Має ідею-фікс: інтерв’ю Огризка про те, як Трамп може тиснути на Україну та що запропонує Кремлю

Російська нафтова галузь може зіткнутися з новими проблемами після ударів по НПЗ, а Україна тим часом здатна діставати дедалі далі вглиб території Росії. А результати так званих виборів у Росії та сигнали з Німеччини можуть вказувати на важливі зміни у політичних процесах.

Міністр закордонних справ України 2007 – 2009 років та керівник Центру досліджень Росії Володимир Огризко в ексклюзивному інтерв'ю для 24 Каналу проаналізував зустріч Володимира Зеленського з Дональдом Трампом, наслідки ударів по російських НПЗ, результати так званих виборів у Росії та політичні сигнали з Німеччини.

Зустріч Зеленського і Трампа: чого чекати від переговорів?

У Нью-Йорку відбулися переговори Володимира Зеленського і Дональда Трампа. Напередодні американський лідер написав, що цю безглузду і нескінченну війну з Україною необхідно припинити, і назвав російського диктатора невдахою. Чи варто нам справді чекати якихось проривів щодо закінчення російсько-української війни?

Знаєте, я думаю, що найбільша інтрига насправді не в зустрічі Зеленського з Трампом, а в тій зустрічі, яка відбулася в аеропорту Шеннон, де зустрічався Зеленський з директором ЦРУ.

Оце справді інтрига, тому що мені здається, що оця розмова якраз є найцікавішою з погляду отримання нашою стороною інформації про те, якою є справді позиція американської сторони.

Очікувати від Трампа якихось адекватних речей, мені здається, просто не варто. Зважаючи на його ексцентричність, на його себелюбство, яке вже переходить всі можливі й неможливі межі.

А от те, про що говорив Зеленський з директором ЦРУ – справді цікаво. І мені здається чомусь, що це є найбільш інформаційно важлива для нас зустріч. Бо якщо директор ЦРУ поділився тим, що він знає, що йому розповідали в Москві й що він розповідав тим, з ким зустрічався в Москві, то це найцікавіша і найпотрібніша інформація відносно Трампа.

Повна розмова з Володимиром Огризком: дивіться відео

Я десь пару днів тому сказав, що сумніваюся, що Трамп захоче мати цю зустріч. Чому? Тому що зараз він сам підписав закон про санкції.

І от я собі розмірковував вголос: Зеленський і Трамп сидять один проти одного. І Зеленський каже: "Дорогий Дональде, дякую тобі щиро за те, що ти зробив і те, що ти не зробив, але от тепер на столі є закон. Коли ти збираєшся його застосовувати?". Я б на місці Трампа почував би себе не дуже зручно, тому що він не збирається його застосовувати.

Протягом 30 днів після підписання він має щось зробити.

Правильно. Але я думаю, це буде 30, потім ще багато разів по 30. Тому це незручна ситуація.

Хоча, з іншого боку, образ Трампа – це як такий гусак, з якого вода стікає. Тобто, що йому не роби, все одно вода стікає, і він завтра говорить про те, що йому хочеться, а не те, що робить.

Зустріч Трампа та Зеленського у Нью-Йорку 22 вересня / Офіс Президента

"Енергетичне перемир'я", удари по НПЗ і ціль у Діксоні

Але тим більшою ницістю для мене є те, що він заявив про те, що ми, українці, повинні зупинити удари по російському нафтопереробленню. Чому? Тому що, на його думку, це є причиною того, що зростають ціни на дизельне пальне у світі.

Тобто називати Путіна невдахою – це така справа. А далі що? А є у Трампа пропозиція: "Так, Зеленський припиняє бити по НПЗ російських, але я забезпечу, що Путін не буде бити по твоїй тепловій енергетиці, по електростанціях, по всьому тому, що дає можливість Україні прожити й пережити цю зиму"? Цього ж немає.

