Американці лютують через Трампа: інтерв'ю Рашкіна про інтриги в Білому домі та зустріч із Сі Цзіньпіном

Вашингтон може опинитися перед непростим вибором, адже відносини США з Китаєм дедалі більше впливають і на війну Росії проти України. Водночас можливе запрошення Владіміра Путіна до США, а контакти Вашингтона з Москвою можуть змінити розклад сил навколо переговорів.

Американський політичний діяч Юрій Рашкін в ексклюзивному інтерв'ю для 24 Каналу проаналізував візит Сі Цзіньпіна до Вашингтона, можливе запрошення Путіна до США та роль Марко Рубіо у контактах із Росією. Також пояснив, як оцінює політику Дональда Трампа щодо Китаю та її можливий вплив на продовження війни проти України.

Що буде з "пекельними санкціями" проти Росії та її бізнес-партнерів?

Що буде з нахваленим законопроєктом про пекельні санкції зі стовідсотковими митами для покупців російської нафти? Чи зважиться Трамп застосувати їх проти Китаю?

Що буде з цим законом? Досить сумно й досить зрозуміло. По-перше, він буде перекручений, і будуть його використовувати не тим чином, як мали намір ті, хто за нього голосував у переважній більшості. Тобто це зрада принаймні по духу.

Очікується, що Трамп скасує, затримає санкції, які повинні бути проти Росії або проти будь-кого ще, хто йому подобається, а замість цього піде тарифною дубинкою по Європейському Союзу.

Принаймні, це те, що очікує конгресмен Джим Хаймс, головний член від меншості в Комітеті з розвідки Палати представників. Він очікує, що санкції не ввійдуть у силу, він їх скасує через кілька тижнів, а замість цього, навпаки, накладе тарифи на того, кого не треба, тому що у нього раніше не було цієї можливості.

І нарешті, йому дали цю можливість. Правда, назвали, що це ніби за Україну й проти Росії, але йому ще вдалося туди вставити Іран, щоб він торгувався за право носити таку дубинку й не допомагати ніяк Україні.

Ми побачимо, що була підтримка продажу на майже три мільярди доларів зброї, яка припадала пилом на складах Сполучених Штатів.

Але що цікаво, що навіть ця допомога, яка прийшла з грошей Байдена, але зараховується у фонд нових грошей, які адміністрація витратила, – зараховується у фонд відновлення України. Так що вони ніколи не пропустять моменту зарахувати щось двічі, якщо потрібно, не допомогти й покласти собі в кишеню. Це просто постійність їхнього підходу.

Повна розмова з Юрієм Рашкіним: дивіться відео

Сі Цзіньпін по прибуттю до Вашингтона й ось зараз на пресконференції заявив, що Китай і США повинні бути партнерами, а не суперниками. Він сказав, що дві країни повинні працювати разом над стабільними відносинами, в яких співпраця є основою, а розбіжності врегульовуються. Чого домагається Пекін у цій грі?

З Трампом можна гнути палицю, а можна перегнути палицю. Й коли ми дивимося на Іран, ми бачимо приклад того, як палицю перегнули. А Китай не хоче палицю перегинати.

Вони розуміють, що Трампу потрібно догоджати. Трампу потрібно обіцяти багато грошей. Вони бачать, як він влаштований. Це очевидно. Й у них є ресурси, у них є карти.

Тому вони ці карти розіграють, щоб не просто викласти всі й сказати: "Трамп, ти програв, все твоє – наше". Це занадто. А ось сказати: "Оп, дивіться, ви втратили сорочку. Упс, ви втратили штани".

І це те, що зараз Китайробить цим догоджанням. Я не знаю, що гірше, якщо у нас будуть хороші відносини з таким Китаєм або натягнуті відносини з небезпечним Китаєм.

