Місто без їжі та виходу: чому Олешки перетворилися на пастку для тисяч людей

Про критичну ситуацію в Олешках говорять уже не перший місяць, однак у вересні вона різко погіршилася. За даними "Української правди", яка поспілкувалася з волонтерами, місцевими жителями та представниками влади, безпосередньо в місті можуть залишатися близько 1,5 тисячі людей, серед них приблизно 40 дітей. Ще близько чотирьох тисяч людей, зокрема орієнтовно 150 дітей, залишаються в селах громади.

Водночас начальниця Олешківської міської військової адміністрації Тетяна Гасаненко оцінює кількість жителів самого міста приблизно у дві тисячі та наголошує, що точних даних в умовах окупації отримати неможливо.

Зараз місто тривалий час живе без стабільного електро- і газопостачання. Проблеми є з питною водою, медикаментами та медичною допомогою. Але найгострішою стала нестача їжі.

Як розповідали журналістам місцеві жителі, регулярного завезення продуктів до Олешок немає з 26 травня. Люди збирають портулак та іншу їстівну зелень і готують її на саморобних вогнищах, оскільки газу немає.

За інформацією Олешківської МВА, остання спроба завезти продовольство 1 вересня також завершилася невдало: машини натрапили на заміновану дорогу й були змушені повернутися, а дорогою назад потрапили під атаку дронів.

Тетяна Гасаненко розповіла, що ситуація погіршується вже "не з кожним днем, а з кожною годиною". За її словами, останніми днями вона отримала підтвердження, що через дефіцит їжі окремі мешканці почали їсти домашніх тварин.

Евакуацію готували ще влітку

Українські органи влади намагалися організувати вивезення людей ще влітку.

24 липня Херсонська районна військова адміністрація повідомила, що в межах взаємодії між українським та російським омбудсманами, а також за участю інших органів, ведеться підготовка до безпечного виїзду цивільних з Олешок, Голої Пристані, Старої та Нової Збур'ївки, Малих і Великих Копаней та інших окупованих населених пунктів.

Тоді почали збирати та верифікувати списки охочих виїхати. Після цього сторони мали узгодити дату, маршрут, транспорт, медичне забезпечення та заходи безпеки. Однак до практичної евакуації справа так і не дійшла.

16 вересня уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що українська сторона вже мала попередні домовленості з Росією, був підготовлений алгоритм евакуації і погоджений список людей. До операції був готовий долучитися Міжнародний комітет Червоного Хреста.

Українські Сили безпеки й оборони, за його словами, також провели необхідну роботу для забезпечення режиму тиші під час гуманітарної місії. Проте після переговорів російська сторона перестала підтверджувати готовність провести операцію.

Україна винесла проблему Олешок на міжнародний рівень

20 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Росія свідомо створює гуманітарну катастрофу на окупованому лівобережжі Херсонщини, блокуючи продукти, медикаменти, гуманітарні місії та евакуацію цивільного населення.

23 вересня Сибіга порушив це питання у Раді Безпеки ООН та закликав міжнародну спільноту вимагати від Росії відкриття гуманітарних коридорів для цивільних.

До міжнародних організацій звернулася і Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій. У зверненні до Папи Римського Лева XIV, Всесвітньої ради церков, інших релігійних лідерів, держав-членів ООН та МКЧХ вона назвала Олешки містом у гуманітарній блокаді та закликала допомогти не допустити голодної смерті людей.

Чому гуманітарного коридору досі немає

Попри звернення української влади та міжнародні заклики, реального гуманітарного коридору з Олешок досі не з'явилося. Більше того, у Херсонській ОВА поки не бачать ознак того, що найближчим часом ситуація може змінитися.

Заступник голови Херсонської ОВА Олександр Толоконніков у коментарі Фокусу каже, що очікування гуманітарного коридору триває вже багато місяців.

"Ми вже більше восьми місяців чекаємо якогось коридору, але жодних коридорів, навіть натяків на це немає", — говорить Толоконніков.

