РФ готує нові атаки дронами на Італію, Іспанію чи Францію — ЗМІ

Росія готує нові атаки за допомогою безпілотників у Європі, але цього разу вони будуть спрямовані на країни Середземномор'я. Розвідувальні служби США зібрали інформацію про плани Кремля щодо ескалації та поділилися нею з кількома європейськими урядами, передає El Mundo. 

«Вони використовуватимуть дрони, запущені з моря, приховані в контейнері судна; це зовсім не складно», — пояснило джерело видання, наближене до Міністерства оборони Литви.

Обґрунтування такої ескалації вже давно обговорюється. Москва неодноразово наголошувала, що постачання зброї, розвідувальних даних та допомога військових радників Україні робить західні країни учасниками війни та законними цілями. Досі Росія діяла нижче того, що експерти називають «порогом війни», уникаючи дій, які могли б спровокувати скоординовану реакцію НАТО. Однак водночас Москва розгорнула масштабнішу кампанію саботажу проти об’єктів у країнах, що підтримують Україну. Крім того, спостерігаються поодинокі інциденти, які, судячи з усього, мали перевірити межі та випробувати реакцію НАТО. 

Першим ескалаційним кроком стало те, що рік тому 19 безпілотників без вибухових частин залетіли в польський повітряний простір. Важливим переломним моментом став нещодавній інцидент із озброєними безпілотниками в аеропорту Лейпцига, який німецька влада приписує російській розвідці.

Литовська влада тепер навіть знає, який тип безпілотника росіяни могли б використати проти Іспанії , Франції чи Італії. Це була б «Гербера» — дроня, який має приблизно два метри завдовжки, з розмахом крил 2,5 метра, вагою до 18 кілограмів, зі швидкістю близько 160 км/год. та заявленою максимальною дальністю польоту 600 кілометрів. Торговельне судно може перевозити кілька таких безпілотників, і їх можна запускати набагато легше, ніж «Шахеди» чи «Герані» , які значно більші.

У виданні зазначають, що запущений з відстані 200 або 300 кілометрів від берега, політ триватиме приблизно від однієї години п'ятнадцяти хвилин до двох годин, залежно від фактичної швидкості. Його невелике корисне навантаження не зруйнує великий об'єкт, але може спричинити пожежу, пошкодити відкрите обладнання або тимчасово закрити порт чи аеропорт. Очікуваний ефект може бути політичним та економічним, а також матеріальним.

Литва, як і інші країни, дізналася про підготовку такої атаки невдовзі після поїздки директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви 25 серпня. Реткліфф прибув на американському військовому літаку, який зупинився в Ризі, прямо на балтійському фланзі НАТО. Немає жодних публічних записів про те, що він проводив зустрічі в Латвії, хоча дипломатичні джерела в одній з балтійських країн підтверджують — вони знали про поїздку заздалегідь і пізніше були проінформовані про її зміст. Wall Street Journal та Politico повідомляли, що Реткліфф поїхав, щоб застерегти Росію від будь-якого нападу чи провокації проти НАТО.

За даними джерел, знайомих з попередженням, урядам Іспанії, Франції та Італії також повідомили про те, що Росія готує можливу операцію з використанням дронів проти однієї з цих країн. Це попередження збігається з реакцією президента Франції Емманюеля Макрона: після скликання Ради оборони 16 вересня він через два дні викликав до Єлисейського палацу лідерів усіх партій та кандидатів у президенти 2027 року. 

Кілька аналітиків у галузі оборони підтвердили, що їм також відомо про звіт ЦРУ, який поширився серед європейських міністерств закордонних справ. І цей звіт, мовляв, дуже точно описує напад, тож французи йому значно довіряють.