Але, мабуть, потрібно розуміти й думати про національні інтереси Сполучених Штатів, що Трамп у принципі не робить. Тому що якби його хвилювала національна безпека Сполучених Штатів, він би не продавав супер просунуті чіпи Китаю, які раніше не можна було, а при Трампі можна, тому що йому з цього якась вигода.

Національна безпека його не цікавить. Що його хвилює? Його хвилює, щоб його поважали, щоб він багатів, щоб можна було мститися.

А ідея розділу світу – це те, що йому імпонує, йому подобається ця ідея. Але, до речі, Трампа вже назвав піратом сенатор Джон Кеннеді, дуже красномовний політик із Республіканської партії, який сказав, що люди злі, а при владі ми. Так що у республіканців свої проблеми.

Багато хто звертає увагу, що не просто так цей візит саме зараз, і, швидше за все, це продиктовано й провалами Дональда Трампа на Близькому Сході. А чи буде Білий дім благати Китай вплинути на Іран і допомогти зараз йому завершити цей конфлікт?

Я бачу, що у Трампа зараз є такий горизонт подій, який називається третє листопада. Потрібно до третього листопада якось дійти, тому що у нас тут, у Сполучених Штатах, АЗС якось вийшли з-під контролю.

Я дивлюся дві АЗС недалеко одна від одної, на одній пальне – чотири двадцять дев'ять, на іншій чотири сорок дев'ять. І у нас ще низькі ціни у Вісконсині. У Каліфорнії, в Нью-Йорку, там, може бути, рази у два вище.

І тому люди розуміють, що кожен раз ми два долари за галон переплачуємо, тому що президент вирішив, що Кушнер і Віткофф неправильно зрозуміли Іран.

Вони були недосвідчені перемовники, щось там не зрозуміли про те, що Іран запропонував, і тепер ми сидимо в цій ситуації, й американці звинувачують Трампа. Йому потрібно це владнати до третього листопада.

Після третього листопада новий мир, який може бути коротким, а може бути довгим. Якщо це короткий новий мир, то це буде момент між тим, коли Трамп програв, і момент, коли йому потрібно передати владу.

До чого це призвело шостого січня, коли він програв вибори. Це теж буде цікавий момент, коли все почне вибухати, тому що вибори закінчуються. А в Росії теж вони зіграли п'єсу під назвою "Вибори". Тепер, здається, у них йде повним ходом мобілізація.

Трампу потрібно триматися пристойно, довести, що він контролює ситуацію, тому що ситуація виглядає дуже погано. Все дорожчає, життя дорожчає. Американці гірше ставляться до Республіканської партії й звинувачують її в усьому.

Тому придумують якісь фейкові симуляції переговорів з Іраном в Нью-Йорку на Генасамблеї, коли немає ніяких там переговорів. Але Трампу потрібно симулювати переговори, щоб ринки не сказилися й щоб виборець не сказав: "Він нас куди втягнув? І який у нього план?" У нього немає плану. Він просто діє як йому сподобається, за настроєм, як це виглядає на телеканалі Fox, коли він прокинувся з ранку.

Як саміт із Сі пов'язаний із рейтингами Трампа та внутрішньою політикою США?

Американські ЗМІ зараз масово пишуть про те, що у Трампа найнижчий рейтинг за всю історію. А цим самітом він також намагається собі його підняти?

Останнє, що нас зараз хвилює, це те, що він перерізав стрічечку на вертолітному майданчику для приїзду Сі Цзіньпіна.

Американці дуже незадоволені. Й на кому це виражається? Це виражається на політиках республіканських, які, на відміну від Трампа, не можуть ховатися від людей і повинні спілкуватися з народом, а тут на них свої нападають, тому що свої незадоволені.

Поки що ми бачимо, що республіканці абсолютно незадоволені тим, що Трамп втягнув їх в іранську війну. Й республіканці страшенно незадоволені Трампом, який зараз став повністю на бік штучного інтелекту.

Як Китай йому може тут допомогти? Трамп скаже які-небудь нісенітниці, й буде думати, що це смішно. Може бути, хтось виявить це смішним, але чим біднішими ми стаємо, тим менш нам смішно від його жартів.