Російська сторона не зацікавлена у тому, щоб цивільне населення повністю залишило Олешки. Присутність людей у місті, пояснює він, дозволяє окупаційним військам маскувати власну логістику під цивільні та гуманітарні перевезення.

"Вони повідомляють, що завозять продукти, а в результаті продукти — для російських військових. У ті ж продуктові автомобілі можуть завозити дрони, боєприпаси, вибухівку. А людям фактично нічого не дістається", — стверджує заступник голови Херсонської ОВА.

Толоконніков пояснює: якби цивільних у місті не залишилося, транспорт, що заходить до Олешок, було б значно простіше ідентифікувати як частину російської військової логістики.

"Якщо там не буде людей, будь-яка техніка, яка туди заїжджатиме, буде під нашим прицілом. Ми будемо розуміти, що це логістика", — говорить він.

Саме тому, за оцінкою представника ОВА, російські війська мають власний інтерес у тому, щоб цивільне населення продовжувало залишатися в місті.

Чому Росія тримається за Олешки

Військовий експерт Дмитро Снєгирьов вважає, що нинішню гуманітарну ситуацію в Олешках неможливо пояснити без військового значення самого міста.

"Це стратегічний населений пункт. Контроль над Олешками — це фактично плацдарм для подальшої деокупації лівобережної частини Херсонської області", — говорить він Фокусу.

За оцінкою Снєгирьова, присутність у місті приблизно півтори тисячі цивільних, а разом із навколишніми селами — близько шести тисяч людей, створює додаткові обмеження для будь-якої активності Сил оборони України на цьому напрямку.

"Таким чином вони намагаються створити передумови, за яких будь-яка активність Сил оборони України на цьому напрямку буде сприйматися як загроза насамперед цивільному населенню", — пояснює експерт.

На його думку, Москва намагається використати ситуацію одразу у кількох напрямках.

Перший — інформаційний. Російська сторона намагається перекласти на Україну відповідальність за те, що в місто не потрапляють продукти та медикаменти, а евакуація фактично відсутня.

Експерт звертає увагу, що російська пропаганда акцентує на ударах українських безпілотників по транспорту та інфраструктурі, представляючи їх як атаки на цивільні об'єкти.

Водночас Снєгирьов стверджує, що російські військові самі використовують цивільний транспорт у військових цілях.

За його словами, йдеться, зокрема, про використання машин швидкої допомоги для переміщення військовослужбовців та автобусів — для розміщення або перевезення операторів БПЛА.

За словами Снєгирьова, українська сторона вже має матеріали об'єктивного контролю щодо використання окремих цивільних транспортних засобів російськими військовими.

Другий чинник — військова логістика.

Снєгирьов наголошує, що Олешки та прилеглі населені пункти залишаються важливими для забезпечення російського угруповання на лівому березі.

Присутність цивільного населення, за його оцінкою, дозволяє окупантам розміщувати військові об'єкти й логістику безпосередньо в житловій забудові або поруч із нею, що суттєво ускладнює завдання ударів для української сторони.

Третій фактор — можливі майбутні операції Сил оборони.

Снєгирьов нагадує про українські операції на лівобережжі Дніпра і зазначає, що район Олешок потенційно має значення для будь-яких подальших дій із деокупації цієї частини Херсонщини.

"Їхня мета — дискредитувати українську сторону, створити кращі умови для власної логістики і максимально ускладнити можливе проведення десантних операцій із метою деокупації лівобережної частини Херсонської області", — говорить експерт.

Є й четверта причина, через яку Олешки важливі для російського угруповання, — близькість до Херсона.

За словами Снєгирьова, в районі Олешок та сусідніх населених пунктів розташовуються російські вогневі засоби та оператори БПЛА, які працюють по правобережній частині області.

"Вони розміщують вогневі позиції безпосередньо в житловій забудові. Там працюють оператори БПЛА, є ствольна артилерія. Відстань дозволяє їм тримати Херсон під ударами", — говорить він.

