Ще 5000 років тому: жінка правила Єгиптом як цар

Вчені знайшли докази того, що 5000 років тому жінка правила Єгиптом як цар. Тобто на тисячоліття раніше, ніж інші відомі правительки. Це робить її першою відомою жінкою-правителькою в історії, повідомляє Science Alert.

Цю жінку звали Меретнейт, що означає «кохана Нейт» — богині війни та материнства. У новому дослідженні вчені надали додаткові докази того, що Меретнейт мала статус правительки і перебувала при владі кілька десятиліть.

Єгиптолог Сью Келлі з Карлового університету в Празі та цифрова археологиня Крістал Міллер з Бухарестського університету застосували спеціальну методику цифрової обробки зображень — виділення ієрогліфів, інверсію кольорів та перетворення зображення у висококонтрастну векторну графіку. Це дозволило їм виявити ім’я Меретнейт, викарбуване на «серехах» (царських печатках). Подібні знаки розрізнення були доступні єгипетським правителям.

Зображення серехів прикрашають 13 глиняних пробок — ними запечатували керамічні глечики та інші посудини, — знайдені 80 років тому в некрополі Саккари. Хоча сама Меретнейт була похована в іншому місці.

«На наш погляд, цей результат дозволяє пов’язати Меретнейт із головним атрибутом влади правителів тієї епохи. Це означає, що вона дійсно була жінкою-царем (не просто «царицею», а повноцінним аналогом правителя-чоловіка — звідси й титул «цар») у період Першої династії та стала другою жінкою-правителькою Стародавнього Єгипту, ім’я якої було увічнено в царському символі — серехе», - заявила Келлі.

Хоча ім’я Меретнейт зустрічається на найрізноманітніших носіях, зокрема в гробницях двох престижних царських некрополів — Абідоса та Саккари, — її статус досі залишається невизначеним і є предметом палких дискусій. На високий статус Меретнейт вказує безліч фактів, зокрема царське поховання в Абідосі — «безсумнівне поховання правителя». Тут вчені виявили безліч великих посудин для вина та майже 50 додаткових поховань і камер, призначених для слуг і придворних.

Крім того, ім’я Меретнейт було викарбувано на монументальній кам’яній стелі — у пам’ятнику, який призначався лише правителям. Ця стела була однією з двох, виявлених у гробниці, хоча друга виявилася надто пошкодженою, щоб можна було з упевненістю прочитати нанесений на неї напис.

За словами вчених, політична кар’єра тривала близько 30 років, протягом яких вона правила в тій чи іншій формі. Так, Меретнейт почала з того, що виступала в ролі співправительки свого (імовірного) батька — Джера, третього царя Єгипту, ім’я якого також зустрічається на глиняних відбитках печаток із зображенням сереха. Пізніше вона стала регентом при своєму синові Дені, коли той був ще неповнолітнім.

Вчені зазначають, що на знайденому в гробниці Дена відбитку печатки, призначення якого досі залишається загадкою, може бути зображена хронологія правителів або перелік предків, яких вшановували в рамках поминального культу. Ім’я Меретнейт у цьому списку стоїть останнім і супроводжується титулом «мати царя».

Крім того, «єгиптяни визнавали її політичний статус, згадавши її ім’я на печатці гробниці наступного правителя — Семерхета, а це, за словами Келлі, свідчить про повагу до неї й після завершення її правління. «Інші тексти вказують на те, що вона розпоряджалася скарбницею та керувала чиновниками, управляючи країною як правителька, але без офіційного політичного титулу», — додала вона.

Раніше археологи виявили під руїнами стародавнього міста в Єгипті загадкову споруду. Відкриття зробили під час випробування нового скануючого обладнання в північно-західній частині дельти Нілу.