Ми думали, що він прийде й буде гнобити наших ворогів, а він гнобить нас. Це нам дуже не подобається, й усі його жарти закінчуються зараз менш і менш приємно. Коли він з'являється на спортивних подіях, його освистують. Все у Трампа зрозуміло з виборами, але потрібно йому дотягнути.

Чи говоритиме Трамп про китайську допомогу Росії у війні?

Зеленський заявив сьогодні в інтерв'ю Wall Street Journal, що Китай передає Росії нові дрони, які залітають прямо у вікно, й чекають, коли у приміщення зайде людина, щоб потім атакувати її. Як на це буде дивитися або взагалі чи буде підіймати це питання Трамп у розмові з Сі Цзіньпіном? І чи є у нього важіль змусити Пекін перекрити кисень Кремлю?

Це жахливо. По-перше, я не бачу, що Трамп буде з цього приводу нервувати. Він вважає, що світ розділений на слабких і сильних. І ось так ми, мабуть, відокремлюємо слабких від сильних.

Він дуже стурбований, щоб до нього у вікно ніякий дрон не влетів. Тому він розповідає про свій бальний зал так, щоб ми всі зрозуміли, що там буде великий захист від дронів. Тобто він знайомий із загрозою. У цьому сенсі він не дурень.

Але треба розуміти, що Кощієве яйце тут тримає Україна. Тому що коли Україна б'є по Росії, Путін біжить скаржитися до Трампа, який потім заявляє Україні й Зеленському, щопотрібно перестати бити по Росії, тому що Путіна не слухають, може бути, Трампа послухають.

Той факт, що Росія сама слабшає, й вона не в змозі заробляти й отримувати гроші за свої копалини, це все йде на користь припинення й завершення війни.

Все, що робить Трамп, йде на продовження війни. Тому що коли Трамп вітає Сі Цзіньпіна у Вашингтоні, в принципі, це означає, що він за продовження війни, тому що Сі Цзіньпін – це гаманець, це постачальник цієї війни. А Трамп його вітає.

Який висновок із цього потрібно робити? Що Трамп вирішив, що Китай – це його союзник, йому він набагато важливіший, ніж Зеленський, з яким зустрілися в кулуарах Генасамблеї.

Тому Україні потрібно розуміти, бачити тут сигнали дуже чітко та ще сильніше бити по Путіну. Тому що Китай себе зараз відчуває королем ситуації. Голий, не голий, але король.

Зустріч Трампа й Сі Цзіньпіна / REUTERS

Навіщо Марко Рубіо запросив Путіна до США й чому говорив із Лавровим?

Коли Марко Рубіо запрошує Путіна приїхати в США, у мене виникає питання, а чому тоді він хоче саме тристоронню зустріч, а не чотиристоронню?

Якби це був якийсь матч реслінгу або щось зі штучним інтелектом…, але це занадто багато людей, мені здається, в кімнаті для ухвалення рішень. Вони в принципі зустрічаються для того, щоб підписати домовленості, які були вже вироблені.

Вся ця маячня про сенс тристоронньої зустрічі виходить із того, що у Трампа ідеї, що ця війна йде через те, що Путін і Зеленський ненавидять один одного. Це якийсь дитячий садок, який не має жодного стосунку до розв'язання проблеми.

Якщо Путін і Зеленський проведуть разом все життя, це не змінить ситуації, тому що Путін буде продовжувати хотіти атакувати й завоювати Україну. І неважливо, що відбувається. Навіть якщо Зеленського немає, Путін все одно буде продовжувати. Це зрозуміло будь-якій дитині, крім Трампа.

Але Марко Рубіо тут робить важливу річ. Він закидає гачок. Він сподівається, я підозрюю, що Путін не приїде. Це не схоже на російського диктатора. Він злякається.

