Две панды вместо результата: что дала "историческая" встреча Трампа и Си и шла ли речь об Украине

Сі Цзіньпін став першим китайським лідером, який вдруге відвідує США з державним візитом. Та попри його безпрецедентність і масштабність, проривних рішень між двома наймогутнішими економіками світу досягти не вдалося. Ба більше, їх ніхто і не очікував, адже хорошим результатом американсько-китайських самітів давно стало "домовилися домовлятися".

До того ж Сі Цзіньпін та Дональд Трамп зустрічаються у турбулентний для обох час. 

Сполучені Штати застрягли у війні з Іраном і перебувають на порозі проміжних виборів до Конгресу, за результатами яких республіканці Трампа очікувано втратять контроль принаймні над однією з палат. А Китай готується до щорічної зустрічі Центрального комітету Комуністичної партії, затьмареної внутрішніми економічними проблемами та масштабними "чистками" у військовому керівництві.

Тож обидва, кожен по-своєму, перебувають у непростій ситуації. Серед тем переговорів були торговельні суперечки, штучний інтелект та конфлікт на Близькому Сході. 

Про те, чого вдалося досягти на саміті Сі та Трампа, як конфлікт американського президента з провідними медіа вплинув на висвітлення події, чи порушували "українське питання" та за що тепер критикують Трампа у США – розповідаємо далі.

Ігнор від провідних телеканалів

Державний візит очільника КНР до Сполучених Штатів (а це – найвищий статус поїздки, вищий за офіційний візит) є рідкісною подією. За всю історію дипломатичних відносин Вашингтона та Пекіна таких було п’ять – і два з них здійснив саме чинний очільник Китаю Сі Цзіньпін.

Щоб підкреслити важливість приїзду Сі, господар Білого дому вдався до безпрецедентно дипломатичного жесту поваги на військовій базі "Ендрюс" неподалік Вашингтона.

Трамп особисто зустрічав китайського гостя біля трапа літака. 

Натомість традиційним прийомом є зустріч на галявині Білого дому чи в заміській президентській резиденції Кемп-Девід. Жоден президент США за шість десятиліть особисто не вітав гостя на летовищі – де зазвичай у делегації стоїть посол чи, для особливих гостів, хтось із топдипломатів. 

Подружжя Трампів та Сі коротко поспілкувалися, попозували для фотографій та сіли в окремі авто до Вашингтона.

Не обійшлося без курйозів.

Зустріч Трампом Сі на базі "Ендрюс" не висвітлювали провідні американські телеканали. Причина – у нещодавньому конфлікті американського президента з Politico, CNN та MS NOW, яким він заборонив доступ до Білого дому, звинувативши у поширенні "фейкових новин". У відповідь медійники подали на адміністрацію до суду, а найбільші телемережі США – ABC, CBS, NBC і навіть лояльний до Трампа Fox News – оголосили бойкот офіційним заходам за участю американського президента. 

Саме в момент прибуття китайського лідера ЗМІ очікували на судовий вердикт у цій справі. Сподіваючись на позитивне рішення, знімальні групи CBS, Fox News та NBC таки приїхали на авіабазу "Ендрюс" та встановили техніку. Однак суддя Тімоті Дж. Келлі заявив, що йому для ухвалення рішення потрібен додатковий час. 

Тож журналісти зібрали обладнання та залишили авіабазу ще до прибуття китайського лідера.

Фільмувати зустріч Трампа і Сі залишилися лише менші телевізійні мережі, зокрема One America News, Right Side Broadcasting Network та LindellTV, а також міжнародні агенції Reuters та Associated Press. Ну й, звісно ж, медіа із супроводу самого Сі. 

Торговельне перемир’я, ШІ, Тайвань і панди

Американський президент приймав китайського гостя не без карт на руках – лише кілька днів тому Дональд Трамп підписав "закон Грема", який дає йому повноваження запроваджувати "каральні мита" проти найбільших покупців російських нафти та газу. Зокрема – Китаю.

І напередодні візиту Сі Трамп казав, що обговорить закон з лідером Китаю. Та чи справді він розмовляв з китайським колегою про ймовірність запровадження проти його країни нових мит – невідомо.

