Несподіваний дипломатичний шторм: Південна Корея обурена розголошенням України

Наприкінці вересня світ дізнався про несподіваний поворот у відносинах між Україною та Південною Кореєю. На тлі міжнародної уваги до Генеральної Асамблеї ООН, президент Володимир Зеленський публічно оголосив про передачу Сеулу двох північнокорейських військових.

Ця заява викликала негайну реакцію з боку президента Південної Кореї Лі Чже Мьона. Він висловив жаль і розчарування через розголошення інформації, яку, на його переконання, слід було зберегти в таємниці. Лі Чже Мьон наголосив, що питання репатріації північнокорейських полонених є надзвичайно делікатним і може вплинути на дипломатію, національну безпеку та ситуацію на Корейському півострові.

Раніше Сеул і Київ обговорювали можливість передачі цих полонених до Південної Кореї після того, як обидва військові висловили таке бажання. Південнокорейська влада тривалий час не підтверджувала їхнє прибуття, посилаючись на можливі ризики для полонених та їхніх родин у КНДР. Було досягнуто домовленості про закритий формат процедури, щоб уникнути ускладнень.

Незважаючи на домовленість, Офіс Президента України підтвердив факт передачі після виступу Зеленського, зазначивши, що інформація про саму передачу була розголошена без подробиць операції. Українська сторона вважала, що повне приховування цієї події було б дивним.

Двох північнокорейських військових українські сили взяли в полон у січні 2025 року в Курській області РФ, де вони перебували разом з іншими військовими КНДР, направленими для підтримки Росії у війні проти України. Росія двічі просила включити їх до обміну полоненими.

Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон, як повідомило видання The Korea Times, назвав публічне розкриття подібних відомостей "жорстоким і безвідповідальним" кроком. Він зазначив, що не розуміє причин такого розголошення і шкодує про це.

Цей інцидент відбувається на тлі посилення військової співпраці між Росією та Північною Кореєю. Представник розвідки Андрій Черняк раніше заявляв, що Північна Корея вже передала Росії 40 ракет KN-23/KN-24, а також направила особовий склад, що налічує близько 90 військових. Обговорення остаточних параметрів розгортання планувалося на вересень.

Президент України Володимир Зеленський 31 липня повідомив, що Росія використала північнокорейську ракету для удару по Радушному поблизу Кривого Рогу, що призвело до загибелі членів багатодітної родини. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявляв, що у разі відправлення Північною Кореєю ракетних пускових установок до російського Воронежа, вони стануть законною військовою ціллю для ЗСУ.

"Було правильно в усіх аспектах не розголошувати це, враховуючи багато проблем, які можуть виникнути, і ми домовилися про це", — написав Лі Чже Мьон у X, висловлюючи своє розчарування.

"Я не знаю причин такого розголошення, але шкодую про це", — заявив президент Південної Кореї, підкреслюючи чутливість ситуації.

Офіс Президента України, у відповідь на запит інформагентства Yonhap, заявив, що Україна повідомила лише про сам факт передачі Південній Кореї північнокорейських полонених, не розкриваючи подробиць цього процесу, і "було б дивно тримати цю подію в таємниці".

Попри розбіжності у поглядах на конфіденційність, ця ситуація підкреслює складність міжнародних відносин у часи конфліктів. Розголошення, хоч і викликало занепокоєння, також привернуло увагу до долі військовополонених та ролі Північної Кореї у глобальних подіях, залишаючи відкритим питання про майбутні наслідки для дипломатичних зв'язків.