Корупція без ґрат: три чверті корупціонерів отримали штраф

Національне агентство з питань запобігання корупції разом із Центром політико-правових реформ і Програмою підтримки ОБСЄ проаналізувало судову практику в корупційних справах у 2024 та 2025 роках. Торік до суду з обвинувальним актом дійшли лише 34% облікованих корупційних правопорушень. Засуджених стало більше, але здебільшого їм призначають грошове стягнення, а в антикорупційному суді реальні строки дають дедалі рідше. Про це повідомив заступник голови НАЗК Дмитро Калмиков.

У 2025 році правоохоронці зафіксували 11 467 корупційних правопорушень, на 6% більше, ніж у 2023 році. До суду з обвинувальним актом направили провадження щодо 3 914 із них. У 2023 і 2024 роках ця частка була вищою: 39% і 40%. Угод про визнання винуватості на етапі слідства поменшало. Торік з ними передали до суду 349 правопорушень, це 9% усіх направлених з обвинувальним актом (18% у 2023 році і 16% у 2024-му).

Місцеві загальні суди торік ухвалили остаточні рішення щодо 3 093 людей, на 16% більше, ніж роком раніше. Засудили 80%, тобто 2 479 людей. Понад половину з них, 52%, покарали за статтею 369 Кримінального кодексу: пропозицію або надання неправомірної вигоди.

Найпоширенішим основним покаранням лишається штраф, його отримали 72% засуджених. Позбавлення волі призначили 5,6% (140 людей), ще 14% звільнили від покарання з випробуванням. Спецконфіскацію застосували до 11% засуджених. Більшість засуджених, 56%, не належать до суб'єктів закону «Про запобігання корупції».

У Вищому антикорупційному суді остаточні рішення торік ухвалили щодо 107 людей проти 75 у 2024 році. Частка засуджених зросла до 89%, хоча 2024 року вона становила 80%, а 2023-го — 67%.

Змінилася й структура покарань. З 2023 року частка тих, кого ВАКС позбавив волі, впала з 39% до 25%, а звільнених з випробуванням стало 63% проти 45%. За словами Калмикова, це стосується випадків, коли суд затверджує угоду про визнання винуватості.

Калмиков наголосив, що самих цифр мало для оцінки. Він написав: «Кількість вироків, якою суспільство дедалі частіше вимірює боротьбу з корупцією, сама по собі не відповідає на питання, наскільки ефективно працює система кримінальної юстиції».

Експерти окремо вивчили 578 вироків і 288 ухвал про закриття проваджень. Майже половину вироків, 272 або 47,1%, ухвалили на підставі угод. Такі справи суди розглядали в середньому 8 місяців. На звичайний обвинувальний вирок ішло 2 роки й 4 місяці, на виправдувальний — 2 роки й 10 місяців. Проте визнання вини не дає помітних переваг: суди призначали таким людям повний спектр штрафів і заборон обіймати посади. Автори звіту зазначають, що обвинувачені, які визнають вину, «не зазнають заохочувальних наслідків». Ті, чиї процеси коштували державі більше, часом отримували менший штраф або коротшу заборону.

Спецконфіскацію застосували лише в 57 із 578 вироків, 41 з них — за статтею 369. Коли люди незаконно отримували землю, авто чи гроші, суди скасовували арешт майна, зокрема через те, що «умовами угоди спеціальну конфіскацію не передбачено». Дослідники пропонують закріпити в КПК, що угода не може скасовувати конфіскацію предмета злочину, знарядь і доходів від нього.

У більшості вироків за статтею 364 (зловживання владою) описано фактичне хабарництво на користь ТОВ, ФОП чи окремих людей. Прокурори ж не кваліфікували ці дії як одержання (стаття 368) чи надання (стаття 369) неправомірної вигоди. Автори також радять виключити з кодексу статтю 410 про викрадення військового майна. Окремо вони звернули увагу на подвійне пом'якшення для командирів військових формувань. За угодою суд спершу призначав 2 роки позбавлення волі, а потім замінював їх службовим обмеженням, яке за Кримінальним кодексом не є ні основним, ні додатковим покаранням. У звіті це назвали особливо поблажливим ставленням прокуратури до таких посадовців.

Серед вивчених вироків 43 виправдувальні, або 7,4%. У справах про службові зловживання виправдовують частіше (18,8%), ніж у справах про хабарництво (2,3%). Із 288 ухвал про закриття проваджень 186 постановили через сплив строку давності, іноді йшлося про події понад 10 і 20 років тому. В апеляції оскаржили 94 вироки, 33 з них скасували.

Різко зросла кількість правопорушень, пов'язаних із декларуванням: 958 у 2025 році, на 44% більше, ніж у 2024-му.

Серед позитивних змін дослідники називають детальніше обґрунтування рішень і врахування позицій Верховного Суду. ВАКС посилається на них практично завжди. Відкритими лишаються питання однакової кваліфікації, призначення покарань і застосування спецконфіскації.

Штрафи давно стали головним покаранням за корупцію. За п'ять місяців 2025 року суди ухвалили 2032 рішення в таких справах, і в 97% випадків винних просто оштрафували. Угоди про визнання винуватості існують в Україні з 2012 року, і саме в антикорупційних справах їхня кількість росте найшвидше. 2024 року профільний комітет Ради схвалив законопроєкт №11340, який критики назвали можливістю для топкорупціонерів відкупитися штрафом.

Про те, чому прогрес Антикорсуду поки нестійкий, у статті ZN.UA «ВАКС набирає темп: що допоможе закріпити прогрес» написав виконавчий директор «Трансперенсі Інтернешнл Україна» Андрій Боровик.

Про те, чому за корупцію в Україні найчастіше лише штрафують і чому найпоширенішим корупційним злочином виявилося порушення правил фінансової звітності, у статті «Дія скарг і пропозицій» пише редакторка відділу економіки ZN.UA Юлія Самаєва.