То питання в задачі. Можливо, про це говорив Зеленський. Він має про це говорити. І я думаю, що якщо Трамп буде продовжувати оцей тиск, а це очевидний тиск, тут нічого іншого немає, тоді Зеленському треба чітко сказати: "Добре, міняємо одне на інше".

А інакше тоді, що ж це за заклики до того, щоб нарешті припинилася війна? Тоді це фактично означає, що ти, Трамп, кажеш: "Ви, українці, отримуйте ракетами щодня і щоночі, але в цей час не бийте по Росії". Вибачайте, якщо це підхід до миру, тоді я не знаю, хто такий Трамп.

Володимир Зеленський неодноразово говорив, що ми погоджуємося, але якщо Росія припинить свої удари по нашій енергетиці, а також по експорту. Ми розуміємо, що це пастка для Києва. Але якщо ми погодимося, то чи справді Дональд Трамп, можливо, дасть нам якісь можливості атакувати інші цілі на території Росії? Зокрема ті самі оборонні підприємства.

Бачите, я думаю, що у Трампа вже, на щастя для нас, немає можливості нам сказати: "Оце робіть, а це не робіть". Він закликав чи просив, ми не знаємо точного описання цієї розмови, але він звернувся до України.

Яка була відповідь України? Красиво запалав черговий російський НПЗ. Правда?

Тобто, що це означає? Це означає, що ти, дорогий Трамп, розповідай, ти проси, ти кажи, а ми будемо робити свою справу. І ви знаєте, я в цьому плані дуже радий, тому що мені це нагадує позицію Ізраїлю відносно США і Трампа.

Коли Нетаньягу і Трамп обнімаються і кажуть, що вони надзвичайно великі друзі й партнери. Але коли щось не подобається Ізраїлю, він каже: "Вибачте, наші інтереси значно важливіші, ніж те, що комусь сподобається чи не сподобається".

Тобто я до чого веду, що можна теоретично домовитися, але з власного досвіду і з досвіду тих років, коли у нас були тисячі перемир'їв, вони не працюють. Тому це може бути такий собі жест в бік Трампа. Так, ми готові, так, спробуємо.

Але я не думаю, що Росія це буде підтримувати, тому що це просто не лягає в плани Путіна. Тим паче, якщо вони готуються до зими, тим паче, якщо вони готуються до того, щоб ми не витримали, щоб ми не пережили цю зиму.

Тому я думаю, що Зеленський, послухавши Трампа, безумовно скаже: "Так, ми за енергетичне перемир'я. Так, ми з завтрашнього дня готові не бити по російських НПЗ".

Хоча, ви знаєте, зараз у нас з'явилася одна цікава ціль на півночі Росії, називається місто Діксон. Там, правда, три з гаком тисячі кілометрів, але ж тепер вже наші туди літають. А там остання надія російського нафтоперероблення, бо з Ямалу туди протягли на 400 кілометрів нафтопровід.

І вже звідти він розходиться двома шляхами. Один пішов на схід, туди на Азію, а другий на захід, куди вже продадуть.

І це останнє, що ще не було під нашими далекобійними санкціями. От мені здається, що якщо туди долетить і долетить ще до оцього ямальського хреста газового.

Я думаю, що оце і буде останнім аргументом для Путіна, що вже далі йти нема куди. Думаю, що все-таки поки що він буде триматися. Але в результаті, коли й туди долетить, от на тому, я думаю, історія буде закінчена.

Наша глядачка пише: "Енергетичне перемир'я має ознаки фікції, бо Трамп каже, що Путін згоден, а Путін каже, що ні. Отже, Трампа турбують ціни на нафту і дизель, тому що в нього проміжні вибори до Конгресу, а доля України йому байдужа". Чи не буде зараз Трамп використовувати фактор того, що Штати допомагають нам розвідданими, і таким чином тиснути на Україну, щоб ми справді відмовилися від ударів?

Глядачка абсолютно права, говорить речі, які насправді є. А стосовно того, що він буде тиснути, точно, стовідсотково, це його позиція. Він не хоче бачити в Росії агресора. Він хоче бачити в Україні причину того, чому у нього виникають проблеми.

