Ляшко: «швидка» не повинна їздити міряти тиск чи ставити крапельниці

Міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко закликав українців викликати екстрену медичну допомогу тільки тоді, коли людині загрожує небезпека для життя. З рутинними процедурами, за його словами, слід звертатися до лікаря первинної ланки. Він також пояснив, як працюють медзаклади під час жовтого та червоного рівнів повітряної загрози. Про це міністр сказав у середу, 23 вересня, в ефірі телемарафону.

«Екстрена медична допомога для того і екстрена, що сам диспетчер вирішує, наскільки важливо відправити в цей конкретний момент бригаду екстреної медичної допомоги», наголосив Ляшко. Звертаючись до українців, він пояснив, що це «точно не та допомога, яка повинна приїхати, когось прокапати або виміряти тиск». У таких випадках потрібна консультація сімейного лікаря, а «екстрена медична допомога приїжджає в екстрених випадках, коли є загроза життю».

За наказом МОЗ №583, бригаду направляють, зокрема, коли людина втратила свідомість або має судоми, раптово перестала дихати чи задихається, відчуває раптовий біль у грудях, раптово втратила зір, мовлення чи силу в кінцівках. Підставою для виїзду є й значна кровотеча, ускладнення вагітності, анафілактична реакція, укуси змій і павуків, небезпечні для життя травми, утоплення чи потрапляння сторонніх тіл у дихальні шляхи.

Висока температура сама по собі приводом для виклику не є. Для ін'єкцій, крапельниць, перев'язок, планової заміни катетерів, стоматологічної допомоги, видалення кліщів, виписування рецептів і довідок бригада не виїжджає. Не їде вона й до пацієнтів із загостренням хронічних хвороб, якщо їхній стан не потребує екстреної допомоги.

Урядова постанова №1271 ділить виклики на чотири категорії. На критичний виклик (відсутнє або неефективне дихання, масивна кровотеча) бригада має доїхати за 10 хвилин, на екстрений (порушення свідомості, кровотеча, ознаки гострого коронарного синдрому чи інсульту, розлади дихання) за 20. Неекстрені та непрофільні виклики виїзду не передбачають. До пацієнта з неекстреним станом медиків можуть направити, лише якщо є вільні бригади і немає доступу до сімейного лікаря. У непрофільних випадках людину консультують телефоном.

Під час тривог, зокрема червоного рівня, «швидка» працює, запевнив міністр. «Сьогодні вже відпрацьовано всі алгоритми, як ми координуємо свої дії з ДСНС щодо виїзду на прильоти, щоб уникнути повторних прильотів у тих місцях, де вже є жертви і де вже працюють над розбором завалів. Ми бачимо, яка загроза й куди вона спрямована, щоб можна було давати сигнал, що екстрена медична допомога може виїжджати», пояснив Ляшко. Мета в тому, щоб серед медиків і рятувальників не було жертв. Іноді працівник екстреної допомоги перебуває безпосередньо в диспетчерській ДСНС.

Окремо МОЗ врегулювало роботу медзакладів під час тривог. Міністр розповів, чому це знадобилося: «Коли оголошувалася повітряна тривога, поліклінічні заклади закривали прийом, люди виходили з будівлі і накопичувались перед входом. Коли були прильоти на територію поруч з закладами охорони здоров'я, осколки, які летіли, могли поранити людей, що стояли біля поліклінічних закладів».

За жовтого рівня заклади охорони здоров'я працюють далі. Люди можуть і повинні лишатися в приміщеннях, які потенційно захищають від уламків під час близького вибуху. Червоний рівень оголошують, коли є загроза масованої атаки «Шахедів» або ракетного удару. Тоді медики мають спуститися в укриття, «але ті оперативні втручання, які не можна зупинити на момент оголошення тривоги, зупинення яких може призвести до втрати життя людини, не зупиняються, а завершуються».

Операції не переривали й раніше, зауважив Ляшко. Нові правила потрібні, щоб юридично захистити керівників медзакладів: «У нас виникали потім деякі юридичні колізії, чи потрібно було зупиняти оперативні втручання, чи не потрібно».

Пацієнти за червоного рівня теж мають спускатися до бомбосховища. Для реанімацій і лежачих хворих МОЗ застосовує, за словами міністра, «розумний підхід, коли ми розуміємо, за скільки хвилин можна евакуювати відділення». «Наприклад, травматологічне відділення, де всі лежачі з 50 ліжок, ми розуміємо, що за три хвилини фізично неможливо спустити їх в бомбосховище. Тому тут запропоновано інші речі, зокрема, додатково захистити відділення або відповідними бронебійними рулетами, бронеплівкою на вікна, зменшити кількість ліжок в палаті й розставити їх якомога далі від віконних пройм, щоб під час вибухів у зоні ураження не було пацієнтів», навів приклад Ляшко.

Під час розмови з диспетчером важливо чітко відповідати на запитання і назвати точну адресу. Про те, чим екстрена допомога відрізняється від невідкладної і чим загрожує неправдивий виклик, йдеться у статті ZN.UA «Екстрено чи невідкладно?» оглядачки відділу освіти, науки, медицини та екології DT.UA (до 2019) Ольги Скрипник.