Водночас присутність цивільних, наголошує експерт, серйозно обмежує можливості української сторони завдавати ударів по таких позиціях.

Дев'ять кілометрів до Херсона, які неможливо подолати

На карті ситуація виглядає парадоксально: Олешки розташовані фактично навпроти Херсона. Однак кілька кілометрів між окупованим містом і підконтрольним Україні правим берегом проходять через одну з найнебезпечніших ділянок фронту.

Військовий оглядач Олександр Коваленко у коментарі Фокусу говорить, що можливості просто організувати переправу цивільних через Дніпро сьогодні немає.

"Місто повністю заблоковане. Навіть якщо говорити про те, що ми своїми силами спробували б евакуацію, це максимальний ризик, тому що фактично це вже була б військова операція", — пояснює він.

Для вивезення людей на правий берег необхідно було б пройти через Дніпро, протоки та острови, які залишаються зоною бойових дій.

"Зараз там немає жодних шляхів на правий берег. Це повна ізоляція. Постійно літають російські дрони. Вони тероризують і Херсон, і правобережжя. Під ударом опинилися б і військові, які проводили б евакуацію, і самі цивільні", — говорить Коваленко.

Тому, за його словами, люди, які залишилися в Олешках, фактично перебувають у становищі заручників.

При цьому самостійно провести масштабну евакуацію Україна без проведення повноцінної військової операції не може.

Військова операція чи міжнародний тиск

Теоретично, за словами Коваленка, існують лише два сценарії, які могли б радикально змінити ситуацію.

Перший — створення міжнародного механізму, який змусить Росію погодитися на гуманітарну операцію та гарантувати безпеку під час евакуації цивільних.

Другий — силовий сценарій із форсуванням Дніпра, висадкою українських підрозділів на лівому березі та розширенням зони контролю.

Однак другий варіант Коваленко зараз вважає надзвичайно складним і фактично нереалістичним.

"Це форсування, висадка десанту — дуже складна операція. Умови для неї ще не створені. Російське угруповання на лівому березі поки має достатньо сил і засобів, щоб його утримувати", — говорить оглядач.

Тому на практиці залишається перший шлях — міжнародний тиск і домовленість про гуманітарний коридор.

Але саме тут ситуація заходить у глухий кут: російська сторона такого коридору не відкриває, а Україна не може провести масову евакуацію одноосібно, не наражаючи людей на ще більшу небезпеку.

Коваленко визнає, що за відсутності будь-якого рішення прогноз для цивільного населення вкрай важкий.

На запитання Фокусу, чи може ситуація дійти до того, що люди залишаться в місті без їжі та почнуть помирати від голоду, він відповідає: "На жаль, так".

"Зараз єдиний реальний варіант — за рахунок міжнародного інструментарію змусити провести гуманітарну операцію з евакуацією людей і змусити Росію на це піти", — говорить Коваленко.

Олешки перетворилися на пастку

Таким чином, гуманітарна катастрофа в Олешках дедалі тісніше переплітається з військовою ситуацією.

Росія не погоджується на стабільний гуманітарний коридор. Україна не може самостійно переправити тисячі людей через зону бойових дій. Присутність цивільних одночасно ускладнює удари по російській військовій логістиці та позиціях у районі міста.

У результаті люди опинилися в пастці: залишатися в Олешках із кожним тижнем стає небезпечніше, але й безпечного шляху назовні немає.

І якщо міжнародним посередникам не вдасться домогтися хоча б тимчасового режиму тиші та організованої евакуації, питання дуже швидко може змінитися з "як допомогти Олешкам" на "скільки людей ще встигнуть звідти врятувати".

Нагадаємо, німецький дизайнер Франк Вільде, який від початку повномасштабного вторгнення публічно підтримує Україну, оприлюднив фото окупованого міста, протиставивши їх закликам частини німецьких лівих до "миру з Росією". За його словами, вимагати від України поступок означає фактично залишати людей на окупованих територіях сам на сам із російською владою.