Просто мені здається, що Рубіо повинен розуміти краще загрозу, яка виходить із Росії, що це не якийсь черговий вождь якогось африканського племені. Рубіо повинен розуміти ядерну загрозу тут. Але головне, що Рубіо повинен розуміти, наскільки його президент залежить від цієї людини.

І тому якщо Трамп цього хоче, то ми це зробимо. Відповідальність, врешті-решт, буде не на Рубіо, вона буде на Трампі, тому що люди будуть говорити: хто запросив? І Марко Рубіо просто вийде й скаже: "Президент Трамп запросив".

Коли ти працюєш держсекретарем у диявола, то потрібно поводитися так: наступних будемо смажити ось цих, будь ласка. Робота така.

Так що Марко Рубіо показує в певному сенсі загальну безпринципність. Це дуже сумно, тому що багато людей покладали на нього великі надії.

Юрію, а чому саме Марко Рубіо зустрічався з главою МЗС Росії Лавровим, а не Стів Віткофф або Джаред Кушнер?

Я думаю тому, що це офіційна зустріч, це можливість легітимізувати Росію. Це показуха.

Вони там щось вирішували? Та нічого вони там не вирішували. Єдине, що я відзначаю кожен раз, коли я бачу тепер Лаврова, що він стає все помаранчевішим і помаранчевішим.

Яку гру веде Меланія Трамп і чому Білий дім воює з пресою?

Офіс Меланії Трамп, всупереч офіційному бану Білого дому, акредитував журналістів CNN і Politico на своєму заході в Нью-Йорку. Як це розцінювати? Меланія вирішила піти проти свого чоловіка? Вона спеціально дистанціюється від божевільних рішень чоловіка й веде свою політичну гру?

Я думаю, що тут просто її звичайна натура себе показує. Що ми бачимо раз за разом – якщо чоловік каже ліворуч, то вона йде праворуч.

Якщо чоловік каже: "У мене прекрасні відносини з Путіним", вона каже: "А він бомбить Україну".

Вона сьогодні сказала, що у неї теж прекрасні відносини з російською стороною з питання повернення дітей.

Так. Але не будемо забувати, що Трамп подякував їй за те, що вона допомогла повернути українських і російських дітей назад.

Коли був марш нацистів у Шарлоттсвіллі, він сказав, що були прекрасні люди з обох сторін. Отже, ті, хто були за й проти. Тобто він завжди й вашим, і нашим.

Потім у нього регулярно через це проблеми. Але ось такий президент, і важливо головне тут, що не тільки Меланія визнала право цих журналістів на роботу й на першу поправку до Конституції, а суд з нею погодився в якомусь сенсі, тому що вийшло тільки що рішення суду, яке відмовило Трампу й повернуло цих журналістів.

Подивимося, як це буде розвиватися далі. Трамп, звичайно, буде подавати на апеляцію. Але поки що система, скриплячи, але працює. Це дуже важливо відзначити.

А чому Дональд Трамп ось так наступає на граблі авторитаризму й вирішив воювати з вільною пресою й взагалі з журналістами?

Тому що справи у нього йдуть паршиво.

Так це ж його не врятує. Що, у нього краще справи почнуть йти?

Ні, але він завжди тільки перемагає. Він йде від однієї перемоги до іншої у житті. Запитайте його.

І тому якщо постійно з'являється ця преса, яка заважає йому розповідати цю історію, а при цьому все більше й більше людей явно його не люблять, – він стежить за опитуваннями, він розуміє, – значить, хтось розповідає їм всяку брехню про Трампа. Хто?

Це як в Росії називають людей іноагентами, так тепер, до речі, будуть називати в Америці тих, хто бореться зі штучним інтелектом. Але це визнання того, що людина чогось домоглася.

Ось зараз будемо спостерігати таке, що президент бореться з пресою. Якщо вас викинули з Білого дому, значить, ви чогось домоглися.

Це інтерв'ю було скорочено, виправлено та відредаговано для кращого розуміння аудиторією.