Треба ж розуміти загальну логіку отаких людей. Подивіться на його рейтинг. 32%, тобто менше меншого, далі вже дно, яке пробити вже справді, мабуть, неможливо. А що робити? Треба шукати винного. Я ж не винний.

А у Зеленського ще й рейтинг більший, ніж у Трампа у Штатах.

Так от, тим більше, розумієте, це просто катастрофа. Я, до речі, через це теж думав, що навряд чи Трамп на це піде. Тому що порівняння дуже не на його користь.

Але бачите, він все одно, мабуть, його бажання когось звинувачувати переважає над тим, що він явно на цій зустрічі буде себе почувати, мені здається, незручно. Хоча, може, для Трампа це поняття умовне.

То чи він буде тиснути? Безумовно, що буде. Але слава Богу, що ми тепер маємо аргументи, які дозволяють нам робити те, що ми вважаємо за доцільне.

От подивіться, зараз уже відбулася зустріч з Макроном. Дуже добре. Тобто уже є черговий елемент спільного тиску. І Макрон буде говорити з Трампом і знову пообіцяв, що він буде робити все для того, щоб на нього повпливати. Так само будуть робити інші лідери.

Тобто, знаєте, при всій специфічності Трампа, коли на нього тиснуть і ззовні, і зсередини, він мусить щось робити. Але повторю ще раз, оцей закон, який він сам підписав, буде лише блефом, і навряд чи Трамп захоче його використовувати.

Які політичні бали вони можуть взагалі отримати від того, що ми припинимо бити по російських НПЗ? Ціна на дизель хіба значно впаде? Ні.

Політичні бали в тому, що я, Трамп, домігся фантастичного результату. Я ж припинив вбивство, як він це повторює щоразу, там тисяч людей щомісяця. І я на цьому можу вигравати політично, тому що я скажу своїм виборцям, що бачите, ніхто не зміг, Байден поганий фактично не зміг цю війну зупинити.

Це якщо мова йде про закінчення війни. А якщо лише Україна перестане бити по Росії, то як він це зможе продати?

Те, що він змусив Україну припинити війну і тепер сподівається, що Росія послідує його прикладу. Тут можна, знаєте, словесної еквілібристики скільки завгодно.

І ми ж розуміємо, хто такий Трамп. Людина, яка з нічого буде робити феєрверк і подавати це як свою велику перемогу. Це його сутність, його стиль.

Бачите, він не хоче, щоб про нього погано писали. От останній скандальний, мені здається, варіант. Білий дім скасовує участь тих чи інших, там, по-моєму, п'ять каналів, CNN, Politico, інші, не допускають їх до Білого дому.

Щоправда, мені здається, дуже симпатичним вийшло, що ці канали вирішили показувати Трампа, але без звуку. Таке собі, знаєте, німе кіно початку XX століття. Але що робить Трамп? Знову згадував про гусака. Він запускає окремий канал Білого дому, де його будуть хвалити. От власне вся сутність цього політика.

Але цікаво, що інші засоби масової інформації підтримали своїх колег, також почали бойкотувати, відмовилися зайняти їхнє місце в Білому домі, і в тому числі й Fox News. То можливо це якось далі вплине на американську адміністрацію?

Хотілося б, звичайно, бо все-таки, знаєте, це четверта влада, і хай там як, в демократичних країнах вона дуже впливова.

Бо зараз він це робить як Путін. Майже залишає собі тих, кого він вважає за потрібне, або взагалі створює власний телеканал, де будуть говорити про хорошого Трампа і його прекрасні рішення.

От власне те ж саме. Ми ж маємо на прикладі Путіна цього придворного журналіста, який всюди бігає і каже: "Подивіться, який красивий у мене хазяїн". От те ж саме зараз робить Трамп. Справді, наслідуючи такий абсолютно неадекватний приклад.

З іншого боку, а чому ж Путін у нього в друзях? Тому що він йому подобається.

