Київ готує окремі схеми руху через воєнні загрози та можливі відключення світла

Безпекова ситуація в столиці та постійні загрози з повітря змушують місто адаптувати організацію дорожнього руху. У Києві вже розробляють і впроваджують рішення, які мають допомогти підтримувати рух на дорогах навіть у складних умовах. Про безпеку на столичних автомагістралях, причини заторів, регулювання транспортних потоків, поведінку водіїв і самокатників, а також роботу світлофорів під час відключень електроенергії розповів директор КП «Центр організації дорожнього руху» КМДА Олександр Міщенко.

За його словами, підготовка підприємства до зимового періоду передусім передбачає забезпечення стабільної роботи світлофорної інфраструктури та готовність до можливих перебоїв з електропостачанням. Наразі у столиці продовжують встановлювати шафи резервного живлення. Вже 562 світлофорні об’єкти обладнані такими системами. Залежно від навантаження та кількості підключених об’єктів вони можуть підтримувати роботу світлофорів протягом доби або навіть довше. Війна змінює транспортну ситуацію в столиці Міщенко зазначив, що одна з головних складностей — обмежена пропускна здатність дорожньої мережі, яка працює в умовах постійних змін транспортної ситуації.

На рух одночасно впливають ДТП, порушення правил водіями, висока інтенсивність транспорту, перевантажені перехрестя, дорожні роботи, перекриття та звуження проїзної частини. До цих факторів додалися воєнні обставини — повітряні тривоги, безпекові обмеження та необхідність оперативно змінювати маршрути.

У Центрі організації дорожнього руху наголошують, що завдання полягає не лише в ліквідації вже утворених заторів. Фахівці постійно аналізують ситуацію, щоб максимально ефективно використовувати наявну дорожню мережу. Як у Києві вирішують, де потрібен світлофор або новий знак За словами Міщенка, для ухвалення таких рішень немає одного визначального показника. Фахівці враховують інтенсивність автомобільного та пішохідного руху, аварійність, особливості ДТП, геометрію дороги, видимість і стан технічних засобів організації руху.

Також аналізують звернення мешканців, дані правоохоронців, результати обстежень та інформацію про місця концентрації аварій. Після комплексної оцінки визначають необхідні зміни: це може бути нова схема руху, світлофор, дорожній знак, пішохідний перехід, острівець безпеки або інше інженерне рішення. Окрему увагу приділяють транспортному моделюванню, щоб оцінити можливі наслідки запропонованих змін. Кияни щороку надсилають понад 8 тисяч звернень Щороку до КП «Центр організації дорожнього руху» надходить понад 8 тисяч звернень щодо організації руху.

За перші шість місяців 2026 року підприємство вже опрацювало 4260 таких звернень. Запити надходять від державних установ, Київради, Київської міської військової адміністрації та безпосередньо від мешканців столиці. Найчастіше кияни повідомляють про необхідність встановити або змінити дорожні знаки, облаштувати пішохідні переходи, змінити роботу світлофорів, нанести розмітку, встановити напрямні віхи або вирішити проблему хаотичного паркування.

У підприємстві зазначають, що звернення громадян допомагають виявляти проблемні ділянки, однак кожну пропозицію додатково перевіряють з урахуванням безпеки, реальної ситуації на місці та нормативних вимог. Чому в Києві виникають затори Основна причина заторів — ситуація, коли фактичний потік транспорту перевищує можливості дороги чи перехрестя. Черга на одному вузлі може швидко поширитися на сусідні вулиці.

Висока завантаженість пов’язана не лише з кількістю автомобілів у столиці та маятниковою міграцією людей, які приїжджають до Києва на роботу, навчання чи у справах, а ввечері повертаються за межі міста. Додатково на транспортну ситуацію впливають повітряні тривоги та безпекові обмеження. Вони можуть спричиняти перерозподіл частини пасажиропотоку з громадського транспорту на приватні автомобілі.

Суттєвим фактором залишаються ДТП. Кожна аварія може тимчасово заблокувати одну або кілька смуг, після чого черга поширюється на прилеглі перехрестя та вулиці.

Схожий ефект має неправильне паркування та порушення правил зупинки, адже вони фактично зменшують доступну для руху ширину дороги. На транспортні потоки також впливають ремонти й тимчасові перекриття. Якщо через роботи зникає одна чи кілька смуг, пропускна здатність ділянки падає, а водії починають шукати альтернативні маршрути, збільшуючи навантаження на сусідні дороги.

Перед такими обмеженнями необхідно розробляти тимчасову схему руху, визначати маршрути об’їзду, за потреби коригувати світлофорне регулювання та контролювати ситуацію після впровадження змін. Водночас ремонтні роботи не можна оцінювати лише за кількістю заторів, які вони створюють. Якщо йдеться про аварійний міст, шляхопровід або зношену дорогу, такі роботи необхідні.

Завдання міста — мінімізувати втрати пропускної здатності на час їх проведення. На дорожню ситуацію також впливають фактори, сформовані історично: планування вулиць, рельєф та конфігурація перехресть. Швидко змінити їх неможливо, тому місто зосереджується на тому, що можна оптимізувати за допомогою організації руху.

Таким чином, затори залежать не лише від кількості автомобілів. Важливо, де саме концентрується транспорт, наскільки завантажена конкретна ділянка та як у цей момент працює вся дорожня мережа столиці.