"Ця зима буде критично важкою": чому ППО досі не встигає за реактивними дронами

Швидкісні БпЛА розганяються до 600 км/год, петляють над містом і розтягують повітряні тривоги на всю добу, а серійного українського перехоплювача досі немає.

Про що йдеться у матеріалі:

• Чому росіяни змінили тактику атак
• Чим реактивні "Шахеди" небезпечніші за звичайні
• Чому важко створити українські дрони-перехоплювачі
• Якою буде майбутня зима для України

Росія суттєво змінила тактику повітряних атак на українські міста, зробивши ставку на масоване застосування реактивних безпілотників. Швидкісні дрони стали не лише засобом ураження інфраструктури, а й інструментом виснаження цивільного населення та паралічу економіки столиці через багатогодинні й безперервні повітряні тривоги.

Попри зусилля Сил оборони та вітчизняних розробників, швидко досягти 90% перехоплення реактивних БпЛА, як це вдалося зробити зі звичайними поршневими "Шахедами", наразі неможливо. Майбутній зимовий період стане критично важким випробуванням для українського тилу, адже ворог намагається спричинити системну дезорганізацію життя у великих містах.

Главред зібрав ключові тези та розбір експертів щодо того, чому реактивні дрони стали серйозною проблемою для ППО, з якими викликами зіштовхнулися українські виробники перехоплювачів та як зміна ворожої тактики впливає на функціонування Києва напередодні нової зими.

Українців закликають готуватися до важкої зими та не нехтувати укриттями

Командир 429-ї окремої бригади безпілотних систем "Ахіллес" Юрій Федоренко в ефірі "Фабрики новин" застеріг від завищених очікувань щодо миттєвого подолання загрози від реактивних БпЛА. За його словами, для нарощування відповідних спроможностей потрібен додатковий час, хоча Сили оборони обов'язково виконають це завдання.

Військовий наголосив, що ідеальної системи ППО не існує навіть у країнах із найсильнішим захистом, тому частина ракет і БпЛА може досягати цілей. Через це він закликав українців обов'язково прямувати до укриттів під час тривоги:

"Чи пройдемо ми цю зиму? У нас варіантів немає: ми або пройдемо, або пройдемо. Чи буде ця зима важка? Ця зима буде критично важка".

Федоренко зазначив, що бізнес уже зменшує ризики й розосереджує склади, а столиці потрібен окремий план стійкості на рівні кожного кварталу - із чіткими пунктами обігріву та зарядки гаджетів. При цьому евакуація столиці неможлива, оскільки Київ є важливим державним та інтелектуальним центром.

Чому реактивні "Шахеди" складно збивати: аргументи фахівців

Як зазначається у матеріалі видання Texty.org, переломний момент у використанні реактивних дронів стався у серпні. Якщо раніше вони залітали поодинці, то наразі повідомлення про них стали регулярними, а тривоги ущільнилися в усі частини доби.

Головна відмінність реактивних дронів - це швидкість (до 500–600 км/год проти 250 км/год у звичайного) та висока маневреність. Оскільки швидкісні БпЛА майже не залишають шансів мобільним вогневим групам із кулеметами, а зенітних ракет на всі цілі не вистачить, основними засобами збиття залишаються ПЗРК та авіація.

Радник президента з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов (Флеш) в інтерв'ю NV пояснив, що реактивні дрони здатні гнучко коригувати свій маршрут:

""Герань-3" літала 320 км/год, "Герань-4" літає вже десь 450−500 км/год. Тобто перехоплювачу потрібні більша швидкість і достатній час польоту, щоб шукати ціль і чергувати в повітрі".

Експерт додав, що у цих дронів немає сталої крейсерської швидкості: росіяни аналізують розміщення українських систем РЕБ та ППО і змінюють швидкісний режим на окремих ділянках. Окрім того, траєкторії реактивних БпЛА над містом стали значно звивистішими - вони описують петлі й роблять розвороти, що суттєво розтягує тривалість тривог. У результаті Київ опинився перед вибором: або повністю паралізувати роботу й завдати збитків економіці, або наражати людей на загрозу".

Складність створення українських перехоплювачів

Українська оборонна промисловість активно шукає рішення для збиття нової загрози. Сергій Флеш розповів, що ще на початку року під час наради у тодішнього міністра оборони Михайла Федорова вісім компаній-виробників заявляли про повну готовність своїх розробок. Проте випробування на полігонах не враховували реальних умов бою.

Коли почалися бойові тестування, виявилося, що створити літальний апарат, який просто швидко пересувається по прямій - це найлегша частина справи. Перехоплювачу потрібні висока маневреність, щоб слідувати за "Шахедом", стійкий канал керування та достатній запас пального.

Найскладнішим елементом залишається автоматизація: через високі швидкості оператору важко вручну наводити апарат, тому перехоплювачам необхідні системи автоматичного захоплення цілі за допомогою машинного зору.

Бескрестнов також пояснив, чому держава поки не замовляє ці засоби тисячами: перш ніж вкладати мільйони гривень, потрібен надійний і простий у використанні зразок, який успішно пройде фінальні бойові випробування у звичайних підрозділах. Після створення такого зразка масштабування виробництва відбудеться швидко.

Причини затримки та системний провал

Оцінюючи готовність України до нового етапу повітряного терору, директор New Geopolitics Research Network Михайло Самусь в ефірі Radio NV заявив, що ворог лише нарощуватиме загрозу за допомогою реактивних дронів та дроно-ракет. На його думку, в Україні стався провал у підготовці ППО та виробництва до цієї загрози через втрачений час:

"Про сценарій, коли росіяни розпочнуть так звану ізоляцію наших великих міст, говорили з квітня. І було зрозуміло, що вони будуть робити це не звичайними дронами, а реактивними".

Самусь підкреслив, що якби Міністерство оборони почало інвестувати у відповідні протиповітряні системи ще в травні–липні, зараз Україна вже мала б перші масштабовані проєкти. Оскільки Росія виготовляє десятки тисяч дронів, для ефективної протидії Україні потрібно щонайменше 60 тисяч систем перехоплення, що створює величезне фінансове та технологічне навантаження.

Разом із тим експерт зауважив: хоча для цивільного тилу ця зима буде критично важкою, на фронті умови для російських окупантів будуть не менш складними, що дасть українським корпусам більше можливостей застосовувати гнучку тактику та нові технології.