Чи спрацюють переговори з Путіним і як Трамп тиснутиме на Україну?

Президент Зеленський сказав, що сидіти навпроти Путіна – це буде не найкращий день у моєму житті, але я це зроблю заради наближення миру. Неодноразово президент України говорив, що давайте зустрінемось втрьох, можемо на саміті G20. Але в Путіна вже сказали, що невідомо, чи він поїде. Такі заклики можуть мати результат, коли Трамп почує від президента України, що він готовий навіть сідати за стіл із терористом для Трампа?

Так. Для результату ні. Трамп не набере Путіна і скаже: "Приїжджай". А Путін скаже: "А от у мене, вибачте, ліва п'ятка зачухалася, от не можу ступити, болить. Ну і ніяк не можу прилетіти".

Я умовно кажу, звичайно, можна знайти масу причин, чому не прилетіти.

Тобто, бачите, Путін, по-перше, боїться, він не може тепер на Захід літати в принципі. Знаєте, як він думає. Подивіться, якщо їхня розвідка гуляє по Європі й робить там майже що хоче, то у нього в голові питання: "Чекайте, якщо я можу в Лейпцигу майже підривати літак, то чому десь там в Америці хтось з українських спецслужбістів не підірве мій літак разом зі мною?". Логіка є.

Тому жодних польотів за межі території, де він себе почуває більш-менш безпечно, не буде. Він же через що запрошує Зеленського до Москви? Зрозуміло, щоб принизити, щоб показати, що ти приїхав на поклін і тому подібне. Але через те, що він просто боїться кудись виїжджати.

Наш глядач пише: "Для чого президент Зеленський постійно пропонує якісь перемовини у трьох із Трампом і Путіним? Невже Зеленський та будь-хто можуть вірити хоча б одному слову від Трампа і від Путіна? Якщо ми маємо брати участь в перемовинах, то спрямуйте туди інших перемовників і нехай вони перемовляються з американцями й російськими фашистами наступні кілька років аж до того часу, поки ця війна не закінчиться".

Тут я б трошечки подискутував з нашим шановним колегою. Так, ви праві. Йдеться про те, що ми не хочемо іти в клінч з Трампом і ми повинні грати в цю дипломатичну гру.

Що ми за двома руками. Хто не хоче? Не хоче Путін. От, дорогий товариш Трамп, працюй з ним. Ми зі свого боку свій шлях пройшли, у нас проблем немає.

Тому, на превеликий жаль, це все цинічно, це все, на жаль, безрезультатно. Але поки ми маємо справу з таким американським президентом, від якого ми продовжуємо бути залежними, то це теж треба про це говорити абсолютно щиро.

Нам потрібні ракети, нам потрібні розвіддані, нам потрібна військова допомога в цілому. До тих пір ми будемо, на превеликий жаль, гратися в ці ігри.

А що стосується інших перемовників. Буданов говорив, що в жовтні зараз поновлюються ці процеси, тристоронні зустрічі в Абу-Дабі чи в інших країнах. А чи вони матимуть результат? Тому що вже кілька раундів таких переговорів ми бачили, але нічого не змінилося після того.

Я думаю, що як тільки долетить до цього Діксона щось дуже таке переконливе і важке, десь до 1000 кілограмів вибухівки. Коли це переконливо прилетить і там все полетить в повітря, і це почнеться методично, регулярно і щоразу. От тоді в жовтні якраз, як і дехто обіцяв, ці привіти нарешті будуть передані.

Я думаю, що якраз з того конкретного моменту і почнеться другий етап переговорів. Мабуть, Буданов знає це точніше, тому, мабуть, так і говорить.

Удари по Москві, "вибори" в Росії та реакція Заходу

Дехто вже подумав, що та українська балістика долетіла нарешті до Росії під час нещодавньої атаки по столиці. Московський НПЗ "Газпромнефті" повністю зупинив перероблення нафти після атаки українських БПЛА 20 вересня. Атака припала, що важливо, саме на фінальний день так званих виборів. Чи була це, на вашу думку, синхронізація воєнного планування з політичним контекстом і як постійні прильоти по Москві зараз впливають на російське військове керівництво і жителів?

