосередньо в покрівельні системи перетворює сталь із пасивного матеріалу на активний компонент енергетичної інфраструктури будівлі.

Цифровізація виробництва стрімко набирає обертів — штучний інтелект уже застосовується для профілактичного технічного обслуговування, контролю якості й оптимізації енергоспоживання, завдяки чому виробництво сталі за технологічним рівнем не поступається сучасному заводу з виробництва електроніки.

Отже, сталь — це не пережиток індустріальної епохи, а матеріал, без якого перехід до більш екологічного, електрифікованого та технологічно насиченого майбутнього був би неможливим. А такі компанії, як ArcelorMittal, що інвестують у дослідження, розробку нових продуктів і цифровізацію, доводять: за словом «сталь» сьогодні стоїть одна з найбільш наукомістких галузей сучасності.