The Spectator: відставка «пророка апокаліпсису» з Anthropic була піар-акцією

Звільнення британського дослідника штучного інтелекту Джейкоба Коксона з Anthropic, яке на початку вересня спричинило світову хвилю тривоги щодо ШІ, оглядач Фредді Ґрей називає спланованою піар-акцією. За даними видання, 28-річний Коксон співпрацював із PR-фірмою, що просуває ідеї про загрозу ШІ для людства. Сам дослідник заперечує, що залучав третіх осіб до поширення своєї позиції, пише Ґрей у колонці для The Spectator.

Ще 8 вересня акаунт Коксона в X мав менше 100 підписників. Уже 10 вересня про нього знав увесь світ: дослідник опублікував тред про звільнення з Anthropic і заявив, що компанія діє «невідповідально». Допис переглянули 174 млн разів. Коксона почали запрошувати на інтерв'ю в прайм-тайм. Його заява спровокувала публічну суперечку серед технологічних мільярдерів, частина з яких закликала посилити державне регулювання, і гостру реакцію адміністрації Трампа.

Ґрей пише: «Усе це скидалося на ретельно зрежисований піар-трюк. Бо ним і було».

Як з'ясувало видання, Коксон працював з агенцією DEY Ideas + Influence. Вона спеціалізується на просуванні «думерської» літератури, тобто ідей про те, що ШІ може знищити людство. Агенція також працює з Фондом Білла і Мелінди Гейтс, Фондом Форда та «Фондами відкритого суспільства» Джорджа Сороса.

У своєму треді Коксон наголошував: «Це не маркетинговий трюк». Співпрацю з третіми сторонами він заперечує. 

Утім, на думку автора, щирість Коксона не виключає того, що його історія є частиною ширшої пропагандистської кампанії. Її мета полягає в тому, щоб посіяти страх і трепет перед ШІ. Такі кампанії, вважає Ґрей, часто запускають ті, хто сам створює «монстра», про якого застерігає. Пояснення просте. ШІ фактично став основою сучасної економіки, і на технологічні ставки поставлено трильйони доларів. За таких грошей потреба контролювати наратив стає непереборною.

Ілон Маск прокоментував історію Коксона так: «Думаю, ґрунт для цієї псиоперації (за браком кращого терміна) готували давно. Це був лише сірник, від якого спалахнув вогонь».

Ґрей розвиває цю думку: «Питання не в тому, хто запалив сірник. А в тому, хто роками складав хмиз і хто отримує вигоду від того, що полум'я шириться». Вигоду, на його думку, можуть мати кілька груп. Серед них люди зі щирими побоюваннями щодо безпеки ШІ. Це нові ШІ-олігархи, які не можуть самотужки стримати розвиток технології і хочуть, щоб це зробила держава, ухваливши вигідні для них правила. До них належать і впливові угруповання, що хочуть використати технологію для зміцнення власної влади. Автор підсумовує: «Найімовірніше, усі вони разом».

Коксон займався попереднім навчанням моделей ШІ. Про звільнення з Anthropic він оголосив у дописі в X. У ньому дослідник заявив, що компанії поспішають створити самовдосконалювані системи без достатніх гарантій безпеки. Імовірність знищення людства штучним інтелектом протягом десятиліття він оцінив у понад 10%.

Його попередження, що технологія «може вбити нас усіх до кінця десятиліття», стривожило законодавців. Попри це, Дональд Трамп заявив, що ШІ не потребує нових обмежень. Президент США також виступив проти уповільнення розвитку ШІ, бо Америка, на його думку, має випереджати Китай.

Про те, як держава вже навчилася «вимикати» штучний інтелект і чому справа Anthropic стала уроком для України, у статті ZN.UA «Держава може вимкнути штучний інтелект. Чому блокування нових моделей Claude — урок для України» написав завідувач Наукової лабораторії імерсивних технологій і права Інституту інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України, доктор наук у галузі права Олексій Костенко.