Знаєте, я бачив в одному з відеоматеріалів такі собі рештки ракети. Тобто це не дрон, тобто це очевидно було щось схоже на ракету.

Але "Фламінго" літають на 300 кілометрів. А туди треба, щоб долетіло мінімум на 500, тобто щось було таке. Я не спеціаліст жодним чином і не претендую.

Тому я вірю нашим фахівцям, які говорять про те, що це ще не те. Шкода, звичайно, але горіло гарно. І все ж таки те, що там якісь рештки від ракети були, значить, вони змушують думати про щось хороше.

Значить, мабуть, щось іде. Може ще не так, як потрібно, але просуваємося до того, що нам власне треба очікувати.

До речі, ви знаєте, що мене здивувало до краю? Це те, що Машка Захарова останні, мабуть, чотири – п'ять днів завалювала свій канал нескінченними якимись інформаціями про те, як там в Кабо-Верде російський посол вийшов до земляків і почав закликати прийти всіх на виборчі дільниці, голосувати й так далі. В принципі, це взагалі-то втручання у виборчий процес.

Але я пам'ятаю себе послом, моя функція полягала в тому, щоб створити для роботи виборчої комісії всі необхідні умови. І на цьому функція посла і посольства закінчується.

Так, дали приміщення, дали необхідну апаратуру, дали те, що потрібно для роботи. Все. Я прийшов, проголосував, і в кінці, після того, як виборчий процес закінчився на дільниці, на наступний день мені голова комісії написав, що ось результати отакі.

Тут же просто, знаєте, така інформаційна атака. Всі дають інтерв'ю, посли щось там роблять, щось там кричать.

А як же день тиші?

Так от я ж про це і кажу. Тобто це просто от такий, знаєте, мені він близький цей момент, бо я просто знаю, як проходять вибори за кордоном. І тут така собі просто інформаційна атака.

Чи це збіглося випадково? Думаю, що ні. Думаю, що це був наш черговий привіт московитам з днем оцих фальшивих виборів.

До речі, я ще чекаю, що зараз все-таки має бути якась заява Європейського Союзу з цього приводу, тому що окремі країни написали про те, що вони не визнають ці вибори на окупованих територіях.

Я думаю, що це має зробити, до речі, той самий Трамп сьогодні під час розмови з Зеленським. Я думаю, що на місці Зеленського я б запропонував Трампу публічно заявити, що ми не визнаємо ці вибори, тому що вони є незаконними, вони є протиправними й так далі.

Зараз, я думаю, все-таки Європейський Союз теж зробить таку загальну заяву від всіх.

Щось мені підказує, що Європейський Союз зробить заяву, американський президент навряд чи.

От треба так само тиснути, щоб це були правильні публічні заяви. Може не президент, може, зробить Рубіо. Тут питання не в цьому, але позиція країни повинна бути заявлена.

Тому я думаю, що наші військові правильно синхронізували цей удар по Москві з так званими виборами. Тому що це чергова фікція, черговий фейк.

Ритуал для Путіна і не більше.

Ми вже бачимо перші підрахунки, які там на болотах тривають. Ну і, звичайно, це ж неочікувано в лапках, що "Єдина Росія" набирає майже 60%. Конституційною більшістю проходить до парламенту. Відповідно, вони можуть ухвалювати всі закони, хоч закони фізики, якщо їм скаже Путін. Але це підготовка одночасно і системи, і суспільства до непопулярних рішень, нової мобілізації, можливо, там підвищення податків, закриття кордонів?

Ви праві. Тобто це фікція, і цей так званий парламент – це власне місце, куди спускаються вказівки з адміністрації Путіна, який штампує.