Водночас ще до початку головної частини візиту – переговорів у Білому домі – міністр фінансів США Скотт Бессент оголосив, що країни домовилися продовжити так зване торговельне перемир’я до 10 січня. 

Ця домовленість, термін якої спливав у листопаді, була досягнута між Сі і Трампом на зустрічі в Південній Кореї минулого жовтня. Вона передбачає, що Сполучені Штати призупинять дію певних мит проти Китаю, тоді як Пекін зобов’язується відтермінувати заборону на експорт рідкісноземельних та інших критично важливих мінералів – необхідних для виготовлення автомобілів, напівпровідників, літаків, електроінструментів та іншої продукції. 

Китай хотів продовжити дію угоди на шість місяців, однак США наполягли на двомісячному терміні, після якого країни мають домовитися про повноцінну торговельну угоду. 

Вважається, що це продовження є вигідним обом сторонам і дозволить уникнути складних переговорів на час кількох ключових подій для Пекіна та Вашингтона.

Для США йдеться про проміжні вибори до Конгресу 3 листопада та саміт лідерів G20 у Маямі 14 та 15 грудня.

Для Китаю це – щорічні збори Центрального комітету Комуністичної партії в Пекіні 26–29 жовтня та саміт президентів та прем'єр-міністрів країн Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва в Шеньчжені 18 та 19 листопада.

Крім питання мит та експорту китайських мінералів важливою темою переговорів став штучний інтелект. І США, і Китай претендують на глобальне лідерство у цій сфері, тож очікувати якихось угод було марно.

Перед візитом Сі Трамп у соціальних мережах заявив, що хоче залишити штучний інтелект (або суперінтелект, як тепер його називає президент США) "саме таким, яким він є" – тобто виступає проти будь-яких нових обмежень чи регуляторних заходів у цій сфері. Водночас лідер КНР вважає, що обидві країни повинні "забезпечити, щоб розвиток штучного інтелекту завжди перебував під контролем людини".

Та все ж найчутливішим питанням у китайсько-американських переговорах залишається Тайвань. 

Як і очікувалося, Сі заявив Трампу, що Китай сподівається на правильну позицію Вашингтона "щодо протидії незалежності Тайваню" та на обережність у цьому питанні.

Трамп публічно не коментував цю частину переговорів, і недарма – будь-який відступ від традиційної політики щодо Тайваню неодмінно спровокує опір у Конгресі, що є вкрай небажаним напередодні проміжних виборів.

У травні президент США вже викликав двопартійне обурення після того, як на зустрічі з лідером КНР у Пекіні обговорював питання продажу американської зброї Тайбею та відклав схвалення мільярдної угоди з ним. За даними PBS News, Пекін застеріг Вашингтон від схвалення угоди, пригрозивши скасувати заплановані зустрічі Трампа та Сі. Однак, за словами журналістів, для адміністрації Сполучених Штатів більше важило те, що у разі позитивного рішення для Тайваню Китай посилить військову допомогу своєму союзнику – Ірану. 

Водночас Трамп визнає, що питання продажу американського озброєння острівній державі залишається "дуже гарним козирем" у переговорах з Пекіном. Можна припустити, що американський президент і надалі відкладатиме розгляд оборонної угоди з Тайбеєм – хоча США юридично зобов’язані надавати йому оборонне обладнання для протидії китайської агресії згідно із Законом про відносини з Тайванем 1979 року.

Трамп і Сі на зустрічі не оминули і питання війни на Близькому Сході. Китайський лідер заявив, що підтримуватиме повернення сторін до 14-пунктного меморандуму про взаєморозуміння, підписаного в червні, і висловив сподівання, що дві країни незабаром відновлять переговори.

Ну й був один символічний жест. Результатом візиту Сі стало повернення у відносинах із США "панда-дипломатії" Китаю – коли країна передає своїх великих панд до зоопарків іншої держави на знак дружби. 

У 2024 році Китай через загострення відносин із США повернув звідти додому останню панду. Та зараз Сі Цзіньпін оголосив, що американському зоопарку в Атланті передадуть аж двох ведмедів – Пін Піна та Фучуаня, що в перекладі з китайської означає "мир, мир" та "подвійне благословення". 

