Блокада портів робить експорт збитковим: аграрії та металурги звернулися до Корецького

Металургійна та аграрна галузі України опинилася під прямою загрозою подальшої зупинки через блокаду морських портів, подорожчання залізничної логістики, торговельні обмеження ЄС та російські удари по підприємствах. Представники галузі закликали уряд терміново відновити безпечне судноплавство та запровадити комплекс заходів для збереження експорту. Про це йдеться у спільному зверненні президента «Укрметалургпрому» Олександра Каленкова та гендиректора Українського клубу аграрного бізнесу Олега Хоменка до прем’єр-міністра Сергія Корецького, керівника Офісу президента Кирила Буданова та профільних міністерств.

Автори звернення наголошують, що з середини липня 2026 року морські порти фактично залишаються заблокованими, а альтернативні маршрути не є заміною: Дунай та західні прикордонні переходи можуть забезпечити лише близько 28–30% необхідних обсягів і лише за сприятливих умов. Станом на зараз 61% запланованих до експорту вантажів не забезпечені ані морськими портами України, ані альтернативними маршрутами.

Загальний економічний ефект тривалої блокади є різко негативним: якщо морський коридор не відновить роботу, Україна протягом року може втратити близько $17 млрд експортної виручки та $8,5 млрд податкових і соціальних надходжень. Також є ризик падіння ВВП приблизно на 12%, вказано у листі.

Для металургії розблокування портів має критичне значення через те, що Україна традиційно експортує близько 80% виробленої металопродукції та 50–60% залізорудної сировини, наголошується у зверненні. До того ж, зупинка ГМК матиме наслідки далеко за межами самої металургії: одне робоче місце у секторі підтримує понад сім робочих місць у суміжних галузях.

У 2025 році, за наведеними у зверненні даними, ГМК забезпечив близько 5,5% ВВП, сплатив 150 млрд грн податків і приніс близько $6 млрд валютної виручки. Проте рік галузь завершила із чистим збитком у 28 млрд грн. У 2026 році до старих проблем додалися нові: підвищення тарифів «Укрзалізниці», квоти ЄС, механізм CBAM, дефіцит рухомого складу та прямі російські атаки на металургійні підприємства.

За розрахунками галузі, для виробництва однієї тонни металу необхідно перевезти близько трьох тонн сировини – руди, вугілля, коксу та флюсів. Через блокаду портів і подорожчання залізничних перевезень логістика однієї тонни чавуну разом із сировиною для його виробництва подорожчала приблизно вдвічі, а обхідні маршрути додають ще до $46 витрат на тонну. Ці витрати вже перевищують прибуток із тонни продукції, через що частина експортних контрактів стає збитковою.

Ситуацію додатково погіршило підвищення вантажних тарифів «Укрзалізниці» на 30% із серпня 2026 року – саме в момент, коли експортери змушені були переходити на найдорожчі логістичні маршрути.

У документі наголошується, що повноцінно замінити морський експорт неможливо не лише через вартість, а й через фізичні обмеження інфраструктури.

У зверненні наголошується, що без державних рішень бізнес не зможе самостійно компенсувати всі додаткові витрати. Серед головних пропозицій – термінове відновлення безпечного судноплавства для всіх видів вантажів і міжнародна робота з партнерами щодо захисту морських маршрутів. Окремо пропонується запровадити до 25% знижки на залізничні перевезення для вантажовідправників і вантажоотримувачів, які працюють у межах 150–200 км від лінії фронту або окупованих територій.

Ще один напрям – компенсація транзиту готової промислової продукції через порти ЄС у межах «коридорів солідарності», та створення державного фонду перестрахування воєнних ризиків із можливим покриттям до $100 млн на проєкт.

Для металургії критичним залишається і доступ до європейського ринку. Автори звернення закликають уряд провести переговори з ЄС щодо розширення квот на українську металопродукцію до обсягів, співставних із 2025 роком, зокрема через перерозподіл невикористаних квот.