Росія будує мережу вишок у Білорусі для управління Шахедами: як Україна може цьому протидіяти

Колишній офіцер Повітряних Сил ЗСУ Анатолій Храпчинський був гостем ефіру 24 Каналу.

Розмова була присвячена новій тактиці ворога щодо управління ударними дронами.

Анатолій Храпчинський детально розібрав тему та пояснив, яку мережу вишок Росія збудувала в Білорусі.

24 Канал подає текстову версію розмови.

Новий етап еволюції "Шахедів": мережа зв'язку в Білорусі

Росія постійно вдосконалює свої засоби повітряного нападу. Окрім встановлення реактивних двигунів та додаткового озброєння (наприклад, ПЗРК для протидії авіації), головною проблемою найближчого часу стане якісний мережевий зв'язок. За словами директора з розвитку оборонного підприємства Анатолія Храпчинського, ворог активно розгортає вежі зв'язку на території Білорусі.

Вартість комплектуючих для однієї такої наземної станції становить близько 20 тисяч доларів. Наразі вже працює близько шести веж. Щоб повністю закрити 140-кілометрову зону прикордоння до західної частини України, Росії потрібно розгорнути 18 таких об'єктів. Це відносно невеликі кошти для агресора, але вони дають колосальну перевагу.

Білоруські вежі зв'язку координують удари "Шахедів" по Україні / Фото – Колаж 24 Каналу

Одна така вежа здатна тримати на якісному відеозв'язку з повним контролем до двох "Шахедів" одночасно. Якщо йдеться лише про телеметрію та корекцію польоту, пропускна здатність зростає до 20 дронів. Показовим прикладом є вежа мобільного зв'язку, встановлена Білоруссю біля Чорнобиля. Завдяки відкритому горизонту над Київським морем, вона забезпечує гарантований зв'язок для дронів на відстані до 140 кілометрів, що повністю покриває територію Києва. Саме такий якісний канал зв'язку дозволяє росіянам здійснювати точкові удари.

Як Україна може протидіяти білоруським вежам

Для нейтралізації цієї загрози необов'язково завдавати вогневих ударів по території Білорусі. Оптимальним рішенням є застосування засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ). Спрямоване випромінювання на антени цих веж здатне створити перешкоди на трактах прийому сигналів від "Шахедів", що суттєво обмежить можливості Росії використовувати керовані дрони.

Проте для реалізації цього задуму потрібне відповідне обладнання на українському прикордонні. Як зазначає Храпчинський, українські виробники мають технології протидії, але стикаються з відсутністю чітких регламентованих технічних завдань від профільних міністерств. Відсутність стратегічного бачення призводить до того, що держава продовжує контрактувати звичні дрони-перехоплювачі, ігноруючи потребу в більш складних автоматизованих системах радіолокації та протидії.

Супутниковий інтернет "Рассвет": вузьке місце російських амбіцій

Ще одним напрямком розвитку ворожого зв'язку є спроба створення власного аналога Starlink під назвою "Рассвет". Мета Росії – побудувати мережу на своїх ударних безпілотниках із використанням супутникового каналу, що дозволить відмовитися від наземних ретрансляторів у Білорусі та керувати дронами на будь-якій відстані.

Російське супутникове угруповання "Рассвет" / Фото – "Бюро 1440"

Попри заяви російських пропагандистів, ця система має суттєве "вузьке горло" – доставку супутників на орбіту. На відміну від багаторазових ракет Ілона Маска, російський "Роскосмос" змушений використовувати дорогі одноразові ракети "Союз" або "Ангара". Нещодавні українські удари по виробництвах "Союзів" напряму впливають на спроможність ворога виводити нові апарати в космос. Крім того, основою для цих супутників, ймовірно, стали європейські апарати, які Росія відмовилася запускати на початку повномасштабного вторгнення, та китайські комплектуючі.

Удари по логістиці та ППО: виснаження російської авіації

Паралельно з підготовкою до нових дронових загроз, Сили оборони України методично знищують російську військову логістику та системи ППО. Успішна атака на військовий аеродром у Ростові-на-Дону, де було уражено транспортні літаки Ан-26 та Ан-12, має довгострокові наслідки. Ця транспортна авіація є логістичною базою, яка забезпечує тактичну авіацію комплектуючими та доставляє "Шахеди" ближче до українських кордонів. Втрата літаків змушує ворога переходити на значно повільнішу наземну доставку, що ламає плани оперативних ударів.

Наслідки удару по аеродрому в Ростові-на-Дону / Зображення "КіберБорошна"

Так само системне знищення пускових установок С-400 (як це відбулося на Брянщині) змушує росіян відтягувати свої комплекси вглиб території. Росія активно використовує перероблені ракети С-400 для ударів по наземних цілях в Україні, оскільки їх виробництво (близько 40 одиниць на місяць) значно дешевше за балістичні "Іскандери". Віддалення пускових рубежів суттєво зменшує дистанцію їхньої роботи, адже дальність С-400 становить близько 250 кілометрів.

Подолання ППО Москви: тактика комбінованих атак

Ефективність українських ударів по глибоких тилах ворога, зокрема по московському НПЗ, досягається не кількістю засобів, а складним плануванням. Під час атаки на Москву українські сили спершу навантажили Воронезький округ – перший ешелон прикриття російської столиці. Це розірвало зв'язок між системами раннього попередження та дало українським засобам 15-20 хвилин фори. Завдяки комбінованому використанню різних типів дронів та ракет, українським силам вдалося пробити навіть посилену оборону Москви, куди росіяни були змушені стягнути комплекси "Панцир" із сирійського театру бойових дій.