Згідно з китайською традицією "панда-дипломатії", цей жест можна трактувати як певне потепління у відносинах двох держав.

Чи обговорювали війну в Україні

За візитом Сі до Вашингтона уважно стежили й у Києві. 

Президент Володимир Зеленський повідомив, що на зустрічі з Трампом просив американського лідера закликати Китай вплинути на Путіна щодо припинення війни або її деескалації. 

Зокрема – змусити Кремль погодитися на "енергетичне перемир’я".

Справді, глава КНР – чи не єдиний у світі лідер, здатний впливати на очільника Кремля. Чи виконав Трамп прохання Зеленського – невідомо. Зрештою, "українське питання" явно не було серед пріоритетних для переговорів. 

Але сторони таки обговорювали війну РФ проти України – принаймні про це заявили у китайському МЗС.

"Обидва президенти також обмінялися думками щодо основних міжнародних та регіональних питань, зокрема щодо ситуації на Близькому Сході, кризи в Україні та ситуації на Корейському півострові", – йдеться у пресрелізі відомства.

Деталей поки не надали ні у китайського президента, ні в Білому домі. Та слід пам’ятати, що Трамп все ще має козир на руках – закон Ліндсі Грема про "каральні мита" за купівлю російських енергоносіїв, яким він міг пригрозити своєму колезі з КНР.

У Кремлі ж врахували цей момент, тому одночасно з візитом Сі відправили до Нью-Йорка посланця Путіна Кирила Дмитрієва. У США він зустрічався з представниками американського президента Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером і, за даними ЗМІ, обговорював з ними російсько-українську війну та економічну співпрацю між Росією та США.

Саміт заради саміту?

Перевага пишності над змістом – такими словами провідні демократи у Сенаті США розкритикували саміт у Вашингтоні, вказавши на відсутність реальних результатів від візиту такого розмаху.

Справді, якщо прибрати військові почесті, державну вечерю та екскурсії – то за три дні лідери мали лише близько двох годин прямого спілкування, що в масштабах переговорів двох найсильніших держав світу виглядає незначним.

"Замість того, щоб протистояти несправедливим торговельним практикам Китаю, крадіжкам технологій, співучасті у нападах на наші війська або економічній та військовій агресії проти наших союзників, президент Трамп віддав перевагу пишності над суттю – промінявши жорстку дипломатію на екскурсію по бальних залах та розкішну вечерю зі своїми друзями-мільярдерами", – йдеться у спільній заяві 19 сенаторів-демократів.

Серед іншого, вони закликали Трампа застосувати закон Ліндсі Грема про санкції проти Росії, запровадивши мита проти Китаю.

Знайшлися критики саміту Сі-Трамп і в Республіканській партії.

Сенатор-республіканець Том Тілліс дорікнув президентові, що той відступив від своїх передвиборчих обіцянок щодо жорсткої лінії проти Китаю.

"Президент вів передвиборчу кампанію, спираючись на антикитайську політику. Подивіться на ті мітинги MAGA і на те, як усі аплодували, коли він казав, що дасть Китаю відсіч", – нагадав Тілліс.

Але, найімовірніше, скупі результати саміту були очікуваними для обох сторін. 

Саме тому вони зосередилися на "фасаді" візиту.

Сі прагнув отримати прийом, який би показав його рівність з американським президентом. Трамп же хотів показати картинку дружби з китайським колегою – в якій США, однак, не йдуть на поступки та не жертвують своїми національними інтересами.

Підсумовуючи зустріч, президент Китаю знову закликав обидві країни уникнути "пастки Фукідіда" – раніше він говорив це під час візиту Трампа до КНР. Ця концепція, названа на честь давньогрецького історика, передбачає, що напруженість між зростаючою державою та вже усталеним глобальним лідером може перерости у війну.

Але чи не перебувають вже у пастці дві глобальні держави, нездатні домовитися щодо ключових глобальних питань?

Авторка: Ольга Ковальчук,

журналістка "Європейської правди"