Колись видавав Чорномирдін фантастичні формулювання, а тепер от цей Володін, він теж увійде, я думаю, в історію своєю формулою: "Есть Путин, есть Россия. Нет Путина, нет России".

Тому тут я думаю, що головна ідея полягала в тому, щоб показати всім, і, мабуть, через це підняли й цей ґвалт за кордоном, що народ і партія єдині. Це знову таки повторення того, що було в Радянському Союзі.

І це гасло, що народ згуртувався навколо Комуністичної партії Радянського Союзу і це просто єдине ціле. Оце і потрібно верхівці, Путіну, щоб показати, що хай там як, а народ все одно стоїть за "Єдиную Росію".

Намалювали все, що завгодно. Кадирову написали, по-моєму, 99,8 відсотка? Що тут казати? Тобто, так би мовити, плебісцит вдався. Просто написали так, як повинно було бути. Тому ми від цього чекати нічого не повинні.

Воно нічого не змінює просто, розумієте? Тобто чогось думають от до виборів, от після виборів. А яка різниця? Що змінилося? Та нічого не змінилося. Те, що було, те й залишилося.

Що показало голосування росіян за кордоном?

Дивилася я безліч відео росіян, які ниють: "А як же так? Ніхто з мого оточення не голосував за "Єдину Росію" і я теж". При тому, що цікаво, на закордонних дільницях, в Празі й Вільнюсі та Парижі партія путінської влади з тріском програла системним конкурентам, посівши друге, третє місця. Наскільки показовим є ось це голосування росіян і чи свідчить це про справжній масштаб прихованого протесту всередині самої Росії?

Я думаю, що різниця в тому, що насправді замість Центральної виборчої комісії в Росії працює ФСБ.

Я теж, до речі, бачив з російських джерел, відео, де сидить троє членів виборчої комісії. Одна пані підіймається, бере жмут бюлетенів, приходить і кидає їх в урну, потім сідає і все як начебто, знаєте, в школі на уроці, тобто все чудово і так далі.

Тобто в Росії все зрозуміло, там ФСБ функціонує дуже чітко, ясно і зрозуміло. За кордоном все-таки контролю такого немає.

Так, все відбувається безумовно в тих самих посольствах там чи консульствах. Але людина може прийти й щось сказати. Тобто проголосувати за того, кого вона хоче, без страху, що тебе за це покарають.

І от таким чином можна побачити, що закордонне російство, воно хоч і зовсім не проти Путіна, але воно проти "Єдиної Росії", проти цих всіх штампів.

Знаєте, що от я теж чую від людей, які аналізують те, що відбувається в Росії, що насправді от коментують 70 там чи 67 відсотків росіян за те, щоб припинити війну. Але ж виникає питання: а як, на якій основі, на яких умовах?

А умови зрозумілі, на умовах Росії. Тобто ось це те, що є насправді всередині російської душі. Знищити, зґвалтувати, завоювати, зупинитися, але на своїх умовах. Отакі, розумієте, миролюбні російські люди.

Вибори у Німеччині й ризики для Європи

Поговорімо про ще одні вибори, які для нас є важливими з погляду, що Німеччина – це країна-союзник нашої держави. І ось там у Мекленбурзі – Передній Померанії партія канцлера Шольца навіть не подолала п'ятивідсотковий бар'єр. Як цей провал на сході Німеччини вплине на стійкість федерального уряду самого Шольца в Берліні й на його лідерські позиції, бо вже йдуть розмови про те, що потрібно Шольца знімати й що це вже третій програш на землях в Німеччині.

Знімати, я думаю, Шольца ніхто не буде. Там все-таки працює демократія. І для цього, щоб його зняти, треба, щоб відбувся з'їзд. Цей з'їзд повинен ухвалити відповідне рішення.

Шольц заявив, що він не хоче йти з посади канцлера і буде продовжувати працювати заради Німеччини.

Відносно цих трьох земель. Це все те, що колись називалося Німецька Демократична Республіка. І от подивіться, там не тільки ведуть вперед праві радикали, там так само дуже сильні позиції лівих.

