РФ б’є по дата-центрах: як зростуть тарифи на інтернет та що буде зі швидкістю, - експерт

Останніми днями Росія змістила фокус атак на дата-центи київських провайдерів у бажанні залишити українців без зв’язку та інтернету.

Та, 23 і 24 вересня про пошкодження мереж та знищення обладнання повідомляли компанії MiroHost, Cityhost, Etherlink, ДОМОНЕТ, UTELS, "Павутина", Etherlink, Crazy Network, а також KIEVNET і FAUST. Крім того, провайдер "Дніпронет" попереджав жителів Дніпропетровщини про можливі перебої у з’єднанні через знищення обладнання у Києві.

Через зростання ризиків та витрат провайдери вже попереджають абонентів про прийдешнє подорожчання інтернету. Так, власник київського інтернет-провайдера UTELS Олександр Полюдо зазначив, що тарифи по 300-350 гривень відійдуть у минуле.

Чому інтернет в Україні дорожчатиме, як зростуть тарифи, які території під прицілом ворога та як російські удари впливають на роботу провайдерів УНІАН розповів консультант з цифрових технологій eQualitie, експерт з телекомунікацій Олександр Глущенко.

Наскільки суттєво можуть зрости тарифи на домашній інтернет в Україні? Йдеться про 20%, 50%, у два рази чи навіть ще більше? Від чого це залежить?

Думаю, мова йде про 50-100 грн на абонента. В залежності від провайдера, регіону та цінової політики. Тому що кошти підуть не тільки на енергонезалежність, а взагалі на резервування. На те, щоб у абонентів був доступ до мережі.

Практика показала, що будь-що фізичне можна спробувати знищити. Тому провайдери вимушені будуть вкладати кошти в резервування серверних, нових майданчиків, кабельної магістральної інфраструктури для того, щоб абонент був максимально зарезервований.

Це особливість прифронтових регіонів, де регулярні дронові атаки, КАБи, FPV. Там, в першу чергу, страждає кабельна інфраструктура. Там всі отримані від абонентів кошти йдуть саме на ремонти. І от якщо будуть пошкодження, то провайдери хочуть, щоб у них були кошти на відновлення, щоб надавати надалі абонентам послуги.

Практика показала, що і в Києві снаряд може прилетіти і розірватися там, де знизу була каналізація. Через це пів міста може залишиться, умовно кажучи, без доступу, тому що всередині було сто "шнурків" інтернет-провайдерів і їх треба переварити заново, відновити цю інфраструктуру, або перемикатись й пускати кабелі іншими маршрутами.

Це, звісно, створює певне перевантаження, тому що мережі будуються з певним запасом. І мережа, у якої трафік йшов різними каналами, не готова одночасно на один канал прийняти всіх. 

Була ситуація на окупованій Сумщині. Коли у них відвалювались канали на Україну, то абонентам просто різали трафік. Коли там все "упало", здається, через одного провайдера всі мали доступ до інтернету, і швидкість була 1-2 Мбіт/с на секунду, тому що на більше не було технологічної можливості. Всі провайдери цей досвід знають, тому будуть резервувати, і, звісно, це призведе до подорожчання послуг.

Плюс, до подорожчання призведе купівля обладнання, подорожчання палива й акумуляторів. Ну, і десь на горизонті буде збільшення податків.

Коли українцям варто очікувати підвищення тарифів: уже найближчим часом, з початком опалювального сезону чи вже у 2027 році?

Буде поступове збільшення. Орієнтовно в районі 1 січня провайдери вимушені будуть піднімати ціни. Це в залежності від провайдера. Не буде такого, що інтернет подорожчає в два рази. Провайдери не можуть собі це дозволити. Ці компанії не монополісти.

А це стосується тільки інтернету, чи зв'язок мобільних операторів теж підтягнеться?

Мобільні оператори не соромились і раніше піднімати ціни. Тому, якщо вони хочуть, вони їх піднімуть. Мобільні оператори за останній рік, здається, два рази піднімали тарифи і ніщо їх не стримувало. 

Чи однаково подорожчання тарифу на домашній інтернет торкнеться Києва, великих міст і невеликих населених пунктів?

Усе залежить від ситуації. Якщо провайдери в регіоні вимушені резервуватись, то, звісно, вони вимушені будуть піднімати ціни. В першу чергу, це стосується Києва. Резервувати будуть і маленькі провайдери, і дрібні. Просто можливості у них різні. Одночасного підняття цін у всіх провайдерів не буде, але рано чи пізно всі вирівняються. Це розтягнутий процес в періоді, який займе декілька місяців.

Яку частку в собівартості послуг зараз займають електроенергія, резервне живлення та резервні канали? Наскільки виросли ці витрати?

Енергонезалежність дуже багато у провайдерів забирає коштів. Акумулятори - це розхідні витрати, їх треба купувати завжди, а ще й паливо. Тобто це може бути 20% витрат саме на енергонезалежність.

Персонал дорожчає, критичність потребує збільшення зарплати, збільшення податків, виплат в бюджет. Це все витрати.

Прямо сказати, скільки це все займає у собівартості, неможливо, тому що у кожного з операторів різні технічні та технологічні вимоги і умови. Хтось краще готовий до резервування. А хтось взагалі не готовий - йому треба просто витягнути мішок грошей і заново це все побудувати.

Скільки коштує відновлення обладнання після обстрілів та як швидко ці витрати закладаються у тариф?

Тут порахувати не вийде, усе залежить від ситуації. Обладнання може взагалі бути знищеним. Обладнання може бути пошкодженим, але підлягати ремонту. Або ж обладнання може просто вимкнутись, тому що вимкнули електрику, або обірвали канали зв'язку і до нього немає доступу.