Чому напад має відбутися на Іспанію, Францію чи Італію? Як пояснили у виданні, у всіх трьох країнах наступного року відбудуться передвиборчі кампанії та вибори, а також кожна з цих держав має радикальні сили, здатні використовувати страх і втому від України. Особливо у Франції та Італії існують зв'язки або позиції, що явно відповідають інтересам Кремля. Буквально напередодні лівий кандидат Жан-Люк Меланшон пояснював посилення російської загрози в Європі «далекими атаками» України на російську територію.

Водночас британський аналітик, що спеціалізується на російській військовій стратегії Кір Джайлз попередив, що відстань Іспанії від російського кордону не гарантує її безпеки. 

«Ціллю будуть не обов'язково країни на передовій. Ціль буде там, де найслабше місце Європи», — стверджує він. 

Серед потенційних вразливостей він називає «такі країни, як Велика Британія чи Іспанія, які не інвестували в інтегровані системи протиповітряної та протиракетної оборони, здатні протистояти російській загрозі».

Головною метою операції з використанням «Гербер», запущених з торгового судна, має бути не спричинення масштабних руйнувань. З вибуховим вантажем близько чотирьох-п'яти кілограмів, цей пристрій корисніший для закриття аеропорту, підпалу, польоту над військовою базою або демонстрації того, що Росія може дістатися до європейського тилу. 

«Росія спостерігає, де будь-які дії матимуть найбільший вплив через брак стійкості, цивільної оборони та політичної нестабільності», — каже Джайлз. 

Вибір цілі, пояснює він, базується на «рівнянні, яке постійно змінюється»: Москва розраховує, де вона може досягти найбільшого результату з тими ризиками та ресурсами, які вона готова взяти на себе.

Ідею морського запуску проти НАТО висвітлювало українське медіа Defense Express рівно рік тому. Там наголошували, що дрони «Гербера» можна транспортувати на нафтових танкерах «тіньового флоту» і запускати за допомогою пускових установок з міжнародних вод. Тм більше РФ вже проводила навчання із запуску БпЛА з кораблів. 

У російських військових колах південний середземноморський фланг Середземного моря вже представляють як шлях, з якого можна погрожувати Франції, і навіть поширюють перелік можливих цілей. Зокрема, 19 вересня, лише через день після зустрічі, скликаної Макроном, російський Telegram-канал Rybar опублікував карту Середземномор'я під назвою «Російські ліки проти французької зарозумілості». У тексті йшлося про доставку безпілотників «Герань-5» до Алжиру та вказано, що вони можуть досягти авіазаводів, військових баз, атомних електростанцій та нафтохімічних комплексів на півдні Франції.

«Враження, яке хочуть справити росіяни, — це показати, що мають власну «павутину», — пояснює литовське джерело, маючи на увазі видовищну операцію, в межах якої Україна без відома водіїв сховала дрони в контейнерах, що перевозилися російськими вантажівками, і випустила їх поблизу російських аеродромів, щоб знищити низку літаків. 

Описаний спосіб можливого нападу не є унікальним для Росії: Україна вже запускає дрони з платформ у морі. Деякі аналітики вважають, що це може бути відповіддю. У звіті Bloomberg особа, близька до Кремля, попередила про намір покарати Європу за підтримку Києва.

Джерела розвідки в країнах Балтії пов’язують посилення російської агресії зі шкодою, яку українські атаки завдають їхньому енергетичному сектору.

«Гібридна війна» звучить так, ніби між миром і війною існує безпечна сіра зона. Саме нею росія й користується та перевіряє реакцію Заходу. Диверсії, кібератаки, провокації, дезінформація, політичне втручання та тиск на критичну інфраструктуру працюють ефективніше, коли відбуваються одночасно. Проблема в тому, що європейські держави часто реагують на них як на окремі інциденти. Чи здатна Європа побачити спільний задум раніше, ніж окремі удари складуться в системну загрозу?  Про це у статті «Росія вже воює з Європою без оголошення війни. Як зупинити її гібридну стратегію» пише завідувач відділу Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Іжак.