От партія "Ліві", вони теж підіймаються. І от на цих виборах так само вони себе в черговий раз трошечки ще просунули далі.

Тобто про що мова? Мова йде про те, що в головах східнонімецького населення соціалізм сидить досі.

Там промивання мізків було, мабуть, сильнішим, ніж можливо в СРСР. Це така ще, знаєте, одна і та ж сама ідеологія, але плюс ще й німецький порядок, який уже, якщо є, то вже до кісток. Людей там справді, вибачте, трамбували так, що вони були святіші за Карла Маркса в цьому контексті.

І ви знаєте, ця традиція соціалістичного мислення, вона, на жаль, продовжується. От уже пройшло понад 35 років від моменту об'єднання, а Німеччина все ще поділена на цих східняків і західняків.

І плюс, треба розуміти, це дуже живильне джерело для Путіна і його команди, для його всіх підривних організацій, шпигунства і тому подібне.

Тільки зараз німці почали офіційно реагувати й припиняти. Але ж до цього часу, що хочеш, те і робиш. І Путін цим користувався.

Так що думаю, що це закономірний момент, але не критичний для Німеччини, тому що це, по-перше, лише вибори в ландтагах, це не загальнонімецький зріз.

І я думаю, що робити висновки, що ХДС уже повністю пішло в історію, а оці дві партії "Ліві" і "AfD" будуть на загальнонімецькому рівні себе показувати максимально ефективно, я б не став.

Для Східної Німеччини так, це проблема. Для всієї Німеччини це певна загроза, але є способи, як її уникнути

І я про це говорив неодноразово, коли навіть "AfD" на загальнонімецьких виборах набере своїх там 25 – 30 відсотків, всі інші об'єднаються проти неї й вона знову буде в опозиції.

Але ось цей тріумф відверто проросійської партії "Альтернатива для Німеччини". Чи посилює це тиск на офіційний Берлін в плані того, щоб скорочувати можливу допомогу Україні? Чи змусить це Шольца зараз змінювати свою риторику і йти на якісь компроміси з цією опозицією?

Думаю, що ні. Хоча опозиція, звичайно, криклива, галаслива, вимагає припинити все, що тільки можна, вимагає відновити постачання газу до Німеччини через "Північні потоки".

До речі, мають нібито зустрітися ця керівниця "AfD" із представником Росії, з Кирієнком десь там в наступному році. Це все з розряду тих самих речей, але я думаю, що це все більше її вологі мрії, ніж реальні речі. Тому може мріяти, але від цього нічого не зміниться.

Позиція Шольца залишається очевидною. Ба більше, в Німеччині зараз нарешті військові почали говорити про реальні загрози й про необхідність, хоча і не мобілізації, але чіткого обліку всіх чоловіків старше 18 років, які мають можливість служити в армії.

Проводяться по лінії Міністерства оборони серйозні заходи для потенційної мобілізації. Бачите, останнє навіть уже вимагають, щоб було достатньо місць в лікарнях в разі чого. Тобто почався нормальний процес реакції на реальну загрозу, чого раніше не було. Це все робить Шольц.

А наскільки взагалі ця загроза справді є зараз реальною? Бо в Берліні досі продовжують називати 2029 рік, хоча країни Балтії вже готуються і прямо їхня розвідка заявляє, що Путін може напасти ось-ось вже наступного року.

Напасти, мабуть, це трошечки так перебільшено. Спровокувати, зробити якусь провокацію десь, протестувати НАТО на реакцію. Чи будуть вони застосовувати статтю 5?

Але бачите, на фоні того, що говорить Трамп, що мене ця стаття не влаштовує, я не збираюся ні за кого воювати, мене це не цікавить і так далі. Це оці самі тести, які Росія може зараз запроваджувати.

На Словаччину напасти не може, тому що нема спільного кордону. А на країни Балтії, на Польщу, на Фінляндію, чому ні? І отут якраз Путін і буде грати на провокаціях.