Чому пів мільярда від Пашинського підуть саме фондам "Повернись живим" і Стерненка: пояснення ексголови ВАКС

Колишня голова Вищого антикорупційного суду Віра Михайленко пояснила, чому суд погодив умову угоди ексголови Адміністрації президента Сергія Пашинського, за якою він має перерахувати 400 млн грн фонду "Повернись живим" та 100 млн грн фонду "Спільнота Стерненка". За її словами, куди саме спрямовувати благодійні платежі та в якому розмірі домовляються сторона обвинувачення і захист, а суд перевіряє, чи відповідає така угода закону.

"Суд не може сказати: "Ні, шановний прокуроре, шановний обвинувачений, захисник, а давайте ви перерахуєте кошти не туди, а туди". У суду немає таких повноважень", — сказала Михайленко в етері "Радіо Свобода".

Вона пояснила, що підтримка Сил оборони у вигляді благодійних платежів є добровільною умовою, про яку домовляються сторони угоди. Якщо вони визначили конкретні фонди та це не суперечить законодавству, суд зобов'язаний затвердити таку домовленість.

24 вересня ВАКС затвердив угоду про визнання винуватості у справі щодо незаконного відчуження арештованих нафтопродуктів Сергія Курченка. У САП не назвали прізвища фігуранта, однак Центр протидії корупції повідомив, що йдеться про колишнього народного депутата та виконувача обов’язків глави Адміністрації президента Сергія Пашинського.

За даними САП, справа стосується подій березня — червня 2014 року. Слідство вважає, що Пашинський використав службове становище для заволодіння арештованими нафтопродуктами, через що держава зазнала збитків на понад 817 млн грн. Також йому інкримінували участь у злочинній організації.

За умовами угоди Пашинський повністю визнав вину за частиною 2 статті 364 та частиною 1 статті 255 Кримінального кодексу України, а також погодився надати слідству викривальні показання.

Загальна сума, яку він має сплатити або спрямувати на користь держави та Сил оборони, становить близько 1,1 млрд грн.

Із цієї суми 600 млн грн передбачені як відшкодування збитків державі. Гроші мають надходити до загального фонду державного бюджету поетапно протягом 2,5 року після набрання вироком чинності.

Ще 400 млн грн Пашинський має перерахувати фонду "Повернись живим". Угода також дозволяє замість переказу забезпечити постачання озброєння на цю суму — за погодженим із фондом переліком. Озброєння можуть передати на баланс фонду або безпосередньо військовим частинам за його дорученням.

Ще 100 млн грн передбачені для фонду "Спільнота Стерненка" для придбання озброєння Силам оборони. На це відведені 30 днів після набрання вироком чинності.

Пашинський також має сплатити штраф 850 тисяч гривень як основне покарання. Ще 17 тисяч гривень штрафу передбачено як додаткове покарання разом із позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування протягом року.

Конфіскацію майна суд не призначав. У САП пояснили, що відповідне додаткове покарання за статтею 255 КК України запровадили у червні 2020 року, тобто після подій, які стали предметом справи.

Справа Пашинського

12 лютого 2024 року СБУ, НАБУ і САП повідомили про підозру колишньому народному депутату та виконувачу обов'язків глави Адміністрації президента Сергію Пашинському. Того ж дня правоохоронці повідомили про підозру його бізнес-партнеру та ще чотирьом людям.

НАБУ оприлюднило запис розмови Пашинського з бізнесменом Сергієм Тищенком. Вони обговорювали арешт рахунків компанії "Укройлпродукт" та нафтопродуктів. 13 лютого ВАКС відправив Тищенка під варту на два місяці з можливістю внесення застави у 363 млн грн.

У 2014 році держава конфіскувала майже 100 тисяч тонн нафтопродуктів, які належали структурам наближеного до експрезидента-втікача Віктора Януковича бізнесмена Сергія Курченка. За версією слідства, за допомогою Пашинського їх передали для реалізації державному підприємству, щоб поповнити бюджет.

СБУ заявляла, що посадовці підприємства сприяли продажу майже 100 тисяч тонн нафтопродуктів за суттєво заниженими цінами групі компаній, власником якої був бізнес-партнер Пашинського.

Пізніше державне підприємство, щоб створити видимість передачі нафтопродуктів для потреб Міноборони, здійснило відповідні постачання на комерційній основі. За них міністерство повністю розрахувалося.

За даними СБУ, Міноборони отримало лише 1,6% "нафтопродуктів Курченка". Решта, за версією слідства, складалася з нафтопродуктів, які та сама група компаній закуповувала в Росії та Білорусі.

У 2020 році суд ухвалив рішення про конфіскацію нафтопродуктів і грошей, отриманих від їх реалізації, на користь держави. Однак, за даними слідства, на той момент усі вони вже були привласнені учасниками злочинної організації. У СБУ оцінювали збитки державного бюджету щонайменше у 967 млн грн.

26 лютого 2024 року ВАКС взяв Пашинського під варту з альтернативою застави у 272,52 млн грн. Наступного дня за нього внесли заставу. Пашинський заявляв, що гроші внесли підприємства — члени Національної асоціації підприємств оборонної промисловості.

5 вересня 2025 року САП повідомила про затвердження ВАКС угоди про визнання винуватості іншого фігуранта цієї справи — Сергія Тищенка. Суд призначив йому вісім років позбавлення волі, але звільнив від відбування основного покарання з випробувальним строком на три роки.

За умовами угоди Тищенко перерахував 40 млн грн на Сили оборони України та має сплатити до державного бюджету ще 110 млн грн протягом трьох років після набрання вироком чинності.

Половина вироків у ВАКС завершується угодами. Для прокурорів це — економія ресурсів, для обвинувачених — шанс уникнути багаторічного процесу. Але суспільство часто сприймає це як "відкуп" — передусім тому, що САП і ВАКС не пояснюють публічно логіки своїх рішень.

Керівник напряму "Правопорядок" Лабораторії законодавчих ініціатив Євген Крапивін у статті "Угоди ВАКС: ефективний компроміс чи відкуп для корупціонерів?" розбирав, чому угоди — це не уникання, а механізм невідворотності покарання.