Оцінки зросли, а результати іспитів погіршилися на 20%: вчені виявили парадокс ШІ в освіті

Масове впровадження штучного інтелекту в навчальний процес спричинило парадоксальний і водночас тривожний феномен. Учні та студенти по всьому світу почали отримувати значно вищі бали за домашні роботи, витрачаючи на них менше часу. Проте щойно технологію прибирають, успішність школярів стрімко падає.

Вчені попереджають: сліпе перекладання розумової праці на чатботи не просто шкодить знанням, а й може мати довгострокові наслідки для розвитку дитячого мозку. OBOZ.UA проаналізував огляди відповідних досліджень у різних джерелах.

Масштабне дослідження в Китаї: парадокс 20 відсотків

Найбільш викривальне дослідження цього явища провели Девід Стромберг зі Стокгольмського університету та Віктор Лей і Ву Яньхуей з Університету Гонконгу. Як пише Al Jazeera, вони впродовж 2,5 років спостерігали за майже 27 тисячами школярів віком від 12 до 18 років. Спостереження проводили у Китаї, де використання ШІ-інструментів, як-от Doubao та DeepSeek, вже стали масовими.

Науковці порівняли виконання щоденних домашніх завдань із результатами щомісячних іспитів та вступних тестувань, які відбуваються без доступу до мережі. Результати продемонстрували цікавий парадокс. 

• Домашні завдання – після того, як школярі почали використовувати генеративний ШІ, оцінки за домашні роботи зросли на 18%, а середній час на їх виконання скоротився на 30% – із 64 до 45 хвилин.
• Іспити – уже через пів року під час письмових тестувань без доступу до книжок та інтернету ті ж самі учні продемонстрували результати на 20% нижчі, ніж їхні однолітки, які працювали самостійно.

Що відбувається з мозком: метакогнітивна лінь і пластичність

Нейробіологи попереджають, що спрощення навчання через ШІ позначається на фізіології. Старший викладач нейробіології Тасманійського університету доктор Метт Кіркалді у коментарі виданню ABC News Australia зазначив, що глибоке мислення та подолання інтелектуальних труднощів фізично змінюють мозок, створюючи нові нейронні зв'язки. Це явище ще називають пластичністю мозку.

Професор Джеймс Вікерс своєю чергою додав, що саме складні розумові завдання змалку формують так званий "когнітивний резерв". Вже у дорослому віці він допомагає чинити опір інсультам, травмам чи деменції. Якщо дитина читає згенерований ШІ текст і розуміє його, але оминає сам процес "проламування" крізь складну ідею, цей резерв не формується. У дослідженні Драгана Гашевича цей процес оприявнення розумової пасивності охрестили "метакогнітивною лінню".

Як саме учні використовують ШІ: дані опитувань

Проблема полягає не в самих алгоритмах, а в тому, як саме їх застосовують для навчання школярі. За даними міжнародних опитувань, більшість дітей обирає найпростіший шлях.

Так в Австралії, згідно зі звітом eSafety Commission, 78% дітей користуються ШІ-асистентами. З них 91% застосовує їх для навчання чи перекладу, 70% – для написання та редагування тексту.

Тим часом в Європі опитування Ipsos для Vodafone Foundation серед 7 000 підлітків віком 12–17 років показало, що 56% шукають за допомогою ШІ інформацію, ще 45% просять пояснити терміни, а от 31% завантажує ШІ завдання задля отримання повністю готових відповідей. Лише 20-29% використовують технологію як персоналізований інтерактивний тренажер.

Окремі дані вчені отримали у Великій Британії та Німеччині. Тут, за даними Chegg та HEPI/Kortext на 2026 рік уже понад 90% студентів вишів звертаються до ШІ. Майже половина опитуваних вважає, що ШІ покращив їхній студентський досвід завдяки економії часу.

Цікаво, що серед молоді зароджується й зворотний рух. Наприклад, в Австралії частина студентів свідомо бойкотує ШІ. Вони побоюються екологічного впливу дата-центрів, втрати автентичності у творчості та прагнуть отримати повноцінну освіту, щоб залишатися конкурентоспроможними на ринку праці.

Копірайт чи репетитор: як повернути ШІ на користь

Дослідники з Мідлберійського коледжу Зара Контрактор та Герман Рейєс виявили, що різні методи використанні ШІ приносять учням різні плоди. Як пише "Освіторія", вчені з’ясували: якщо студенти використовують чатбот не для копіювання, а як особистого репетитора, наприклад, просять пояснити складні моменти або подискутувати на задану тему, їхня успішність зростає і зберігається навіть через тиждень.

Тому освітяни та науковці загалом закликають не боротися із технологією чи забороняти її. А натомість пропонують змінювати підходи до навчання та оцінювання.

Реформа домашніх завдань. Професорка Кеті Міллс із Австралійського католицького університету зазначає, що вчителям стає дедалі важче контролювати рівень сторонньої допомоги вдома, тому формат письмових "домашок" потребує перегляду.

Перехід до практичних сценаріїв. Оцінювання має зміститися від простого відтворення фактів до вирішення нестандартних ситуацій у класі – за аналогією з тим, як студенти-медики відпрацьовують клінічні кейси.

Навчання критичного використання. Як зазначає професор Вікерс, інструменти ШІ слід адаптувати так, щоб вони спонукали дитину до роздумів і підштовхували до відповіді, а не видавали готові рішення на першу ж вимогу.