Таємна зброя Мазепи: як козацька старшина блокувала рішення Москви зсередини

Про що йдеться у матеріалі:

• Як працювала розвідка за Мазепи
• Як козаки збирали інформацію

За часів гетьмана Івана Мазепи козацька старшина використовувала розгалужену систему збору інформації та зв’язків при московському дворі. Ця мережа, за словами дослідника спецслужб Володимира Цибулькіна, давала українській еліті можливість отримувати стратегічні відомості та впливати на рішення, які стосувалися України. Про це він розповів у відео YouTubt проєкту "Загублений світ", передає 2+2.

Як була організована ця система та яку роль у ній відігравав Пилип Орлик - з’ясовував Главред.

Як працювала розвідка за часів козаччини

Одним із головних центрів збору інформації була Генеральна військова канцелярія. За описом Володимира Цибулькіна, вона виконувала функції розвідувального управління та спиралася на широку мережу інформаторів.

Відомості надходили від людей, які регулярно перетинали кордони або могли діяти непомітно на чужій території. Серед них дослідник згадує мандрівних ченців, купців та пластунів.

Таким чином, збір інформації спирався не лише на офіційні канали, а й на людей, які завдяки своїм поїздкам, торгівлі чи іншій діяльності могли отримувати відомості за межами Гетьманщини.

Як старшина діяла при дворі Петра I

За гетьманування Івана Мазепи ця система досягла найбільшого розвитку. Важливу роль у ній відігравав генеральний писар Пилип Орлик, який був найближчим соратником гетьмана.

Окремим напрямом стали контакти з представниками московської верхівки. Українська старшина, за словами дослідника, використовувала матеріальні стимули та подарунки, щоб налагоджувати зв’язки з високопосадовцями.

Це відкривало доступ до інформації про плани Петра I та створювало можливості для впливу на рішення московської влади. Йшлося не про відкриту боротьбу, а про використання контактів усередині державного апарату.

Отже, мережа зв’язків виконувала одразу кілька функцій: давала змогу отримувати відомості про наміри московської влади, стежити за змінами в політичній ситуації та підтримувати контакти з впливовими представниками царського двору.

Що змінилося після Батурина та Полтави

Переломним моментом стали події навколо Батурина та поразка під Полтавою. Після цього Пилип Орлик опинився в еміграції та почав діяти вже в умовах відкритого протистояння з Москвою.

Про особистий перелом у житті Орлика свідчить історія з його сином. Ім’я дитини спочатку було пов’язане з Петром I, однак після воєнних подій батько вирішив його змінити.

"Свого часу Пилип Орлик назвав свого сина на честь Петра I - Петром. Але після подій Батурина та Полтавської битви він його перейменував на Григорія. Отак з’явилася перша дитина-емігрант", - розповів дослідник спецслужб Володимир Цибулькін.

Саме Григорій Орлик у подальшому став помітною постаттю європейської дипломатії та розвідки.

Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, історик Олександр Алфьоров розповів про зміну в'їзду Луцького замку під час пізніших реконструкцій. Він підкреслив, що секрет Луцького замку пов'язаний із закладеними арками над сучасним проїздом. За словами Алфьорова, дві закладені арки належать до первісного в'їзду фортеці і пов'язані з оборонною системою, а нинішній нижній проїзд з'явився наприкінці ХІХ століття.

Історик Артур Бабенко зазначив, що особисте життя Володимира Великого включало численні стосунки, які відображали норми язичницької епохи. Згідно з матеріалом, до прийняття християнства у 988 році полігамія для правителів того часу була звичною практикою.