За передачу картки родичу — штраф до 17 000 грн: Рада вводить нову статтю Кримінального кодексу

Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №16013, який суттєво посилює відповідальність за незаконний обіг платіжних інструментів. У Кримінальному кодексі України має з'явитися нова стаття 200¹ — про передачу платіжних інструментів для злочинних цілей. Про це повідомляє "Судово-юридична газета".

Документ готували, щоб ліквідувати мережі так званих "дропів" — людей, які продають або здають в оренду свої рахунки шахраям і нелегальним гральним закладам. Однак юристи попереджають: під удар можуть потрапити й цілком законослухняні громадяни, які просто звикли ділитися карткою з рідними.

Хто такі "дропи" і чому за них узялися

Схема з "дропами", або "грошовими мулами", стала частиною роботи нелегальних кол-центрів, фішингових сайтів і тіньових обмінників. Шахраї купують або орендують картки у студентів, пенсіонерів і безробітних за кілька тисяч гривень на місяць, щоб проганяти через них гроші, отримані незаконним шляхом.

Новий законопроєкт має перекрити цей ринок рахунків і карати не лише організаторів схем, а й людей, які добровільно передають свої платіжні дані.

Які штрафи та строки пропонують

Якщо документ ухвалять у другому читанні та в цілому, Кримінальний кодекс поповниться новими заходами відповідальності:

• за передачу власної картки або доступу до неї для використання у злочинних схемах — штраф від 5 100 до 7 000 гривень (за пов'язаними нормами фінансового законодавства стягнення може сягати 17 000 гривень);
• за купівлю, зберігання чи збут чужих банківських карток або конфіденційних платіжних даних — штраф до 170 000 гривень або позбавлення волі до 6 років;
• за повторне порушення або дії у складі організованої групи — позбавлення волі від 6 до 8 років;
• за підробку платіжних документів або незаконні операції з електронними грошима — штраф до 85 000 гривень або позбавлення волі до 4 років.

Чим ризикують звичайні українці

Правники звертають увагу на кілька моментів у чинному тексті документа, які можуть створити проблеми для звичайних користувачів банківських послуг.

Найпоширеніша звичка — побутова передача карток родичам. Багато українців дають пластикові картки дітям для покупок або надають літнім батькам доступ до мобільних застосунків на кшталт "Приват24" чи Monobank, щоб ті оплачували комуналку. Формально це вже порушує правила банків, а після ухвалення нового закону може привернути увагу правоохоронців.

Окрема складність — доведення відсутності умислу. Якщо через рахунок людини хоч раз пройшли сумнівні гроші — наприклад, через підозрілі P2P-платформи, криптообмінники або після зламу акаунта — власнику картки буде складно пояснити слідчим, що злочинного умислу в нього не було.

Ще один ризик — автоматичне блокування рахунків. Фінмоніторинг банків і слідчі органи зможуть заморожувати рахунки підозрюваного вже на етапі досудового розслідування. Людина може залишитися без безготівкових грошей до з'ясування всіх обставин.

Як не стати фігурантом справи про "дропів"

Документ ще доопрацьовують перед другим читанням, тож депутати можуть внести зміни, які чіткіше відділять побутове використання карток від участі у злочинних схемах. Поки закон не ухвалений остаточно, фахівці радять дотримуватися базових правил платіжної безпеки:

• ніколи не здавати рахунки в оренду і не погоджуватися на легкий заробіток за "транзит" чужих грошей;
• не передавати стороннім логіни, паролі, CVV-коди та одноразові SMS-підтвердження від банку;
• по можливості не передавати фізичні картки навіть близьким родичам — натомість оформити офіційний сімейний доступ або випустити додаткову картку на ім'я члена сім'ї.