Але по факту провайдерам треба буде створювати майданчики, де будуть резервні серверні копії. Тобто оператор повинен мати у себе обладнання у серверній, і ще таке ж саме обладнання на складі, на всяк випадок, тому що різні ситуації бувають.

У даному випадку треба мати по факту подвійне резервування, працюючу серверну, обладнання на складі і ще одну серверну, а то й дві - у різних кінцях міста, області або навіть України. І туди будувати резервні канали зв'язку.

В дата-центрах провайдери зберігали свої білінгові системи (системи, що збирають дані про використані послуги, тарифікують їх та виставляють рахунки, - УНІАН), тому що по факту дата-центр - це майданчик, на якому досить серйозне резервування по електроенергії.

Якщо це провайдер з прифронтового регіону, то, звісно, у нього є певні проблеми з електрикою, дротами і йому бажано цю чутливу інформацію не зберігати в одному екземплярі. Бажано винести за периметр, щоб воно не було знищено.

Як показала практика, російські окупанти починають нищити критичну інфраструктуру та український бізнес для того, щоб зменшити кількість податкових надходжень в бюджет. Ну, і, звісно, щоб у людей не було можливості отримати доступ до інтернету. 

Наскільки реальним є міграція дата-центрів, серверів за кордон?

Це постійний процес з 2022 року. Як правило, у дата-центрів повинні бути десь дзеркала даних (точні копії інформації з основного сховища чи сервера на іншому незалежному носії або в іншій географічній точці, - УНІАН), зберігатись бекапи (копії даних на окремих носіях, - УНІАН). 

Якщо певне обладнання вимикається, то система автоматично перемикається на резерв і громадяни мають туди доступ.

Тут проблема в тому, що в дата-центрах зберігаються дані і звідти працюють сервіси, які надаються абонентам. Провайдери підключаються кабелями. Для прикладу, умовний відеосервіс YouTube має свої сервери в дата-центрі, а провайдери підключаються до нього власними магістралями, щоб напряму отримувати доступ до контенту. Сам відеосервіс має оплачувати ємність у дата-центрі, якщо він не володіє ним, а також створювати резервну копію в іншому місці. Це потрібно для того, щоб у разі проблем із конкретним дата-центром доступ до сервісу залишався безперебійним. Водночас у великих дата-центрах зберігається значна частина українських даних, а українські сервіси розміщують там свої сайти й програми, оскільки це місцевий бізнес.

Щоб ви порадили, якщо теоретично виникнуть якісь проблеми з українськими сервісами?

Я б рекомендував зняти пару тисяч гривень готівкою і з собою носити на всякий випадок. І на всякий випадок носити з собою документи паперові або пластикові.

У нас може не тільки сервіс не працювати, а може зникнути десь доступ до мережі Інтернет. Банальний приклад: дрон влучив у базову станцію, через що зник зв’язок. Тоді, наприклад, під час перевірки документів працівники ТЦК не можуть підключитися до відповідної бази та перевірити інформацію про людину. Вона показує роздруківку документа, де зазначено, що має бронювання, і цього може бути достатньо для перевірки. В іншому випадку людину можуть спрямувати для додаткової перевірки документів. Або ж, як варіант, їздити зі Starlink [сміється]. 

Будь-яке подорожчання послуг - це ризик для бізнесу. Великі провайдери, ймовірно, зможуть це пережити. Але чи можуть малі та середні провайдери витримати зростання витрат?

Усе залежить від віддаленості до фронту і віддаленості до кордонів з Росії. Чим далі від загрози, тим безпечніше почуває себе бізнес і провайдери. Провайдер, який має мережу на кордоні з Польщею може в принципі нічого не робити з того, про що ми говоримо.

В зоні ризику провайдери, які знаходяться в столиці, містах-мільйонниках, і ті, хто мають обладнання в дата-центрах або на майданчиках в цих містах. Зараз буде відбуватись децентралізація, коли навіть в районних центрах можуть з'являтись невеликі дата-центри. Для того, щоб це максимально рознести і винести критичну інфраструктуру від можливого ураження.

Не можуть росіяни в кіберпросторі перемогти, тому намагаються "перемагати" кінетично, тобто по факту знищувати інфраструктуру.

Чи є сенс при підключенні до нового провайдера укладати договір на тривалий термін або сплачувати вперед, щоб зафіксувати ціну?

А у нас такі умови є? Платиш – користуєшся, не платиш – не користуєшся. У нас немає в Україні системи угод, ми ж не в ЄС. У нас послуга надається, поки ти за неї платиш, і, згідно законодавства, автоматично вимикається, коли ти за неї не платиш. Фішка та особливість українського телеком-ринку - в тому що є абоненти, які бігають між провайдерами в надії підключитись до акції. 

Які наостанок рекомендації ви можете дати абонентам?

Поки не почались блекаути і немає ажіотажу, рекомендую підключитися до оптики (оптоволоконний інтернет, який може працювати до 72 годин під час відключень світла, - УНІАН). Провайдери знають, коли підвищений попит, коли спад. Коли починаються відключення електроенергії, черги стають на тижні. А в деяких - на місяці.

Треба обирати із тих, хто є в будинку, надає послуги за технологією PON, і, як мінімум, мати двох постачальників. Дві оптики завжди краще, ніж одна.

Як перевірити, який провайдер є в вашому будинку?

Дуже просто. По-перше, на сайтах у провайдера є карти покриття або адреси будинку. По-друге, можна вбити адресу Києва і Google видасть відповідних операторів. Можна пройтись по сайтам провайдерів, яких знаєш або бачив.

В будинку, як правило, куча всякої реклами, наліпок. Провайдери маркують свої кабелі чи ящики, пишуть, хто вони. Там і контакти є і можна зателефонувати, спитати, що в них є щоб підключиться. Це найпростіша задача.