Режим «Усім червоний»: чи працює хвилина мовчання до дорогах у Києві? Відео з центру столиці

Щодня о 9:00 у Києві на хвилину зупиняється рух під час загальнонаціональної хвилини мовчання. «Главком» у різні дні зафіксував, як це відбувається у центрі столиці – на Хрещатику біля ЦУМу та на Майдані Незалежності.

О 9:00 на Хрещатику поліцейські виходять на проїжджу частину та зупиняють автомобілі. Водії припиняють рух, пішоходи також зупиняються. Після цього через міську систему оповіщення лунає повідомлення про початок хвилини мовчання та відлік до її завершення.

Аналогічну картину кореспондент «Главкома» зафіксував і на Майдані Незалежності в інший день. На час хвилини мовчання рух припиняється, а після завершення 60 секунд місто повертається до звичного ритму.

Такий порядок у Києві запровадили рішенням Київської міської ради, яке депутати ухвалили 3 вересня 2026 року. Документ передбачає щоденну зупинку руху о 9:00 на 60 секунд під час загальнонаціональної хвилини мовчання.

Фактично впроваджувати новий режим почали пізніше: КМДА оголосила про старт його роботи з 15 вересня. У зоні дії режиму всі сигнали світлофорів одночасно перемикаються на червоний – для автомобілів, пішоходів та велосипедистів. О 9:01 світлофори повертаються до звичайного режиму. На час хвилини мовчання також зупиняється наземний громадський транспорт.

На першому етапі режим «Усім червоний» запрацював на 18 світлофорних об'єктах у центральній частині Києва. Серед них – Хрещатик, Європейська площа, Бессарабський проїзд, вулиці Басейна, Володимирська, Прорізна, Велика Васильківська, Євгена Чикаленка та бульвар Тараса Шевченка. Надалі перелік ділянок мають розширювати з урахуванням технічної готовності.

Водночас під час повітряної тривоги цей режим не застосовується. Не зупиняють і оперативний та спеціальний транспорт, який виконує невідкладні завдання з увімкненими спеціальними сигналами.

Рішення про «Червоний Київ» розробили за протокольним дорученням міського голови Віталія Кличка після звернення депутатів Київради, які нині служать у Збройних силах України. Як пояснив заступник голови КМДА Костянтин Усов, рішення має зробити хвилину мовчання у столиці видимою та перетворити її на щоденну традицію пам'яті.

Гучномовці працюють вже понад рік

Нагадування про хвилину мовчання через звукові системи на Хрещатику та Майдані Незалежності, на 19 станціях метро та в наземному громадському транспорті запровадили ще у 2025 році. А з 13 квітня 2026 року коротке повідомлення про початок хвилини мовчання щодня о 9:00 почали транслювати також через гучномовці міської системи оповіщення там, де це технічно можливо – на той момент було задіяно понад 400 точок оповіщення.

Не всі підтримують гучномовці

Ще у травні 2026 року, за кілька місяців до запуску режиму «Усім червоний», на сайті Київради зареєстрували петицію із закликом не використовувати міську систему оповіщення для оголошення хвилини мовчання. Автор звернення зазначав, що після нічних російських атак частина киян намагається надолужити сон, а щоденні оголошення о 9:00 через гучномовці цьому заважають. Станом на 13 липня петиція мала лише 844 голоси з необхідних 6 тис., тому на розгляд її не винесли.

Реакція киян

Запровадження режиму «Усім червоний» викликало неоднозначну реакцію в соцмережах. Кияни активно обговорювали нововведення й коментували його у Telegram-каналах.

Частина користувачів назвала обов'язкову зупинку руху зайвим втручанням у особисте право вшановувати пам'ять полеглих, наголошуючи, що примусове вшанування не є справжнім вшануванням. Інші, навпаки, заявили, що щоденна пам'ять про загиблих має стати таким самим автоматизмом, як побутові звички, адже життя киян збережене ціною чужих жертв.

Були й компромісні думки: частина коментаторів визнала, що сама практика хвилини мовчання правильна й уже діє в низці західноукраїнських міст – Львові, Франківську, Чернівцях, Тернополі, Хмельницькому, Вінниці, – але наголосила, що вшанування має йти від щирого бажання, а не за наказом, інакше воно втрачає сенс. Скептики цього аргументу відповідали, що подібна логіка «моя воля – хочу вшановую, хочу ні» так само застосовна до будь-яких інших суспільних норм.

Траплялися й обережніші коментарі – про те, що рано чи пізно перед містом може постати вже протилежне і непопулярне рішення про скасування зупинки руху й хвилини мовчання, тож до подібних ініціатив варто підходити дуже виважено.